УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2015 р.Справа № 820/1131/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Лях О.П.
Суддів: Старосуда М.І. , Яковенка М.М.
при секретарі судового засідання Клочко Ю.О.
за участю представника відповідача Кобилінської О.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2015р. по справі № 820/1131/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківхолодмаш" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківської області про скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИЛА:
Публічне акціонерне товариство "Харківхолодмаш", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 19.12.2014 року №0001732201, № 0001742201.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведена планова виїзна документальна перевірка Публічного акціонерного товариства "Харківхолодмаш" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року. На підставі вказаного акту перевірки № 5489/20-38-22-01-04/14307966 від 15.12.2014 року відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 19.12.2014 року № 0001742201, № 0001732201. Обставини, які викладені в акті перевірки, неправомірно кваліфіковані як порушення, що передбачені ст. 138, ст.139, ст.198, ст. 201 Податкового кодексу України, вищевказані порушення встановлено відповідачем при довільному трактуванні норм права та при грубому порушенні норм податкового законодавства. В основу встановленого відповідачем у висновках акту перевірки є викладені у акті перевірки висновки з приводу відсутності реальності здійснення господарських операцій позивачем по взаємовідносинам з ТОВ "Укрінвестальянс ЛТД" та ТОВ "Корса Груп". Позивач не погоджується з вказаним висновком відповідача та зазначає, що обґрунтування відповідачем відсутності реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом у перевіряємому періоді з підстав вказаних вище не ґрунтується на нормах діючого законодавства України та свідчить про поверхневе проведення перевірки.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2015 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Харківхолодмаш" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено в повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач, а під час апеляційного розгляду справи представник відповідача, посилаючись на порушення судом норм матеріально та процесуального права, просив оскаржувану постанову скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У період з 12.02.2014 по 14.02.2014 відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт від 15.12.2014 № 5489/20-01-4/14307966 (том 2 а.с. 50-126).
За висновками перевірки встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, 198.3, п. 198.6 статті 198, п. 200.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту підприємства на загальну суму податку на додану вартість - 815663 грн. та п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 366719 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 19.12.2014 № 0001742201, яким ПАТ "Харківхолодмаш" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" у розмірі 1223494 грн. 50 коп., у тому числі: за основним платежем - у розмірі 815663 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - у розмірі 407831 грн. 50 коп. (том 1 а.с. 11) та № 0001732201 яким ПАТ "Харківхолодмаш" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" у розмірі 550078 грн. 50 коп., у тому числі: за основним платежем - у розмірі 366719 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - у розмірі 183359 грн. 50 коп.
З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківхолодмаш" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корса Груп" (постачальник) укладено договір поставки №270920012 від 27.09.2012 року. За умовами укладеного правочину постачальник зобов'язується поставити у власність покупця товари, указані у специфікаціях, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його.
Реальність виконання умов укладених правочинів підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку: податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, специфікаціями, актами приймання-передачі, платіжними дорученнями.
Крім того, між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корса Груп" (постачальник) укладено договір купівлі-продажу №2912/01 від 29.12.2012 року, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити у власність покупця продукцію технічного призначення, асортимент, кількість і ціна якого вказується у рахунку про оплату (або специфікації), що є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його.
Також, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківхолодмаш" (поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корса Груп" (зберігач) укладено договір відповідального зберігання № 2912/02 від 29.12.2012 року, відповідно до якого поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання товар (металопрокат).
У підтвердження реальності вказаних правочинів, позивачем надано до матеріалів справи акти приймання-передачі, акти повернення товару, видаткові накладні, довіреність, актами надання послуг, платіжними дорученнями.
Судом першої інстанції встановлено, що у перевіряємий період Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківхолодмаш" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінвестальянс ЛТД" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №04112013 від 04.11.2013 року та договір купівлі-продажу №04122013 від 04.12.2013 року, відповідно до яких продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити олію соняшникову нерафіновану, українського походження, врожаю 2013 року.
Реальність виконання умов укладеного правочину підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку: податковими накладними, видатковими накладними, рахунками на оплату, товарно-транспортними накладними, посвідченнями про якість товару, платіжними дорученнями.
На підтвердження подальшої реалізації придбаного товару, позивачем надано до матеріалів справи договір №1211.02 від 12.11.2013 року та договір №0512/01 від 05.12.2013 року, укладені позивачем із компанією OLEOS TRADING LIMITED, а саме про купівлю-продаж соняшникової нерафінованої олії із насіння соняшника врожаю 2013 року., разом з інвойсам.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до ст.198.6. Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно з пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до ст.201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, ТОВ "Укрінвестальянс ЛТД" та ТОВ "Корса Груп" належним чином оформлені договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформлені первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України, а тому висновки відповідача викладені в акті перевірки № 5489/20-38-22-01-04/14307966 від 15.12.2014 року про порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 815663 грн є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
Щодо перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ "Укрінвестальянс ЛТД" та ТОВ "Корса Груп" колегія суддів зазначає наступне.
Згідно п. 22.1. ст. 22 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.
Згідно п.138.2 ст.138 Податкового Кодексу України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
Враховуючи, що усі первинні документи бухгалтерського обліку позивача відповідають вимогам чинного законодавства, висновок відповідача щодо встановлення позивачу порушення ст.138, ст. 139 Податкового кодексу України та відповідно донараховано податок на прибуток є необґрунтованим та неправомірним.
Колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківської області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2015р. по справі № 820/1131/15 залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.
Повний текст ухвали виготовлений 24.07.2015 р.
Головуючий суддя (підпис)Лях О.П.Судді(підпис) (підпис) Старосуд М.І. Яковенко М.М.
Судове рішення № 47351205, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 22.07.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/1131/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: