Постанова № 47351109, 22.07.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2015 р. Справа № 818/925/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Лях О.П.

Суддів: Старосуда М.І. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання Клочко Ю.О.

за участю представника позивача Похилько Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.04.2015р. по справі № 818/925/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" до Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправними та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків від 03.02.2015 № 2.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про відсутність у відповідача підстав для прийняття рішення про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків від 3 лютого 2015 року № 2.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2015 р. у справі № 818/925/15 в задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, а під час апеляційного розгляду справи представник позивача, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просили постанову суду першої інстанції - скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст.195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За правилами пунктів 95.1-95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, у разі виникнення у платника податків податкового боргу, контролюючий орган формує податкову вимогу на суму такого боргу та здійснює заходи з його погашення шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, та стягнення коштів у рахунок податкового боргу за рахунок готівки на підставі відповідних рішень суду.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII, який набрав чинності з 01.01.2015, тимчасово, до 01.07.2015, встановлено особливості застосування деяких норм цього Кодексу та передбачено додатковий механізм погашення податкового боргу платників податків.

Так, відповідно до пункту 32 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, тимчасово, до 01.07.2015, встановлено, що у випадках, коли податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у встановлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків та/або коштів з рахунків такого платника у банках, здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду за умови, якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.

У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З системного аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків та/або коштів з рахунків такого платника у банках за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду може бути здійснене за наступних умов:

1) виникнення податкового боргу у результаті несплати грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку; 2) податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень; 3) відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.

Поряд із цим, відповідно до пункту 32 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово до 1 липня 2015 року встановлено, що у випадках коли податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у встановлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків та/або коштів з рахунків такого платника у банках, здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду за умови, якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, рішенням про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків від 3 лютого 2015 року № 2 в.о. начальника ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області відповідно до пункту 32 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України та у зв'язку з тим, що станом на 03.02.2015 ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" має податковий борг у сумі 85 192 966, 38 грн., що виник у результаті несплати грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточненому розрахунку, відповідач вирішив здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів (а.с. 10).

Із інтегрованої картки платника податків (а.с. 233-243, т. 1) та розрахунку податкового боргу (а.с. 2-8, т. 2) судом встановлено, що станом на 03.02.2015 позивач має податковий борг на загальну суму 85 192 966, 38 грн., у тому числі: по податку на прибуток у розмірі 1 693 103, 24; по податку на додану вартість у розмірі 48 343 429, 89 грн. та по авансовим внескам по податку на прибуток у розмірі 35 156 433, 25 грн.

Проте, колегія суддів приймає до уваги доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для прийняття рішення про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків від 3 лютого 2015 року № 2 на час його прийняття з огляду на наступне.

Згідно до акту звірення розрахунків платника №3053 від 07.04.2015 року на час прийняття оскаржуваного рішення відповідачем станом на 20.01.2015 року позитивне сальдо розрахунків з бюджетом на користь позивача за даними податкового органу склало 17146147,97 грн. Переплата товариством з орендної плати з юридичних осіб за даними ДПІ станом на 03.02.2015 склала 15631549,23 грн.

За змістом пункту 32 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 року №273 «Деякі питання стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу» установлено, що до 1 липня 2015 р. стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу у випадках, передбачених пунктом 32 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, здійснюється відповідно до Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. N 1244 "Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України" (Офіційний вісник України, 2011 р., N 1, ст. 29; 2012 р., N 77, ст. 3126), з урахуванням установлених зазначеним пунктом вимог та таких особливостей:

рішення контролюючого органу про стягнення готівки, яка належить платникові податків, приймається за формою згідно з додатком 1;

Постановою КМУ №1244 від 29.12.2010р. затверджено Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками органу державної податкової служби (далі - працівники) з урахуванням вимог пунктів 95.2 - 95.4 статті 95 Податкового кодексу України.

Приймаючи до уваги що на час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків від 3 лютого 2015 року № 2 порядок стягнення коштів за рішенням керівника контролюючого органу не був врегульований на законодавчому рівні, оскаржуване рішення є протиправним.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що норма пункту 32 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України поширюється на правовідносини щодо стягнення податкового боргу, що виник і до 01.01.2015, оскільки принцип не зворотності дії закону в часі жодним чином не пов'язаний із застосуванням даної норми, зважаючи на фактичну наявність податкового боргу, що виник у результаті несплати грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку.

За приписами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення , ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскільки постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, вона відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови - про задоволення адміністративного позову.

На підставі викладеного , керуючись статтями , 195, 196, 198, 202, 207, 212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" - задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.04.2015р. по справі 818/925/15 - скасувати. Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області №2 від 03.02.2015 року про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлений 24.07.2015 р.

Головуючий суддя (підпис)Лях О.П.Судді(підпис) (підпис) Старосуд М.І. Яковенко М.М.