Постанова № 47344224, 13.10.2011, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2011 р. Справа № 2a-1870/5367/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.суддів - Соколова В.М., Глазька С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Сахно М.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" до Державної податкової інспекції в місті Суми, Головного управління Державного казначейства України у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення бюджетної заборгованості ,-

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» (далі - позивач, ДП «Завод ОБ та ВТ») звернулося до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції в місті Суми (далі - відповідач, ДПІ в м. Суми), Головного управління Державного казначейства України у Сумській області (далі - 2-й відповідач, ГУДКУ у Сумській області), в якій просило:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002092306/56961 від 18.07.2011 року,

-стягнути з Державного бюджету України на корить позивача суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011р. в загальному розмірі 1316 091,00грн., а також сплачений при подачі позову до суду судовий збір в загальному розмірі 1703грн. 40коп.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем неправомірно було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині зменшення заявленої ДП «Завод ОБ та ВТ» до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість за січень 2011р. на 1316091,00грн. Позивач стверджує, що висновки відповідача суперечать пп.7.7.1., 7.7.2. п.7.7 ст. 7 та ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п.200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України. ОСОБА_3 України «Про податок на додану вартість», що діяв на час здійснення господарських операцій, на думку позивача, не повязує право платника податку на податковий кредит з проведенням будь-яких зустрічних перевірок, не ставить право платника податку на бюджетне відшкодування в залежність від сплати податку іншими учасниками по всьому ланцюгу товарообігу та не встановлює обовязок покупця сплачувати податок на додану вартість до бюджету, в разі коли такий податок не буде сплачений продавцем. Позивач відмічає, що податок на додану вартість по господарським операціям, відображеним в акті перевірки, фактично був сплачений позивачем постачальникам товарів (робіт, послуг) і підтверджений належним чином оформленими податковими накладними, а товарність укладених угод документами первинного обліку позивача. У звязку з цим вважає, що ДП «Завод ОБ та ВТ» з дотриманням норм Закону України «Про податок на додану вартість» включило до складу податкового кредиту суми витрат за придбаний товар від ТОВ «Альфа-Метал-Компані», ТОВ «НВО Перспектива», ТОВ «Сумивторметал», ТОВ «СОТ Плюс», та ТОВ «Метал-Прогрес», дані суми підтверджені виданими вказаними контрагентами податковими накладними, видатковими накладними, товар був оплачений позивачем.

Відповідач - ДПІ в м. Суми, з позовом не погодився, обґрунтовуючи свою позицію тим, що наявність у ДП «Завод ОБ та ВТ» документального підтвердження розміру податкового кредиту не є достатньою підставою для відшкодування сум з податку на додану вартість. Адже, враховуючи норми Закону України «Про податок на додану вартість» (діючого до 31.12.2010 року) та Податкового кодексу України (діючого з 01.01.2011 року) наявність податкових накладних не може вважатись єдиною підставою для відшкодування податку на додану вартість з бюджету. Для виникнення у платника податку права на податковий кредит, обов'язковою умовою є наявність факту сплати відповідних сум податку у звітному періоді. Тоді як, факт сплати контрагентами позивача податку на додану вартість до бюджету за здійснюваними операціями - не встановлено. Крім того, відповідач відмітив, що наявність у позивача виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми, але не вичерпними підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету. У разі, якщо головною метою платника податку є одержання доходу винятково або переважно за рахунок податкової вигоди, зокрема відшкодування податку на додану вартість з бюджету, за відсутності наміру здійснювати реальну господарську діяльність, то у визнанні обґрунтованості одержання такої вигоди має бути відмовлено.

Відповідач вважає, що позивач, укладаючи договір з TOB «Альфа-Метал-Компані», TOB «Сумивторметал» та TOB «Метал-Прогрес» діяв без належної обачності й обережності, йому мало бути відомо про порушення, що допускали його контрагенти, оскільки вони перебувають у одному сегменті ринку чорних та кольорових металів учасники якого обізнані стосовно один одного. Крім того, матеріалами зустрічних перевірок підтверджені факти укладання нікчемних правочинів та безтоварних операцій.

Враховуючи викладене, ДПІ в м. Суми вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно та на законних підставах, а тому підстави для його скасування відсутні. У зв'язку з чим ДПІ в м.Суми просить відмовити позивачу в задоволені позову повністю (т.2 а.с.1-3).

Другий відповідач, ГУДКУ у Сумській області, надав відзив до суду, в якому зазначив, що ГУДКУ у Сумській області, як орган державної влади не наділений повноваженнями щодо контролю за нарахуванням та сплатою податку на додану вартість платниками даного податку та не порушило жодного нормативно-правового акта з питань відшкодування податку на додану вартість, тим самим не вчиняло незаконних дій по відношенню до позивача (т.1,а.с.246).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з підстав, викладених у позові та додаткових поясненнях (т.1, а.с.77-83), підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ДПІ в м. Суми, проти позову заперечував з підстав, зазначених у письмових запереченнях (т.2, а.с.1-3), просив у задоволенні позову відмовити.

Представник другого відповідача - ГУДКУ у Сумській області, повідомлений про час і місце розгляду справи (т.1, а.с.247, т.2, а.с.100), в судове засідання не зявився, про причини неявки, всупереч вимог ч.2 ст. 40 КАС України, суд не повідомив.

Заслухавши повноважних представника позивача, представника відповідача ДПІ в м. Суми, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що ДП «Завод ОБ та ВТ» зареєстроване юридичною особою та включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію (т.1,а.с.240), копією довідки з ЄДРПОУ (т.1,а.с.241). Позивач взятий на податковий облік 08.06.2000р., зареєстрований платником податку на додану вартість (т.1, а.с.242), про що також зазначено в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 08.07.2011р. №5261/23-620/30991664 (т.1,а.с.12).

Відповідно до підпунктів 200.7, 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Судом встановлено, що ДП «Завод ОБ та ВТ» 18 лютого 2011р. подало до ДПІ в м. Суми податкову декларацію з податку на додану вартість разом з розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування за січень 2011р. (т.1,а.с.208-213). У рядку 25 декларації за січень 2011р. зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 3211671,00грн. (т.1, а.с.209).

08.07.2011року на підставі наказу за №3747 від 07.07.2011р. «Про організацію документальної позапланової невиїзної перевірки» (т.1, а.с.11) службовими особами ДПІ в м. Суми було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП «Завод ОБ та ВТ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2011р., яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період за грудень 2010р, за наслідками якої складено акт від 08.07.2011р. №5261/23-620/30991664 (т.1,а.с.12-24). Перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог п.10.2 ст.10, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого позивачем порушено п.п.200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2011р. на 1316091грн.

За результатами перевірки 18.07.2011р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення за №0002092306/56961 (т.1,а.с.9), яким ДПІ в м. Суми було зменшено позивачеві суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011р. в розмірі 1316091,00грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 1грн. Як вбачається з акта перевірки (т.1,а.с.12-24), підставою для зменшення податковим органом суми бюджетного відшкодування стало не підтвердження заявленої позивачем до відшкодування суми податку на додану вартість, оскільки в перевірених підприємствах по ланцюгу постачання товарів позивачу, не виявлено факту надмірної сплати до бюджету податку на додану вартість. До вказаного висновку відповідач дійшов у зв'язку з: безпідставним завищенням позивачем суми податкового кредиту за грудень 2010 року в загальному розмірі 1316091грн., в тому числі:

- 390368,82 грн. - через неможливість провести перевірку даних податкових декларацій TOB «Альфа-Метал-Компані» на відповідність бухгалтерського та податкового обліку у звязку з відсутністю вказаного підприємства за місцезнаходженням (т.1, а.с.15-16);

- 40690,61 грн. - через встановлення відсутності обєктів оподаткування по операціям з реалізації товарів та по операціям з придбання цих товарів TOB «Перспектива» у підприємств-постачальників в розумінні Закону України «Про податок на додану вартість», не підтвердження зустрічною перевіркою фактичного здійснення постачання, приймання-передачі та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу від TOB «HBO «Перспектива» до контрагентів, через встановлення податковим органом, що кінцевий споживач є вигодонабувачем, тобто завідомо укладав угоди з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства та вчинення удаваного правочину з метою приховування, ухилення від сплати податків (т.1, а.с.16-18).

- 125705,40 грн. - через те, що актом перевірки від 17.03.11р. встановлено укладання нікчемних правочинів TOB Мартенсит-2010» з безпосереднім контрагентом позивача - TOB «Сумивторметал» по придбанню останнім металобрухту. А тому на думку відповідача, якщо спростовується факт придбання TOB «Сумивторметал» металобрухту, то відповідно спростовується його поставка позивачу (т.1, а.с.18-21).

- 671300,00 грн. - через неможливість провести перевірку даних податкових декларацій ТОВ «Вестасервіс» (постачальник в другому ланцюгу), а тому податковий орган не може здійснити перевірку даних вказаного підприємства з даними TOB «СОТ Плюс» (безпосередній постачальник позивача) на відповідність бухгалтерського та податкового обліку у звязку з ліквідацією ТОВ «Вестасервіс» (т.1, а.с.21-22).

- 88026,12 грн. - через встановлення безтоварних операцій TOB «Метал-прогрес» з постачальниками товару. А тому на думку відповідача, якщо спростовується факт придбання TOB «Метал-прогрес», то відповідно спростовується його поставка позивачу (т.1, а.с.22-23).

Відповідачем в акті перевірки відмічено, що ДПІ в м. Суми було направлено запит до ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську щодо перевірки ТОВ «Альфа-Метал-Компані» щодо підтвердження відомостей отриманих від позивача за грудень 2010р., на який отримано відповідь від 24.12.2010р. за №3746/7/23-20, відповідно якої перевірку ТОВ «Альфа-Метал-Компані» провести неможливо, даний контрагент має стан 10 (встановлення місцезнаходження) (т.1, а.с.15-16, т.2, а.с.10-11). Під час розгляду справи ДПІ в м. Суми надано акт позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Альфа-Метал-Компані» від 17.03.2011р. №111/2320/34202711 (т.2, а.с.4-8), в ході якої, у звязку з відсутністю декларування зобовязань підприємствами постачальниками товару ТОВ «Альфа-Метал-Компані» та неможливості встановити їх кількісний склад працюючих, податковим органом не підтверджено наявність поставок товарів від підприємств-постачальників, та зроблено висновок про здійснення правочинів між ТОВ «Альфа-Метал-Компані» та постачальниками без мети настання реальних наслідків, та про порушення ТОВ «Альфа-Метал-Компані» ст.ст. 203,215,216 Цивільного кодексу України, ст.ст.5, 7 Господарського кодексу України, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (т.2, а.с.4-9).

Також в акті перевірки відмічено, що ДПІ в м. Суми було направлено запит до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя щодо перевірки ТОВ «НВО «Перспектива» щодо підтвердження відомостей отриманих від позивача за грудень 2010р., на який отримано акт документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВО «Перспектива» від 16.03.2011р. №52/23-253/36358380 (т.1, а.с.16, т.2, а.с.12-15), в ході якої, у звязку з тим, що згідно програми «Бест-звіт» встановлено, що у ТОВ «НВО «Перспектива» відсутні складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, зроблено висновок, яким не підтверджено наявність поставок товарів від підприємств-постачальників, та про відсутність реального товарного характеру фактичного здійснення постачання, приймання-передачі та оприбутковування товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу від ТОВ «НВО «Перспектива», та про порушення ТОВ «НВО «Перспектива» ст. 203 Цивільного кодексу України. Податковий орган робить висновок, що в даному випадку відсутній обєкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток (т.2, а.с.12-15).

Крім того під час перевірки було отримано акт ДПІ в м. Суми документальної невиїзної перевірки ТОВ «Сумивторметал» від 17.03.2011р. №1631/2314/32462259/22 (т.1, а.с.19,т.2, а.с.20-25), в ході якої, у звязку з незначною чисельністю працюючих у ТОВ «Мартенсит-2010» та відсутністю виробничо-складських приміщень, податковим органом не підтверджено наявність поставок товарів від підприємств-постачальників, зокрема, від ТОВ «Мартенсит-2010» до безпосереднього постачальника позивача - ТОВ «Сумивторметал», та зроблено висновок про здійснення правочинів між ТОВ «Сумивторметал» та підприємствами-постачальниками без мети настання реальних наслідків, та про порушення ТОВ «Сумивторметал» ст.ст. 203,215,216,218 Цивільного кодексу України, ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість». Податковий орган робить висновок, що в даному випадку відсутній обєкт оподаткування податком на додану вартість, у звязку з чим задекларовані за грудень 2010р. податкові зобовязання вказаного контрагента зменшені до 0грн. (т.2, а.с.20-25).

Також в акті перевірки відмічено, що ДПІ в м. Суми під час перевірки було встановлено, що одним з постачальників товару позивачу було ТОВ «СОТ Плюс», при цьому за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2010р. по податковим зобовязанням та податковому кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що постачальником є ТОВ «Вестасервіс». На запит до ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська позивачем було отримано акт про неможливість проведення перевірки у звязку з тим, що підприємству присвоєно стан 16 (припинення). У звязку з цим ДПІ в м. Суми відмічає, що факт ліквідації підприємства унеможливлює перевірку даних податкових декларацій на відповідність документам бухгалтерського та податкового обліку (т.1, а.с.21-22). Під час розгляду справи представником відповідача вже було надано надісланий на запит до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя акт документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «СОТ Плюс» від 21.03.2011р. №84/23-253/36015137 (т.2, а.с.16-19), в ході якої, у звязку з тим, що згідно програми «Бест-звіт» встановлено, що у ТОВ «СОТ Плюс» не має земельних ділянок, власні основні фонди, відсутні складські приміщення, трудові ресурси для здійснення будь-якого виду діяльності, податковим органом не підтверджено наявність поставок товарів від підприємств-постачальників, та зроблено висновок про відсутність реального товарного характеру фактичного здійснення постачання, приймання-передачі та оприбутковування товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу від ТОВ «СОТ Плюс» до контрагентів, та про порушення ТОВ «СОТ Плюс» ст. 203 Цивільного кодексу України. Податковий орган робить висновок, що в даному випадку відсутній обєкт оподаткування податком на додану вартість (т.2, а.с.16-19).

Крім того відповідачем в акті перевірки відмічено, що позивач в декларації га грудень 2010р. включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по ТОВ «Метал-Прогрес», який в свою чергу відобразив фінансово-господарські операції з ТОВ «Кубей» та зазначено, що під час відпрацювання співробітниками ГВПМ ДПІ в м. Суми ТОВ «Метал-Прогрес» в рамках кримінальної справи було проведено виїмку документів ТОВ «Метал-Прогрес» та встановлено, що перевізником придбаного товару є ТОВ «Кубей». При цьому відповідач відмічає, що співробітниками податкової міліції під час службового відрядження було встановлено, що враховуючи, що місце завантаження металобрухту м. Дніпропетровськ, а місце розвантаження м. Суми, здійснити перевезення 2-3 рази на добу одним транспортом від ТОВ «Кубей» до ТОВ «Метал-Прогрес» неможливо (т.1, а.с.22). Під час розгляду справи ДПІ в м. Суми надано акт документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Метал-Прогрес» від 07.04.2011р. №2336/235/35172290/29 (т.2, а.с.27-59), в ході якої не підтверджено наявність поставок товарів від підприємств-постачальників, та зроблено висновок про здійснення правочинів між ТОВ «Метал-Прогрес» та підприємствами-постачальниками без мети настання реальних наслідків, та про порушення ТОВ «Метал-Прогрес» ст.ст. 203,215,216,228 Цивільного кодексу України, ст.ст.4, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Податковий орган робить висновок, що в даному випадку відсутній обєкт оподаткування податком на додану вартість (т.2, а.с.27-59).

Посилаючись на те, що за змістом Закону України «Про податок на додану вартість», та Податкового кодексу України, право у платника на податковий кредит та відшкодування такого податку, виникає лише при фактичній надмірній сплаті відповідних сум податку на додану вартість у звітному періоді (при цьому зазначені етапи нерозривно повязані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у податку), відповідач робить висновок, що позивач з порушенням норм Закону України «Про податок на додану вартість» сформував податковий кредит за грудень 2010р. та відповідно з порушенням Податкового кодексу України заявив бюджетне відшкодування за січень 2011р.

Однак, суд не погоджується з вищевказаним, а висновки щодо неможливості поставлення товару від ТОВ «Альфа-Метал-Компані», ТОВ «НВО Перспектива», ТОВ «Сумивторметал», ТОВ «СОТ Плюс», та ТОВ «Метал-Прогрес» позивачу через неможливості його отримання в свою чергу від підприємств-постачальників даних контрагентів з підстав, що підприємства-постачальники (фактично у другій ланці постачальники товару позивача) не декларують своїх зобовязань, чи згідно баз даних органів ДПІ не мають виробничих потужностей, трудових ресурсів, основних фондів, чи припинили свою діяльність, на переконання суду, є безпідставними, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що в перевіряємих періодах одними із безпосередніх постачальників товару позивачу були ТОВ «Альфа-Метал-Компані», з яким 06.04.2009р. за №79/9-37-09 був укладений договір купівлі-продажу товару згідно специфікації (т.1,а.с.84-85), ТОВ «НВО «Перспектива», з яким 04.11.2010р. за №79/9-107-10 був укладений договір купівлі товару, згідно специфікації (т.1,а.с.135-136), ТОВ «Сумивторметал», з яким 10.09.2010р. за №79/9-90-10 був укладений договір купівлі товару, згідно специфікації (т.1,а.с.144-148), ТОВ «СОТ Плюс», з яким 05.05.2010р. за №79/9-55-10 був укладений договір купівлі товару, згідно специфікації (т.1,а.с.173-174), ТОВ «Метал Прогрес», з яким 10.05.2009р. за №79/9-29-09 був укладений договір купівлі товару, згідно специфікації (т.1,а.с.197-198). При цьому як вбачається із вказаних вище досліджених матеріалів справи (т.2, а.с.4-60) станом на момент вчинення операцій з контрагентами, дані підприємства були зареєстрованими платниками податку на додану вартість, та перебували на обліку в органах ДПІ.

Варто звернути увагу на те, що згідно умов укладених договорів позивачем було отримано товар згідно специфікації від ТОВ «Альфа-Метал-Компані», ТОВ «НВО «Перспектива», ТОВ «Сумивторметал», ТОВ «СОТ Плюс» та ТОВ «Метал Прогрес», що підтверджується податковими, видатковими накладними, реєстрами отриманих та виданих податкових накладних (т.1, а.с.86-92, 117,128-134, 137-138,140, 149-152,164-166,179-185,189-192,200,201,223-239). Даний товар позивачем був прийнятий та оприбуткований на склад згідно приходних ордерів, приймально-здавальних актів, що також підтверджується картками складського обліку та вимогами (т.1, а.с.92-116,137-138,149,158-163,179-185,200,204-207, т.2, а.с.78-97). Оплата за поставлений товар, з урахуванням податку на додану вартість, була здійснена позивачем на підставі виписаних рахунків у грудні 2010р., січні 2011р., що підтверджується платіжними дорученнями та рахунками (т.1, а.с.123-127,141-143, 167-172,175-178,193-196,199,201-202,т.2, а.с.101). Факт транспортування товару підтверджується копіями товарно-транспортних накладних (т.1, а.с.117-123,139,153-158,186-189,202-203). При цьому доводи представника відповідача про те, що товар не міг бути транспортований від ТОВ «Альфа-Метал-Компані» вантажним автомобілем з номерним знаком 04576СВ через те, що він знятий з обліку, на переконання суду, не можуть бути належними доказом того, що вказаний автомобіль не експлуатувався, тим паче, що такі доводи не були підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (т.1, а.с.14-16,т.2, а.с.1). А посилання ДПІ в м. Суми на відсутність товарно-транспортних накладних по вказаному контрагенту в акті перевірки (т.1, а.с.14-16) спростовується дослідженими в судовому засіданні наданими позивачем товарно-транспортними накладними (т.1, а.с.117-123), в яких відмічено, що транспортування здійснюється згідно подорожніх листів, мова про які йде в акті перевірки (т.1.а.с.15).

Відповідно до п. 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у звязку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

З матеріалів справи, а саме з акту перевірки (т.1,а.с.12-24), вбачається, що позивач виконав вимоги п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосередніх постачальників товарів, які, в свою чергу, виконали вимоги п. 7.2.6 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - видали покупцю, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку.

З урахуванням встановлених вище обставин у справі, в судовому засіданні не знайшов своє підтвердження висновок податкового органу про відсутність обєкта оподаткування у постачальників товару позивачу, тим паче, що ДПІ в м. Суми не надано доказів того, що товар, який поставлений ТОВ «Альфа-Метал-Компані», ТОВ «НВО «Перспектива», ТОВ «Сумивторметал», ТОВ «СОТ Плюс» та ТОВ «Метал Прогрес» був можливо отриманий ними саме від сумнівних, на думку податкового органу контрагентів. Крім того, суд відмічає, що згідно приписів Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, Податкового кодексу України виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими субєктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту та на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

При цьому суд зазначає, що згідно пп.14.1.18 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно пп.200.1, 300.3 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пп. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг.

Відповідно до п.п.200.13, 200.17. ст. 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби. Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Враховуючи, що в судовому засіданні достовірно було встановлено, що на виконання укладених зазначених вище договорів (т.1,а.с.84-85,135-136,144-145,173-174,197-198) між ДП «Завод ОБ та ВТ» та ТОВ «Альфа-Метал-Компані», ТОВ «НВО «Перспектива», ТОВ «Сумивторметал», ТОВ «СОТ Плюс» та ТОВ «Метал Прогрес», відбулась поставка товару на підприємство позивача, згідно специфікацій, товар був оплачений позивачем, суд приходить до висновку, що суму податкового кредиту, та відповідно суму бюджетного відшкодування, позивач сформував правомірно, оскільки податок на додану вартість входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві в ціні товару.

Тому суд вважає, що ДПІ в м. Суми безпідставно зменшила заявлену позивачем до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість за січень 2011р. на 1316091грн. На переконання суду, своїм рішенням відповідач встановив для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим Податковим кодексом України та суперечать вимогам ст. 19 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Що стосується санкцій, застосованих оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням (т.1, а.с.9), суд зазначає, що згідно пп.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість. Відповідно до п.7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення. Враховуючи, що в судовому засіданні не знайшов своє підтвердження факт завищення позивачем суми бюджетного відшкодування, застосування санкцій в розмірі 1 гривні оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 18.07.2011 року за №0002092306/56961 також є безпідставним.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0002092306/56961 від 18.07.2011 року суперечить вимогам чинного законодавства, є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням вимог ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення з Державного бюджету України на його користь суми бюджетного відшкодування.

На підставі ст.94 КАС України за рахунок Державного бюджету України на користь ДП «Завод ОБ та ВТ» підлягає стягненню в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 1 703грн. 40коп. (а.с.2).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" до Державної податкової інспекції в місті Суми, Головного управління Державного казначейства України у Сумській області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення бюджетної заборгованості задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Суми №0002092306/56961 від 18.07.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України (м. Суми, вул. Воскресенська, 7, рах. № 31111030700002, банк ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013, Державний бюджет м.Суми, код 23636315, код бюджетної класифікації 14010200) на користь дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" (40020, м. Суми, вул. Комарова, 2) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011р. в загальному розмірі 1316091грн. (один мільйон триста шістнадцять тисяч девяносто одна гривня), а також в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір в загальному розмірі 1703грн. 40коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя(підпис)І.Г. Шевченко

Судді(підпис)В.М.Соколов

(підпис)ОСОБА_4

З оригіналом згідно

Суддя І.Г. Шевченко

Повний текст постанови складено 18.10.2011року.