Ухвала суду № 47347630, 20.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 липня 2015 рокусправа № 808/2699/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

представника позивача: Данильчука Андрія Леонідовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Торгівельно-промислової транснаціональної корпорації "Кераміст"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року

у справі за позовом Торгівельно-промислової транснаціональної корпорації "Кераміст" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року в задоволенні позову відмовлено. Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що позивачем вартість облігацій зазначається без ПДВ, що є підтвердженням несплати позивачем цього податку на додану вартість до бюджету, а отже і відсутність підстав для формування податкового кредиту за операціями з придбання послуг (робіт) зі спорудження житлового будинку.

Не погодившись з постановою суду, позивачем (Торгівельно-промисловою транснаціональною корпорацією "Кераміст") подано апеляційну скаргу, згідно якої позивач просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Наполягає на тому, що доказом погашення облігацій є акти приймання передачі об'єктів нерухомості, згідно яких нерухомість передається в порядку погашення облігацій. Крім того, позивач лише здійснив корегування податкового кредиту та визначив суму від'ємного значення ПДВ, що склалась за результатами фінансово-господарської діяльності та коригування податкової звітності згідно до бухгалтерської довідки.

В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Зазначає, що позивачем не надано жодного документу, який би підтверджував сплату ПДВ до бюджету за придбану комерційну нерухомість, у податковій звітності та в актах приймання-передачі об'єктів нерухомості відсутні відомості про сплату, облігації у актах приймання-передачі об'єктів нерухомості зазначаються без ПДВ, тому позивачем не підтверджено право на віднесення сум ПДВ до складу від'ємного значення ПДВ.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку ТПТК "Кераміст" з питання достовірності нарахування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень за липень 2013 року. За результатами перевірки 08.11.2013 складено Акт №1361/08-28-15-03/13620827.

В Акті перевірки №1361/08-28-15-03/13620827 від 08.11.2013 зазначено, що "…Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.07.2013 р. по 31.07.2013 р. встановлено його завищення на загальну суму 2 523 009 грн., у тому числі: за липень 2013 року у розмірі 2 523 009 грн.( том 1 а.с.12)…На порушення п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, із змінами та доповненнями, ТОВ "ТПТК "Кераміст" завищено податок на додану вартість всього у сумі 2 523 009 грн., у тому числі: за липень 2013 року у розмірі 2 523 009 грн. Перевіркою встановлено, що протягом перевіряє мого періоду ТОВ "ТПТК "Кераміст" включено до складу податкового кредиту суми ПДВ без мети їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а саме при відсутності операції, що оподатковуються за нулевою ставкою виходячи з операції по яким виникло ПДВ включене до складу податкового кредиту (рядки 1 та 2 декларації з податку на додану вартість). ТОВ "ТПТК "Кераміст" перенесло суму податкового кредиту з ПДВ у розмірі 2523009 з рядку 10.2 Декларації з ПДВ "не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу ХХ Кодексу, міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України)" до складу рядку 10.1 Декларації з ПДВ "підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою" на основі бухгалтерської довідки №207/К від 19.08.2013 (вх.від 20.08.2013) (том 1 а.с.12)…4. Висновок Перевіркою встановлено порушення ТОВ "ТПТК "Кераміст": 1. п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого завищене від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду у сумі 2 523 009 грн., в тому числі по періодам: - за липень 2013 року у розмірі 2 523 009 грн.( том 1 а.с.14-15)…".

22.11.2013 відповідачем на підставі Акту перевірки №1361/08-28-15-03/13620827 від 08.11.2013 та висновку про результати розгляду заперечень до Акту перевірки №1361/08-28-15-03/13620827 від 08.11.2013 прийнято податкове повідомлення-рішення №0003811503. яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 523 009,00 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України, .

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно матеріалів справи, рішенням Ялтинської міської ради Автономної республіки Крим №224 від 07.07.2004 затверджено договір про співпрацю між Ялтинською міською радою, його виконавчим комітетом та ТПТК "Кераміст" №102/7-10. Предметом вказаного Договору є взаємні зобов'язання сторін в процесі підготовки до будівництва, будівництва та вводу в експлуатацію ТПТК "Кераміст" багатоквартирного житлового будинку з однорівневим (двухрівневим) підземним паркінгом та орієнтовно п'ятьма житловими поверхами, на земельній ділянці, що знаходить у користуванні ТПТК "Кераміст" на підставі права власності на будівлі, що знаходяться на території окремого домоволодіння за адресою: м. Ялта, вул. К.Маркса (вул.Платонова), 18-а.

Рішенням Виконавчого комітету Ялтинської міської ради Автономної республіки Крим від 14.12.2006 №2054 надано дозвіл ТПТК "Кераміст" на будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Ялта, вул. К.Маркса, 18-а.

20.10.2008 між ТПТК "Кераміст" та Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради укладено Договір щодо підготовки до будівництва, будівництва та вводу в експлуатацію ТПТК "Кераміст" багатоквартирного житлового будинку, що розташований за адресою: м. Ялта, вул. К.Маркса, 18-а. Також 20.05.2009 була укладена додаткова угода до Договору від 20.10.2008.

Позивачем на підтвердження виконання умов вищевказаного Договору з будівництва багатоквартирного житлового будинку, що розташований за адресою: м. Ялта, вул.. К.Маркса, 18-а та в обґрунтування правомірності формування показників податкового кредиту за спірний період надано:

- проект багатоквартирного житлового будинку, що розташований за адресою: м.Ялта, вул. К.Маркса, 18-а;

- договори підряду;

- договори поставки з додатковими угодами;

- декларацію про готовність об'єкта до експлуатації;

- оборотно-сальдові відомості;

- акти прийняття об'єктів закінченого будівництва;

- договори оренди майна;

- проспект емісії облігації;

- заяви про подання звіту про дострокове погашення облігацій;

- звіти про дострокове погашення облігацій;

- протоколи позачергових зборів ради ТПТК "Кераміст";

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт / та витрати;

- акти приймання виконаних будівельних робіт;

- акти виконаних робіт;

- акти здачі-прийняття робіт (надання послуг);

- бухгалтерські довідки;

- договори купівлі-продажу цінних паперів з додатковими угодами;

- договори про участь у будівництві об'єктів нерухомості;

- акти прийому-передачі об'єкта нерухомості.

Позивач вважає, що відповідно до п.198.5 ст. 198 ПК України платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 цього кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів (послуг), необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбані або виготовлені таких товарів (послуг), необоротних активів, та (або) з яких були визначені податкові зобов'язання відповідно до цього пункту, у разі якщо такі товари (послуги), необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

На підставі зазначеної норми податкового законодавства позивач бухгалтерською довідкою від 19.08.2013 року № 207/К до декларації з ПДВ за липень 2013 року повідомив відповідача про відновлення податкового кредиту, який раніше не був віднесений до складу податкового кредиту та враховувався у рядку 10.2 Декларації по податку на додану вартість.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПКУ "господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товару, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами".

Відповідно до пп. 14.1.27 п.14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких ; Збувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товарів послуг) з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів (послуг).

Як свідчать матеріали справи та надані позивачем пояснення по справі, ним отримувався дохід від діяльності з будівництва за рахунок розміщення облігацій, які погашаються шляхом передачі збудованого об'єкта нерухомості (житла та парко місць) у власність покупців облігацій, операцій з купівлі - продажу цих облігацій на вторинному ринку, продажу нерухомості та оформлення права власності.

Крім того, позивач вважає, що використанням об'єкта будівництва в оподатковуваних операціях є прийняття об'єкта на баланс.

При цьому відповідно до проспекту емісії облігацій реєстрація та випуск облігацій проводиться державною комісією з цінних паперів, погашення облігацій здійснюється шляхом отримання права на об'єкт нерухомості. Дохід по іменних звичайних облігаціях виплачуватись не буде.

Відповідно до п.п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200 ПК України).

Згідно п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з аналізу вищенаведених норм та із суті бюджетного відшкодування, викладеній в пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 та в п. 200.1 ст. 200 ПК України, що полягає у поверненні з бюджету надмірно сплаченого податку, вважає, що незалежно від податкового періоду в якому склалася така сплата податку, умовою бюджетного відшкодування податку, згідно пункту ПК України, виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів, .

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що згідно пояснень позивача доказом погашення облігацій та передачі житлових та нежитлових об'єктів (паркувальних місць) є акт приймання-передачі об'єктів нерухомості, проте у зазначених актах вартість облігацій зазначена без ПДВ, що є підтвердженням не сплати ПДВ до бюджету. При цьому, Позивачем не надано під час проведення перевірки жодного документу, який би підтверджував сплату за придбану комерційну нерухомість покупцями такої нерухомості, сплату грошових коштів за отримані облігації та не надано доказів погашення облігацій.

Також, згідно наявної в матеріалах справи бухгалтерської довідки від 23.05.2014 р. підтверджується сплата позивачем на адресу ТОВ "БК "Ольвія" - підрядника будівництва грошових коштів за будівельно-монтажні роботи в сумі 16 232 122 грн., тоді як згідно пояснень позивача ним сплачено ПДВ в сумі 17 567 417,86 грн., проте ця сума не сплачена, а лише накопичена позивачем, що підтверджується зазначеною довідкою.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо правомірності винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення та погоджується з позицією податкового органу, що оскільки позивачем вартість облігацій зазначається без ПДВ то зазначене є підтвердженням несплати позивачем цього податку на додану вартість до бюджету, а отже і відсутність підстав для формування податкового кредиту за операціями з придбання послуг (робіт) зі спорудження житлового будинку. тому Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області законно та обґрунтовано винесено спірне податкове повідомлення-рішення №0003811503 від 22.11.2013, а отже вищезазначене рішення прийняте на підставі та у відповідності до чинного законодавства України, у зв'язку з чим воно є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Торгівельно-промислової транснаціональної корпорації "Кераміст" - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року у справі за позовом Торгівельно-промислової транснаціональної корпорації "Кераміст" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна