Постанова № 47350242, 21.07.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зеленов А.С.

Суддя-доповідач -

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 року справа №805/5871/14

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

Сухарька М.Г.

при секретарі судового засідання Святодух О.Б.,

за участю сторін по справі:

позивач: не з'явився,

відповідач: ОСОБА_2 (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Артемівської райдержадміністрації Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року у справі №805/5871/14 (головуючий І інстанції Зеленов А.С.) за позовом Управління праці та соціального захисту населення Артемівської райдержадміністрації до ОСОБА_3 про стягнення надмірно виплачених коштів державної допомоги на дітей одиноким матерям у розмірі 20023,56 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення надміру виплачені кошти державної допомоги на дітей одиноким матерям в розмірі 20023,56 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року позов задоволено частково, внаслідок чого стягнуто надмірно виплачені кошти державної допомоги на дітей одиноким матерям у розмірі 2200,80 грн. У задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Позивач зазначив, що виходячи з приписів ст.22 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1751, відповідач зобов'язаний повернути надміру виплачені кошти державної допомоги у розмірі 20023,56грн.. Позивач також зазначив, що ним не було порушено встановленого строку звернення до суду, оскільки йому стало відомо про обставини, які підтверджували втрату права відповідача на отримання допомоги на дитину, тільки у грудні 2013р.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2015р.апеляційну скаргу задоволено частково, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року скасовано, Провадження у справі №05/5871/14 закрито, та роз'яснено позивачеві, що зазначений спір є цивільним, розгляд якого відноситься до юрисдикції місцевого суду загальної юрисдикції за нормами цивільного законодавства.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 04.06.2015 року касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Артемівської райдержадміністрації Донецької області задоволено частково, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2015 року скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідач 13.11.2007 року звернувся до позивача із заявою про призначення державної допомоги сім'ям з дітьми - допомоги на дітей одиноким матерям.

З 01.11.2007 року по 30.11.2015 року відповідачу призначена державна допомога на дітей одиноким матерям, на дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі, встановленому ст.18-3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У заяві про призначення державної допомоги на дітей одиноким матерям від 13.11.2007 року відповідач зазначила про те, що вона є одинокою матір'ю та пенсію по втраті годувальника нею не оформлювалась.

Актом перевірки Донецького обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 24.12.2013 року встановлено, що відповідачу з 25.02.2008 року призначена пенсія по втраті годувальника на дитину ОСОБА_4.

Довідкою УПФУ м. Артемівська та Артемівського району від 02.06.2014 року №2235 підтверджено отримання відповідачем пенсії по втраті годувальника на дитину ОСОБА_4 з 25.02.2008 року.

Відповідно до вимог статті 18-1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Право на допомогу на дітей одиноким матерям (батькам) має мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію.

За приписами абз.2 пункту 33 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1751, право на допомогу на дітей одиноким матерям (батькам) має мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію.

Пунктом 36 цього Порядку встановлено, що допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 18-річного віку (якщо діти навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах I - IV рівня акредитації, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) включно.

Тобто, законодавством встановлено заборону на отримання допомоги на дітей одиноким матерям, які вже одержують на цих дітей пенсію по втраті годувальника.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що за період з березня 2008 року по грудень 2013 року відповідач неправомірно отримувала допомогу на дітей одиноким матерям на дитину ОСОБА_4, оскільки у цей період одночасно отримувала пенсію по втраті годувальника.

Переплата державної допомоги за період з березня 2008 року по грудень 2013 року становить 20023,56грн..

Про повернення незаконно отриманих коштів, позивачем на адресу відповідача було направлено відповідне повідомлення від 22.01.2014 №3-03/0143. Однак, надміру отримані кошти допомоги відповідачем не були повернуті.

Статтею 22 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що одержувачі державної допомоги зобов'язані повідомляти органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги.

Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно з законом.

Аналогічні приписи містяться у п.49 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1751.

Згідно ст.21 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», п.39 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1751 позивачеві надано право у разі потреби перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення допомоги, в той час, коли на відповідача покладений прямий обов'язок повідомляти про зміни обставин, які впливають на виплату державної соціальної допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення вимог ст.22 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» не повідомила позивача про обставини, які впливають на виплату державної соціальної допомоги, внаслідок чого, відбулася переплата державної допомоги у розмірі 20023,56грн., яка і підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі .

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку щодо наявності у відповідача обов'язку щодо повернення незаконно отриманих коштів державної допомоги.

Однак, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно задоволено позов тільки з урахуванням шестимісячного строку звернення до суду, встановленого для суб'єкта владних повноважень ст.99 КАС України, за період липень-грудень 2013р. у розмірі 2200,80 грн.

Частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно до частини 2 цієї статті для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Суд апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку, у позивача виникло право на звернення до суду з вказаним позовом з часу, коли йому стало відомо про обставини, які підтверджували втрату права відповідача на отримання допомоги на дитину, тобто 24.12.2013р.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення надміру виплачені кошти державної допомоги на дітей одиноким матерям в розмірі 20023,56 грн., колегія суддів вважає, що ним не було пропущено встановленого строку звернення до суду.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача надміру виплачені кошти державної допомоги у розмірі 20023,56грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови та прийняття нової постанови про задоволення позову.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Артемівської райдержадміністрації Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року у справі №805/5871/14 - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року у справі №805/5871/14 - скасувати.

Позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення Артемівської райдержадміністрації до ОСОБА_3 про стягнення надміру виплачені кошти державної допомоги на дітей одиноким матерям в розмірі 20023,56 грн. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Управління праці та соціального захисту населення Артемівської райдержадміністрації надміру виплачені кошти державної допомоги на дітей одиноким матерям в розмірі 20023,56 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 21 липня 2015 року.

Постанова у повному обсязі буде складена 22 липня 2015 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

суддів: А.А.Блохін

М.Г. Сухарьок