Постанова № 4734520, 27.07.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"27" липня 2009 р.                                                                       № 2а- 37664/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонова М.О.

за участю секретаря судового засідання Свіргун О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Завод "Березовські мінеральні води"

до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області

проскасування податкового-повідомлення рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ВАТ «Завод «Березівські мінеральні води»звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області в якому просив суд скасувати податкові повідомлення - рішень Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області №0000852310/0 від 27.10.2008р. (№0000852310/1 від 15.12.2008р., №0000852310/2 від 28.01.2009р., №0000852310/3 від 03.04.2009р.), №0000882310/0 від 13.11.2008р. (№0000852310/1 від 15.12.2008р., №0000852310/2 від 28.01.2009р., №0000852310/3 від 03.04.2009р.) та стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за наслідками здійснення виїзної позапланової документальної перевірки Дергачівської МДПІ ВАТ «Завод «Березівські мінеральні води»з питань дотримання правових відносин з ТОВ «Новотрейд»та дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.06.08р. по 30.06.08р. та з 01.03.08р. по 31.05.08р. складено акти від 16.10.2008р. № 1070/23-104/00383030 та від 31.10.2008р. № 1107/23-104/00383030 до яких були подані заперечення ВАТ „Завод „Березівські мінеральні води” №476 від 17.10.2008р. та №501 від 04.11.2008р., на підставі яких Дергачівської МДПІ винесені податкові повідомлення-рішення №0000852310/0 від 27.10.2008р. (№0000852310/1 від 15.12.2008р., №0000852310/2 від 28.01.2009р., №0000852310/3 від 03.04.2009р.), та №0000882310/0 від 13.11.2008р. (№0000882310/1 від 15.12.2008р., №0000882310/2 від 28.01.2009р., №0000882310/3, від 03.04.2009р.).

Як вказав позивач зазначеними податковими повідомленнями –рішеннями Дергачівської МДПІ була нарахована ВАТ „Завод „Березівські мінеральні води” сума податкового зобов’язання в розмірі 379946,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція в розмірі 173349,00 грн. як наслідок порушення ВАТ „Завод „Березівські мінеральні води” п.п.7.4.1, п.п.7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97г. № 168/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями.

Не погодившись з зазначеними повідомленнями –рішеннями державної податкової інспекції, ВАТ „Завод „Березівські мінеральні води” керуючись п.п.5.2.2. п.5.2. ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у порядку адміністративного оскарження у встановлені законом строки зверталося зі скаргами до відповідача, Державної податкової адміністрації Харківської області, Державної податкової адміністрації України, за результатами чого повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Позивач зазначив, що з його боку порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97г. № 168/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) відсутні. Підставою для нарахування та визначення податкового кредиту позивача стало придбання товару у ТОВ „Новотрейд” за договорами поставки №02ПР/08 від 01.01.08р. та №021 ПР/08 від 01.01.08р., №20ПР/08 від 25.02.08р. з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача. Факт придбання товару підтверджується первинними документами, які відповідач не оспорює, та сам посилається на них в Акті перевірки, тобто факт придбання товару позивачем у ТОВ „Новотрейд” відповідачем визнається.

Також позивач вказав, що з акту перевірки вибачається, що відповідач погоджується з тим, що ВАТ „Завод „Березівські мінеральні води” було визнано податковий кредит виходячи з договірної ціни товару на підставі укладених договорів поставки з ТОВ «Новотрейд», крім цього, в акті відсутні дані про те, що придбаний товар ВАТ „Завод „Березівські мінеральні води” у ТОВ „Новотрейд” за ціною, що вище рівня звичайних цін.

Згідно із статутом ВАТ „Завод „Березівські мінеральні води” зареєстрованим розпорядженням Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області №042 від 01.10.1997р. предметом діяльності позивача є виробництво, розлив та реалізація мінеральної води, безалкогольних і слабоалкогольних напоїв та інше, тобто ВАТ „Завод „Березівські мінеральні води” виконує повний цикл виробництва мінеральної води, куди входить також й виробництво ПЕТ пляшки для подальшого розливу води.

Як вказав позивач саме для виробництва ПЕТ пляшки позивачем була купована преформа та кришки, що також підтверджується в акті перевірки відповідача.

Також позивач зазначив, що правомірність включення податку на додану вартість до податкового кредиту підтверджується, тим, що ВАТ „Завод „Березівські мінеральні води” згідно з свідоцтвом № 27811462 про реєстрацію платника ПДВ є платником ПДВ; постачальник ТОВ „Новотрейд”, також на час видання податкових накладних був зареєстрований як платник ПДВ згідно з свідоцтвом № 100089822 про реєстрацію платника ПДВ. Зазначені поставки повністю підтверджуються первинними документами оформленими належним чином (видаткові накладні, прибуткові накладні, податкові накладні), що підтверджується актами перевірок, у зв’язку з чим позивач дійшов до висновку, що відповідач за актами перевірки сам підтверджує реальність та товарність зазначених правочинів. Нікчемність правочинів між ВАТ „Завод „Березівські мінеральні води” та ТОВ „Новотрейд” відповідачем недоведена і є лише його припущенням, яке нічим не підтверджується.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

          Представник відповідача в судове засідання з’явився та з позовними вимогами не погодився у повному обсязі, посилаючись на матеріали перевірки.

Представник відповідача вказав, що перевірку проведено у відповідності до приписів діючого законодавства, висновки перевірки ґрунтуються на документах бухгалтерського та податкового обліку позивача, зроблені на підставі відповідного правового аналізу, а спірні податкові повідомлення-рішення цілком відповідають вимогам законодавства України, у зв’язку з чим прохав відмовити в задоволенні позовних вимог.

Судом встановлено, що працівниками Дергачівської МДПІ Харківської області була проведена комплексна документальна перевірка підприємства позивача з питань дотримання правових відносин з ТОВ «Новотрейд»та дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.06.08р. по 30.06.08р. та з 01.03.08р. по 31.05.08р., в результаті чого були складені акти перевірки від 16.10.2008р. № 1070/23-104/00383030 та від 31.10.2008р. № 1107/23-104/00383030.

          Актами перевірки було встановлено порушення пп.. 7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», на підставі чого були ухвалені податкові повідомлення-рішення №0000852310/0 від 27.10.2008р. (№0000852310/1 від 15.12.2008р., №0000852310/2 від 28.01.2009р., №0000852310/3 від 03.04.2009р.), №0000882310/0 від 13.11.2008р. (№0000852310/1 від 15.12.2008р., №0000852310/2 від 28.01.2009р., №0000852310/3 від 03.04.2009р.), якими позивачу було донараховано податкове зобов’язання в сумі 379946,00 грн. та застосовані фінансові санкції з цього податку в сумі 173349,00 грн.

          Також судом встановлено, що позивачем були укладені договори поставки №02ПР/08 від 01.01.08р. та №021 ПР/08 від 01.01.08р., №20ПР/08 від 25.02.08р. з ТОВ „Новотрейд”. На підставі вказаних договорів позивач придбав у контрагента товари та отримав від нього податкові накладні.

          Суд зазначає, що фактично підставою для донарахування позивачу сум ПДВ за квітень 2008р. –87452,0 грн., за травень 2008р. –126255,0 грн., за червень 2008р. –166239,0 грн. відповідно слугував висновок контролюючого органу, викладений в актах про результати перевірок про завищення задекларованих за ці звітні податкові періоди сум податкового кредиту на вказані суми з посиланням на не звітування перед податковими органами, несплату податків, скасування державної реєстрації контрагента постачальника позивача –ПП „Демол-Сервіс” по ланцюгу поставок товару, покупцем якої був позивач і як наслідок - визнання договорів поставки нікчемними.

          Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вража, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У відповідності до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

3гідно зі ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу висновків Верховного Суду України, вміщених в у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Враховуючи, що визнаний відповідачем правочин між позивачем та ТОВ „Новотрейд” на думку відподача є нікчемним, суд зазначає, що оскільки правочин з якого виникло господарське зобов'язання укладені юридичними особами, проявом вини юридичної особи у договірних відносинах є виключно винні дії уповноважених органів та посадових осіб. Органи юридичних осіб формуються з фізичних осіб, а вина визначається як психічне ставлення особи до скоєного протиправного діяння та його наслідків. Отже за змістом ст. 92 ЦК України доведення умислу у діях юридичної особи можливе через доведення умислу у діях фізичних осіб, які діяли від імені юридичної особи.

Суд зазначає, що зміст спірного договору не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору також вказаних доказів у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

Суд зазначає , що доказів відсутності повноважень у посадових осіб позивача та ТОВ „Новотрейд”на укладання такого договору в момент його укладання суду відповідачем не надано.

Крім цього суд зазначає, що позивач не мав жодних господарських відносин з ПП „Демол-Сервіс”, а мав відносини лише з ТОВ „Новотрейд” який був контрагентом ПП „Демол-Сервіс”.

Так , підприємство вважається створеним з дня його державної реєстрації, ст. 6 Закону України «Про підприємства в Україні». Ліквідація підприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України.

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно ст. 91 ЦК України Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Суд зазначає, що на час як на час укладення угоди між позивачем та ТОВ „Новотрейд” так і на час судового розгляду ТОВ „Новотрейд” знаходиться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , а також є платником податку на додану вартість.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, мовлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з вище викладено суд приходить до висновку, що відповідачем не наведено та не надано доказів наявності підстав, з якими закон пов’язує настання наслідків никчемності угоди передбачених ст. 215 ЦК України, а тому суд не може погодиться з висновком відповідача, що правочин укладений між позивачем та ТОВ „Новотрейд” є нікчемними та суперечить інтересам держави та суспільства.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" ...не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.."

Суд зазначає, що факт товарності угоди та фактичний розрахунок за неї підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до пп. 7.4.1. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з і придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Підпунктом 7.2.4 п.7.2 ст.7 вказаного Закону визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ.

Отже виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкові накладні, які виписані ТОВ „Новотрейд” на виконання договору є чинними оскільки ТОВ „Новотрейд” є платником ПДВ, а отже має права видавати вище зазначені податкові накладні.

Крім цього суд зазначає, що посилання відповідача на той факт, що ПП „Демол-Сервіс” не здає податкову звітність, не звітує не є обґрунтованим оскільки по-перше: правовідносини між ТОВ „Новотрейд” та ПП „Демол-Сервіс” знаходяться поза межами вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлених для позивача оскільки ні інші статті цього Закону, так само як і інших законів не ставлять в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований податок на додану вартість, включений платником податку до податкового кредиту, по-друге: у відповідності до вимог ст.. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а отже не подача податкової звітності контрагентом, контрагента позивача не може свідчити про недійсність укладених та виконаних угод, укладених з моменту державної реєстрації контрагента до моменту виключення його з державного реєстру, та не позбавляло правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних, бо будь які докази тому ,що ТОВ „Новотрейд”, не здійснював господарські операції відповідачем у відповідності до ст.. 71 КАС України суду надано не було.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що оскаржені податкові повідомлення-рішення № 0000852310/0 від 27.10.2008 року, № 0000852310/1 від 15.12.2008 року, № 0000852310/2 від 28.01.2009 року, № 0000852310/3 від 03.04.2009 року; № 0000882310/0 від 13.11.2008 року, 0000882310/1 від 15.12.2008 року, 0000882310/2 від 28.01.2009 року, 0000882310/3 від 03.04.2009 року винесено Дергачівською міжрайонною державною податковою інспекцією Харківської області з порушення норм чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Завод "Березовські мінеральні води" до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкового-повідомлення рішення –задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області № 0000852310/0 від 27.10.2008 року, № 0000852310/1 від 15.12.2008 року, № 0000852310/2 від 28.01.2009 року, № 0000852310/3 від 03.04.2009 року; № 0000882310/0 від 13.11.2008 року, 0000882310/1 від 15.12.2008 року, 0000882310/2 від 28.01.2009 року, 0000882310/3 від 03.04.2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Завод "Березівські мінеральні води", код. 00383030 суму сплачених судових витрат в розмірі 3 (три) грн., 40 коп. .

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст.186 КАС України.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку

Повний текст постанови виготовлено 31.07.2009 року.

Суддя                                                                                           Спірідонов М.О.