Постанова № 4734452, 25.08.2009, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-1920/09/0670

категорія 6.6.4.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2009 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацький Є.М. ,

при секретарі - Вітковській Т.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в м. Житомирі

до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-російське підприємство "Альфа-Варіант"

про стягнення 32112,09 грн.,-

встановив:

ДПІ у м.Житомирі звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення податкової заборгованості у сумі 32112,09 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач 20.02.2008 року надав до ДПІ у м.Житомирі декларацію з податку на прибуток підприємства за 2007 рік, згідно якої визначено податкове зобов"язання з податку на прибуток склало 3150 грн., за 1 квартал 2008 року сума податку склала 1983 грн., за 1 півріччя 2008 року -817 грн., за 3 квартал 2008 р.- 2054 грн., а всього 8004 грн. Також відповідачем були подані декларації з податку на додану вартість за аналогічні податкові періоди і податкове зобов"язання з цього податку було визначено відповідно 1172 грн., 3098 грн., 917 грн., а всього 5187 грн. Податкові зобов"язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість є узгодженими, так як вони визначені самим платником податків в податкових деклараціях. 25 березня 2008 року ДПІ у м.Житомирі була проведена невиїзна документальна перевірка відповідача з питання своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов"язання по декларації з податку на додану вартість за січень 2008 року.За наслідками перевірки був складений акт № 1714/15-2 від 25.03.2008 року. На підставі вказаного акту відповідачу були нараховані штрафні санкції в сумі 136,30 грн. і направлено податкове повідомлення-рішення № 0001121601/0 від 26.03.2008 р. 28.10.2008 року ДПІ у м.Житомирі була проведена невиїзна документальна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року. За результатами перевірки був складений акт № 5992/15-2 від 28.10.2008 року і відповідачу було донараховано суму ПДВ 10312 грн. та штрафні санкції в сумі 515,60 грн. і на вказану суму надіслано податкове повідомлення-рішення № 0009831601/0 від 28.10.2008 р. 21 лютого 2008 року ДПІ у м.Житомирі була проведена виїзна позапланова документальна перевірка відповідача з питань дотримання вимог чинного валютного законодавства. За результатами перевірки був складений акт № 945/22/20024209 від 21.02.2008 р. Відповідачу була нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у ЗЕД в розмірі 11494,47 грн. і на вказану суму направлено податкове повідомлення-рішення № 000006/22/0. 11.08.2008 р. відповідач надав до ДПІ у м.Житомирі розрахунок комунального податку підприємства за 2 квартал 2008 року, згідно якого сума податку до сплати складала 28,90 грн., за 3 квартал 2008 р.-27,20 грн. 11.08.2008 р. відповідач надав до ДПІ у м.Житомирі розрахунок за забруднення навколишнього природнього середовища за 1 півріччя 2008 року, згідно якого сума податкового зобов"язання з цього податку склала 28,90 грн, за 3 квартал 2008 р.-27,20 грн., однак вказані узгоджені податкові зобов"язання не були сплачені до бюджету, внаслідок чого ДПІ у м.Житомирі були виставлені відповідачу перша та друга податкові вимоги.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, хоча про день і час розгляду справи належним чином повідомлений.

Представник відповідача заперечення на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши поданий адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Спільне українсько-російське підприємство "Альфа-Варіант" у формі ТОВ /далі відповідач/ зареєстровано виконавчим комітетом Житомирської міської Ради 25.11.1993 року як юридична особа та взято на облік у ДПІ у м.Житомирі як платник податків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, відповідач 20.02.2008 року надав до ДПІ у м.Житомирі декларацію з податку на прибуток підприємства за 2007 рік, згідно якої визначено податкове зобов"язання з податку на прибуток склало 3150 грн., за 1 квартал 2008 року сума податку склала 1983 грн., за 1 півріччя 2008 року -817 грн., за 3 квартал 2008 р.- 2054 грн. Також відповідачем були подані декларації з податку на додану вартість за аналогічні податкові періоди і податкове зобов"язання з цього податку було визначено відповідно 1172 грн., 3098 грн., 917 грн., а всього 5187 грн. Податкові зобов"язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість є узгодженими, так як вони визначені самим платником податків в податкових деклараціях. 25 березня 2008 року ДПІ у м.Житомирі була проведена невиїзна документальна перевірка відповідача з питання своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов"язання по декларації з податку на додану вартість за січень 2008 року.За наслідками перевірки був складений акт № 1714/15-2 від 25.03.2008 року. На підставі вказаного акту відповідачу були нараховані штрафні санкції в сумі 136,30 грн. і направлено податкове повідомлення-рішення № 0001121601/0 від 26.03.2008 р. 28.10.2008 року ДПІ у м.Житомирі була проведена невиїзна документальна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року. За результатами перевірки був складений акт № 5992/15-2 від 28.10.2008 року і відповідачу було донараховано суму ПДВ 10312 грн. та штрафні санкції в сумі 515,60 грн. і на вказану суму надіслано податкове повідомлення-рішення № 0009831601/0 від 28.10.2008 р. 21 лютого 2008 року ДПІ у м.Житомирі була проведена виїзна позапланова документальна перевірка відповідача з питань дотримання вимог чинного валютного законодавства. За результатами перевірки був складений акт № 945/22/20024209 від 21.02.2008 р. Відповідачу була нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у ЗЕД в розмірі 11494,47 грн. і на вказану суму направлено податкове повідомлення-рішення № 000006/22/0. 11.08.2008 р. відповідач надав до ДПІ у м.Житомирі розрахунок комунального податку підприємства за 2 квартал 2008 року, згідно якого сума податку до сплати складала 28,90 грн., за 3 квартал 2008 р.-27,20 грн. 11.08.2008 р. відповідач надав до ДПІ у м.Житомирі розрахунок за забруднення навколишнього природнього середовища за 1 півріччя 2008 року, згідно якого сума податкового зобов"язання з цього податку склала 28,90 грн, за 3 квартал 2008 р.-27,20 грн., однак вказані узгоджені податкові зобов"язання не були сплачені до бюджету. Тому ДПІ у м.Житомирі направлені перша податкова вимога від 11.03.2008р. №1/478 та друга податкова вимога від 15.05.2008р. №2/684, відповідно до вимог п.6.2 ст. 6 Закону №2181-ІІІ, які вручені відповідачу.

Відповідно до п. 5.4 ст. 5 Закону №2181-ІІІ, податкове зобов'язання, не сплачене у передбачений законом термін, вважається сумою податкового боргу.

Згідно пп.3.1.1 п. 3.1 ст. 3 цього Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

У разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги (пп.6.2.1 п.6.1 ст.6 зазначеного Закону).

Зокрема, після направлення платнику податків другої податкової вимоги відбувається збільшення суми податкового боргу, тому Законом № 2181 не передбачено направлення інших окремих податкових вимог.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181 податковим боргом є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

В свою чергу, п. 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ передбачено право податкових органів подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, в порядку та розмірах, встановлені Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, як визначено ст. 239 ГК України, відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання, зокрема, такі адміністративно-господарські санкції як адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті необхідно позов задовольнити повністю, оскільки у позивача наявні докази існування боргу у відповідача, в зв'язку з несплатою ним податкового боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, з врахуванням вище викладеного, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. 69, 71, 94, 97, 112, 122, ч. 2 ст. 128, ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов ДПІ у м.Житомирі до Спільного українсько-російського підприємства "Альфа-Варіант" у формі ТОВ про стягнення податкової заборгованості задовольнити повністю.

2. Стягнути з спільного українсько-російського підприємства "Альфа-Варіант" у формі ТОВ за рахунок активів на користь держави в особі ДПІ у м.Житомирі заборгованість зі сплати податкового боргу у сумі 32112,09 грн., а саме станом на 17.03.2008 року

Згідно ст. 254 КАС України, постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:                                                                                Є.М. Мацький