Постанова № 47345579, 20.07.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код за ЄДРПОУ 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2015 р. № 820/4809/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В,

при секретарі судового засідання Кабанові Д.С.

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Реал Банк" до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання незаконним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Реал Банк", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд визнати незаконним та скасувати рішення №0000491702 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 03.02.2015 року, прийняте ДПІ у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області про застосування до ПАТ "Реал Банк" штрафу у розмірі 345,91 грн. (10%) та нарахування пені у розмірі 211,00 грн. (0,1% від суми недоїмки) за період з 21.06.2014 р. до 20.08.2014 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Рішення №0000491702 від 03.02.2015 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску винесено відповідачем з порушенням норм діючого законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Представник відповідача в письмових запереченнях, наданих до суду, проти позову заперечував, зазначивши, що оскаржуване Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0000491702 від 03.02.2015 року було прийнято на законних підставах та відповідає нормам чинного законодавства. Відповідач наголошує, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Представник позивача в судове засідання прибув, адміністративний позов підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача та просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Із матеріалів справи судом встановлено, що на підставі Наказу № 403 від 12.12.2014 року та Направлень № 59 від 15.12.2014 року, № 62 від 15.12.2014 року, № 61 від 15.12.2014 року, № 19 від 15.12.2014 року, виданих Державною податковою інспекцією у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області, з 15.12.2014 року по 26.12.2014 року проведено виїзну позапланову документальну перевірку фінансово-господарької діяльності з питань дотримання Лисичанською філією ПАТ "Реал Банк" (код за ЄДРПОУ 24181638, МФО 304524) вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 12.12.2014 р.

За результатами перевірки Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області було складено ОСОБА_2 № 1/12-09-22-24181638 від 06.01.2015 року.

Згідно висновків вказаного акту перевірки Лисичанською філією ПАТ "Реал Банк" встановлено порушення (в межах позовних позов): п. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VІ.

На підставі висновків ОСОБА_2 перевірки № 1/12-09-22-24181638 від 06.01.2015 року Державною податковою інспекцією у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області винесено Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0000491702 від 03.02.2015 року, яким до Лисичанської філії ПАТ "Реал Банк" застосовано штраф у розмірі 345,91 грн. (10%) та нарахована пеня у розмірі 211,00 грн. (0,1% від суми недоїмки) за період з 21.06.2014 р. до 20.08.2014 р.

Позивач не погодившись з вищевказаним рішенням подав до Головного управління Міндоходів у Луганській області скаргу про скасування рішення про застосування санкцій та пені №0000491702 від 03.02.2015 року.

За результати розгляду скарги Головним управлінням Міндоходів у Луганській області винесено Рішення про результати розгляду скарги від 19.03.2015 року № 107/10/12-32-10-04/08, яким скаргу було залишено без задоволення, а рішення - без змін.

Позивач не погодившись із зазначеним рішенням Головного управління Міндоходів у Луганській області від 19.03.2015 року № 107/10/12-32-10-04/08 подав скаргу до Держаної фіскальної служби України про скасування рішення про застосування санкцій та пені №0000491702 від 03.02.2015 року.

За результати розгляду скарги Держаною фіскальною службою України винесено Рішення про результати розгляду скарги від 29.04.2015 року № 9258/6/99-9990-01-07-15, яким скаргу було залишено без задоволення, а рішення - без змін.

Як свідчать матеріали справи, фактичною підставою для винесення спірного рішення слугував висновок відповідача про те, що Лисичанською філією ПАТ "Реал Банк" несвоєчасно сплачено єдиний соціальний внесок, який нараховується та утримується із сум заробітної плати в сумі 3459,05 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що Постановою Правління Національного банку України № 295 від 21.05.2014 року було відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Реал Банк". Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів від 21.05.2014 року №34 уповноваженою особою на ліквідацію ПАТ "Реал Банк" призначено ОСОБА_3 Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів від 16.12.2014 року №146 уповноваженою особою на ліквідацію ПАТ "Реал Банк" з 17.12.2014 року призначено ОСОБА_2

Щодо посилання представника позивача на те, що з моменту введення в ПАТ "Реал Банк" тимчасової адміністрації/ліквідації положення Податкового кодексу на нього не розповсюджувались, а здійснення усіх значущих дій, що мають певні юридичні наслідки повинно здійснюватися на підставі Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що статтею 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що даним Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Відповідно до п. 1.1 статті 1 Податкового кодексу України податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства."

Згідно п. 1.3 статті 1 Податкового кодексу України: "Податковий Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій."

Суд зазначає, що в акті перевірки встановлені порушення які жодним чином не стосуються питань погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу.

Перевіркою встановлено порушення п. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI, а саме Лисичанською філією ПАТ "Реал Банк" несвоєчасно сплачено єдиний соціальний внесок, який нараховується та утримується із сум заробітної плати в сумі 3459,05 грн.

Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VІ визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно п. 2 ч. 11 ст. 25 Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в редакції на час виникнення недоїмки та її погашення позивачем), орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: "за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно з ч. 10 ст. 25 Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Враховуючи вимоги Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску з сум заробітної плати, на які нараховується та з яких утримується єдиний внесок Лисичанській філії ПАТ "Реал Банк" нараховані штраф та пеня.

Щодо посилання представника позивача на те, що відповідно до приписів Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" забороняється накладення штрафів на неплатоспроможний Банк, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 3 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

Аналіз положень даної норми свідчить, що жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не виникає під час здійснення ліквідації у банку, крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Судом встановлено, що Постановою Правління Національного банку України № 109 від 28.02.2014 року віднесено ПАТ "Реал Банк" до категорії неплатоспроможних. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів від 28.02.2014 року № 10 розпочато процедуру виведення ПАТ "Реал Банк" (код за ЄДРПОУ 14360721, МФО 351588, місцезнаходження: 61072, м. Харків, пр-т. Леніна, 60) з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 03.03.2014 по 02.06.2014 року Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на три місяці з 03.03.2014 року по 02.06.2014 року.

Суд зазначає, що недоїмка з єдиного внеску в розмірі 3459,05 грн. нарахованого виходячи із сум заробітної плати працівників виникла саме в період з 21.06.2014 року по 20.08.2014 року, тобто під час здійснення ліквідаційної процедури банку.

Також, суд зазначає, що відповідно сума штрафу та пені, яка нарахована рішенням №0000491702 від 03.02.2015 року застосована за порушення допущені під час здійснення ліквідаційної процедури.

На підставі вищевикладеного, оскільки сума недоїмки в розмірі 3459,05 грн., щодо сплати єдиного внеску нарахованого виходячи із сум заробітної плати працівників, виникла під час здійснення ліквідаційної процедури банку, а саме в період з 21.06.2014 року по 20.08.2014 року, суд приходить до висновку, що витрати пов'язані з нарахуванням заробітної плати працівників та відповідно сплата єдиного внеску нарахованого виходячи із сум заробітної плати, безпосередньо пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури, а тому обмеження визначенні ч. 3 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в даному випадку не можуть бути застосовані.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд доходить висновку, що фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують реальність порушення позивачем вимог п. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VІ та правомірність винесення Державною податковою інспекцією у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0000491702 від 03.02.2015 року про застосування до Лисичанської філії ПАТ "Реал Банк" штрафу у розмірі 345,91 грн. (10%) та нарахування пені у розмірі 211,00 грн. (0,1% від суми недоїмки) за період з 21.06.2014 р. до 20.08.2014 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем не надано доказів неправомірності оскаржуваного рішення, разом з тим на виконання вимог ч. 2 ст. 72 КАС України відповідачем доведено правомірність оскаржуваного рішення.

За таких підстав суд вважає, що відповідач під час винесення оскаржуваних рішень діяв у відповідності до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є субєктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 11, 71, 72, 94, 160 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Реал Банк" до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання незаконним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

СуддяБідонько А.В.

Повний текст постанови виготовлений 24.07.2015 року.