Ухвала суду № 47347129, 08.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 липня 2015 рокусправа № 804/4905/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гімона М.М.

суддів: Чумака С. Ю. Юрко І.В.

за участю секретаря судового засідання: Портненко М.В.

за участю представників позивача Медведєва К.І., Кукурузи В.Ю., представника відповідача Смольнякової А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року у справі № 804/4905/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Дніпропетровської митниці ДФС про корегування митної вартості товарів № 110010000/2014/600338/1 від 10.10.2014 року та визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропускц товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2014/20094 від 10.10.2014 року.

Не погодившись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на розбіжності та недоліки, що містяться в документах надані позивачем для митного оформлення та позивач не врахував вартість транспортування товару в митну вартість товару. Суд першої інстанції також позбавив право Дніпропетровської митниці ДФС бути присутніми на судовому засіданні, для надання обґрунтованих пояснень та для всебічного розгляду справи у суді.

Представник відповідача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Представник позивача в судове засідання просив залишити рішення першої інстанції без змін. Через канцелярію суду 23.06.2015 року подав заперечення на апеляційну скаргу, де зазначено, що подані підприємством основні та додаткові документи дозволяли митному органу у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості та відомості щодо їх ціни, а також містили у повному обсязі інформацію, необхідну для здійснення контролю правильності визначення митної вартості. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача та доводи представників позивача перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 09.09.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» та компанією «ASIA MINERALS LIMITED» укладено зовнішньоекономічний контракт № 14-1566-12, в межах якого продавець зобов'язався продати а покупець купити та оплатити товар - феросплави на умовах поставки DAP - ст. Правда Придніпровської залізниці, Україна.

Позивачем заявлено митну вартість за основним методом визначення митної вартості товарів - за ціною договору.

Відповідно до пункту 3.7 контракту від 09.09.2014 року № 14-1566-12 продавець надає покупцю наступні документи: рахунок - 3 оригінали; залізнична або автотранспортна накладна - 1 оригінал; пакувальний лист з розбиттям по видам упаковки та зазначенням ваги (брутто і нетто) - 3 оригінали; сертифікат якості виданий заводом виробником - 1 оригінал; сертифікат походження товару, виданий ТПП країни виробника - оригінал та копія; коносамент - 1 копія; експортна декларація - 1 копія.

Згідно з пунктом 4 додатку № 1 до контракту від 09.09.2014 року, вартість поставленого Феросілікомарганцю складає 1138,00 дол.США/МТ.

Згідно контракту від 09.09.2014 року № 14-1566-12 , додатку № 1 та додаткової угоди № 2 від 30.09.2014 року до контракту продавцем на митну територію України 15.05.2014 року на умовах DAP - ст. Правда Придніпровської залізниці для покупця було ввезено вантаж - Феросілікомарганець - FeSiMnl7 з вмістом Mn-65,71%; Si-15,85%; С-1,97%; Р-0,21%; S-0,0215%, фракція -Юмм-4,15%, фракція +50мм-0,85%, фракція 10-50мм-95,00% у кількості 1000 метричних тон.

Позивачем на підставі контракту від 09.09.2014 року № 14-1566-12 за митною декларацією № 110010000/2014/021990 від 09.10.2014 року було заявлено до митного оформлення товар - Феросілікомарганець - FeSiMnl7 з вмістом Mn-65,71%; Si-15,85%; С-1,97%; Р-0,21%; S-0,0215%, фракція -Юмм-4,15%, фракція +50мм-0,85%, фракція 10-50мм-95,00%.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивачем надано до митної декларації наступні документи: контракт № 14-1566-12 від 09.09.2014 року; додаткову угоду № 2 від 30.09.2014 року; додаток (специфікація) до контракту № 1 від 09.09.2014 року; рахунок-інвойс № А14/06174-0 від 25.09.2014 року; залізнична накладна № 42414086 від 02.10.2014 року; коносамент № 754344051 від 08.07.2014 року з перекладом; лист ПАТ «ДМКД» щодо транспортних витрат № 062Д/1876 від 08.10.2014 року; пакувальний лист № А14/06174-0 від 25.09.2014 року з перекладом; сертифікат якості від 20.06.2014 року; сертифікат про походження товару № 5217 від 23.06.2014 року.

Листом від 28.11.2014 р. № 062Д/2484 позивач надано Дніпровскій митниці ДФС додаткові документи, а саме: висновок ТПП № ГО-4752 від 21.10.2014 року, лист № AML 1410-013 від 27.10.2014 року, свідоцтво про морське страхування з перекладом, рахунок між третіми особами з перекладом, свідоцтво про завантаження з перекладом.

У митній декларації від 09.10.2014 року № 110010000/2014/021990 зазначено митну вартість (за основним методом) за ціною контракту використовуючи відомості контракту від 09.09.2014 року № 14-1566-12 згідно якго вартість 1 метричної тони Феросілікомарганець - FeSiMnl7 складає 1138,00 USD (доларів США)

Згідно умов зовнішньоекономічного контракту від 09.09.2014 року № 14-1566-12, продавець зобов'язався здійснити покупцю поставку Феросілікомарганець - FeSiMnl7 на умовах DAP - ст. Правда Придніпровської залізниці.

Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що позивачем разом з вантажною митною декларацією для митного оформлення товару були надані усі документи, що передбачені законодавством, які обґрунтовано та беззаперечно доводили вартісні показники товару, що імпортується, а тому у митного органу не було жодних підстав самостійно визначати митну вартість задекларованого товару за резервним методом, при цьому, митним органом проігноровані як основний метод визначення митної вартості товару, так і другорядні методи.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно застосував до даних правовідносин норми Митного кодексу України від 13.03.2012 року.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином уповноважені державою органи не можуть на власний розсуд ухилятися від реалізації наданих їм повноважень, але й не мають права виходити за межі, встановлені законодавством. Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3).

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено в ст. 58 Митного кодексу України.

Як визначено в ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень ч. 10 цієї статті.

Водночас, як встановлено ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

За нормами п.2 ст.52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати ( за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1,2,3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 54 Митного кодексу України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до п.4 ст. 57 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 Митного кодексу України.

При цьому, застосування другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

За ч. 5 ст.55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна у митному органі.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Аналіз положень частини 3 статті 53, частин 1, 2 та 5 статті 54, статті 58 Митного кодексу України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю є виключно наявність обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/ або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості, митниця зобов'язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Таким чином, у разі виявлення митним органом розбіжності між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, митний орган вправі витребувати від декларанта додаткові документи та здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують сумнів у правильності визначення митної вартості товарів.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, судом першої інстанції ретельно досліджено та встановлено, що зазначений митним органом недолік у оформленні документів не вплинув на визначення митної вартості товару. Вартість товару, а саме Феросілікомарганцю складає 1138,00 дол.США/МТ відповідно до пункта 4 додатку № 1 до контракту від 09.09.2014 року, вартість поставленого яка вказана у всіх перерахованих вище документах не змінювалась.

Товар поставлявся на умовах DAP, згідно якого продавець за контрактом зобов'язаний за власний рахунок укласти контракт про перевезення товару, одержувати будь-яку експортну ліцензію і виконати всі митні формальності, необхідні для експорту товару та для його перевезення через будь-яку країну та надати товар у озпорядження покупця на транспортному засобі, що прибув, готовим до розвантаження у названому місці призначення.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спірне рішення митного органу про корегування митної вартості товарів та картка відмови у митному оформленні товарів підлягають скасуванню.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до Дніпропетровської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

У повному обсязі ухвала виготовлена 13 липня 2015 року.

Головуючий: М.М.Гімон

Суддя: С.Ю. Чумак

Суддя: І.В. Юрко