Постанова № 47344630, 21.02.2012, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2012 р. Справа № 2a-1870/861/12

Сумський окружний адміністративний суд в особі судді - Глазько С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Конотоп та Конотопському районі до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з липня по грудень 2010 року у розмірі 572 грн. 28 коп.,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м. Конотоп та Конотопському районі звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою та уточнивши позовні вимоги остаточно просило стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з липня по грудень 2010 року у розмірі 572 грн. 28 коп.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа у виконавчому комітеті Конотопської міської ради 05.04.1999 року. Відповідно до ст.ст. 14, 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідач перебувала на обліку як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Конотопі з 16.12.1999 року. Відповідно до п.п. 4 п. 8 розділу ХV Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок) зобовязані сплачувати страхові внески у розмірі, який визначається ними самостійно. Сума страхового внеску з урахуванням частини єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески. Відповідно до поданого відповідачем звіту за 2010 рік, ним було самостійно нараховані страхові внески в сумі 453 грн. 60 коп., тобто менше суми визначеної вищевказаним Законом.

На підставі п.п. б п. 8.2 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадку, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.

Відповідачу було направлено вимогу про сплату боргу із страхових внесків за 3, 4 квартал 2010 року у розмірі 1566 грн. № Ф-677/2 від 30 травня 2011 року та повідомлення - розрахунок донарахованих сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, який знаходиться на спрощеній системі оподаткування, які відповідач отримав 01 червня 2011 року. Вказану вимогу відповідач не оскаржував, борг визначений у вимозі був сплачений відповідачем лише частково, залишок несплаченої суми становить 572 грн. 28 коп.

Від відповідача надійшло заперечення на адміністративний позов (а.с.20-28) в якому він зазначав, що його, як платника збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у складі фіксованого (єдиного) податку, було зареєстровано в органі Пенсійного фонду України управлінні у м. Конотоп, а позов подало Управління Пенсійного фонду України в м. Конотоп та Конотопському районі, тобто інша організація. Також відповідач зазначив, що його з 01 січня 2004 року безпідставно було взято на облік та надано статус платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Окрім того відповідач зазначає, що документи у справі, а саме: повідомлення-розрахунок та корінець вимоги, не відповідають вимогам "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, а тому не можуть бути використані позивачем, як підстава для стягнення боргу з відповідача зі сплати страхових внесків.

Також на думку позивача, якщо б не була скасована ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Управління Пенсійного фонду в м. Конотоп мало б право звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення боргу з 01 лютого 2011 року по 01 серпня 2011 року. З 01 серпня 2011 року воно не має права звертатися до адміністративного суду на підставі ч.2 ст. 99 КАС України, тому що не має жодної причини пропуску звернення до суду, яка б заважала Управлінню Пенсійного фонду в м. Конотоп звернутися до суду у межах встановленого строку. Крім цього, відповідач вказує, що заборгованість розрахована позивачем не вірно.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі (а.с.17).

Відповідач в судове засідання не з'явився, надіслав суду заяву (а.с.19,25) в якій просив, у разі неможливості перенести розгляд справи на іншу дату, розглядати справу без участі відповідача.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст.ст. 12, 41 КАС України не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступного.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003р.

Страхувальниками, які згідно статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зобовязані, крім іншого, нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, є, зокрема застраховані особи, зазначені в п. 3 статті 11 цього Закону, а саме фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (п. 5 статті 14 Закону № 1058).

Відповідно до ч. 4 статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що взяття на облік до Пенсійного фонду страхувальників, зазначених у статті 14 цього Закону, здійснюється у такому порядку: для юридичних осіб, незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців, зазначених у пунктах 1 - 4 статті 14 цього Закону, на яких поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей територіальними органами Пенсійного фонду.

Як встановлено судом, відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа у виконавчому комітеті Конотопської міської ради 05.04.1999 року, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи (а.с.6), копією свідоцтва про державну реєстрацію (а.с.34), відповідно до п.1 ч.1 ст. 14 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" є страхувальником та зареєстрований як платник страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Конотопі, що підтверджується копією заяви про реєстрацію платником страхових внесків (а.с.7).

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі, є правонаступником Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі, оскільки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Пенсійного фонду України" від 27 липня 2011 року за №803, Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі припинило свою діяльність через реорганізацію шляхом злиття з Управлінням Пенсійного фонду України в Конотопському районі, в результаті чого утворено Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі.

Відповідно до п. 5 ст. 14 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" відповідач є страхувальником та сплачує страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до закону.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно п.п. 3, 4 статті 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, що справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

Таким чином, вирішуючи питання щодо застосування нормативно-правового акта, суд виходить з того, що преамбулою до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що останній розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, саме останній, як зазначалось вище, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до п.п. 4 п. 8 розділу XV "Перехідних положень" Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" (в редакції Закону України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 08.07.2010 року № 2461-VI) фізичні особи-субєкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок) зобовязані сплачувати страхові внески у розмірі, який визначається ними самостійно, при цьому сума страхового внеску з урахуванням частини єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Статтею 53 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27.04.2010 р. № 2154-VI встановлено з 1 липня 2010 року мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 888 гривень, з 1 жовтня 2010 року 907 грн. 00 коп., з 1 грудня 2010 року 922 грн. 00 коп., таким чином мінімальний страховий внесок на місяць у третьому кварталі 2010 року становив 294 грн. 82 коп., у жовтні - листопаді 2010 року 301 грн. 12 коп., у грудні 2010 року 306 грн. 10 коп.

Частинами четвертою та шостою статті 20 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" передбачено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для відповідача є квартал.

Згідно п.3 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 р. № 727/98, відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують відповідні суми внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно поданого відповідачем до органу Пенсійного фонду України звіту за 2010 рік (а.с.11), відповідачем, як платником фіксованого податку, самостійно були нараховані страхові внески в сумі 453 грн. 60 коп., тобто менше суми визначеної вищевказаним Законом.

Відповідно до п.п. б п. 8.2 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадку, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.

Позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату боргу із страхових внесків за 3, 4 квартал 2010 року у розмірі 1566 грн. № Ф-677/2 від 30 травня 2011 року (а.с.8) та повідомлення - розрахунок донарахованих сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, який знаходиться на спрощеній системі оподаткування виходячи із вищезазначеного мінімального страхового внеску, а саме липень-вересень 2010 року в сумі 294 грн. 82 коп., жовтень-листопад 2010 року в сумі 301 грн. 12 коп., грудень 2010 року в сумі 306 грн. 10 коп. (а.с.9).

Вказану вимогу про сплату боргу відповідач отримав 01 червня 2011 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.8).

Зазначена вимога про сплату боргу, яка відповідає вищевказаним нормативно-правовим актам, відповідачем не оскаржувалася, борг визначений у вказаній вимозі був сплачений відповідачем лише частково.

Із заяви представника позивача про уточнення позовних вимог (а.с.15,16), яка надійшла до суду 20 лютого 2012 року, вбачається, що 17 січня 2012 року відповідачем було частково погашено заборгованість, тому залишок заборгованості відповідача зі сплати страхових внесків за період з липня по грудень 2010 року складає 572 грн. 28 коп.

Частиною 6 ст. 18 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" (діючої на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Відповідно до ч. 15 ст. 106 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 64 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Враховуючи те, що за відповідачем залишається заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з липня по грудень 2010 року у розмірі 572 грн. 28 коп., що підтверджується письмовими поясненнями представника позивача (а.с.15,16), суд приходить до висновку, що заперечення відповідача є безпідставними, а вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Конотоп та Конотопському районі до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з липня по грудень 2010 року у розмірі 572 грн. 28 коп. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Конотоп та Конотопському районі (вул. Соборна, 23, м. Конотоп, Сумська область, 41615, рахунок № 256023108274, МФО 337568, ТВБВ № 10018/0108 м. Конотоп філії СОУ АТ "Ощадбанк", код 37784691) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з липня по грудень 2010 року у розмірі 572 грн. 28 коп. (пятсот сімдесят дві гривні двадцять вісім копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.М. Глазько

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Глазько