Постанова № 47342904, 05.11.2010, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2010 р. Справа № 2а-207/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шаповала М.М.,

за участю секретаря судового засідання І.В. Іваніни,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства Конотопагроспецбуд до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

< Текст >

Позивач просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області № 0000252311/0 та №0000242311/0 від 23 березня 2009 р., № 0000252311/1 та №0000242311/1 від 23 квітня 2009 р., № 0000252311/2 та № 0000242311/2 від 18 червня 2009 року, № 0000252423/3 та № 0000242311/3 від 02 вересня 2009 року, якими позивачу визначено зобовязання по податку на додану вартість у розмірі 193687,5 грн. та зобовязання з податку на прибуток у розмірі 211430,8 грн.

ЗАТ Конотопагроспецбуд свої вимоги мотивує тим, що на підставі акту перевірки Конотопської МДПІ № 76/23-3/03581486 від 12.03.2009 року Про результати планової виїзної перевірки ЗАТ Конотопагроспецбуд з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.09.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.09.2008 року 23 березня 2009 р. були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000252311/0, якими визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем 129125 грн. і нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 64526,5 грн., а всього 193687,5 грн., а також визначено податкове зобовязання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 146868 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 64562,8 грн., а всього 211430,8 грн.

В ході перевірки було виявлено та зафіксовано в акті перевірки порушення вимог п. 1.32 ст. 1, п.п. 5.3.2 п. 5.3, п. 5.3 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств, пп.7.4.1, п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість в результаті чого ЗАТ Конотопагроспецбуд занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 146868 грн., у тому числі за І квартал 2008 р., а також занижено податок на додану вартість в загальній сумі 129125 грн., в тому числі за лютий 2008 р. у розмірі 83539 грн. та за березень 2008 р. в розмірі 45586 грн.

Позивач вважає, що висновки щодо заниження податку на додану вартість та податку на прибуток ґрунтуються на помилковому припущенні, що вчинені позивачем правочини по залученню для виконання частини робіт у якості субпідрядника TOB БК Проектбудіндустрія та по придбанню матеріалів у TOB ОТФ Стабільність є нікчемними, оскільки відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним, є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий чин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В ст. 203 ЦК України викладено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам, цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

В акті перевірки відповідач зазначає, що укладаючи договір на закупку труб, матеріалів і комплектуючих у TOB ОТФ Стабільність, позивач не мав наміру спрямовувати його на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, однак реальні правові наслідки, на які була спрямована ця угода, а саме - отримання труб, матеріалів та комплектуючих і перерахування належних за них коштів, фактично настали, що підтверджується накладною №210202 від 21.02.2008р. на відпуск матеріалів, платіжним дорученням від 20.03.2008р. на їх оплату, довідкою від 10.08.2009р. Контрольно-ревізійного відділу в м.Конотопі і Конотопському районі про результати перевірки ЗАТ Конотопагроспецбуд, що проводилася за дорученням Конотопської транспортної прокуратури.

Реальність настання правових наслідків договіру субпідряду №1, який був укладений з TOB БК Проектбудіндустрія, підтверджується актом №3 ф КБ-2в, що підтверджує факт виконання субпідрядником своїх зобов'язань за договором щодо виконання будівельних робіт, та платіжними дорученнями, проведеними банком, які підтверджують факт виконання ЗАТ Конотопагроспецбуд своїх зобов'язань за договором щодо оплати виконаних субпідрядником робіт. Той факт, що в акті про приймання закінченого будівництва об'єкта системи газопостачання підвідного газопроводу до с. Красне та с. Жовтневе (1 черга) зазначено найменування лише генерального підрядника і не вказано субпідрядників не є доказом того, що субпідрядники до будівництва не залучалися, так як згідно ст. 838 ЦК України підрядник, залучаючи до виконання робіт субпідрядника, виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник, генеральний підрядник несе перед замовником відповідальність за якість робіт (в тому числі й тих, що виконані субпідрядниками), замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному претензії, тому перелік в ОСОБА_2 про приймання закінченого будівництва залучених генеральним підрядником субпідрядників не є обов'язковим.

Представник позивача в судове засідання не зявився, позивач подав до суду клопотання, в якому справу просить розглядати без участі у судовому засіданні представника позивача.

Заперечуючи проти позову Конотопської МДПІ посилається на його необґрунтованість оскільки під час проведення планової документальної перевірки ЗАТ Конотопагроспецбуд було встановлено, що підприємством було укладено договір підряду з Управлінням капітального будівництва облдержадміністрації Сумської області від 18.10.2005 р. №183 на капітальне будівництво по об'єкту Підвідний газопровід до с. Красне і с. Жовтневе Конотопського району.

В ході проведення перевірки встановлено, що в період з 14.03.2008 р. по 30.03.2008р. ЗАТ Конотопагроспецбуд залучив субпідрядну організацію - TOB БК Проектбудіндустрія м. Київ для здійснення частини робіт щодо капітального будівництва по об'єкту Підвідний газопровід до с. Красне і с. Жовтневе Конотопського району згідно договору субпідряду від 14.03.2008 р., кошторисна вартість робіт становить 273516 грн., в тому числі податок на додану вартість 45586 грн.

Згідно п. 1.1 договору субпідряду №1 від 14.03.2008 р., укладеному між ЗАТ Конотопагроспецбуд та TOB Будівельна компанія Проектбудіндустрія предметом виконання робіт на об'єкті: підвідний газопровід до с. Красне Конотопського району, а згідно договір набирає чинності з моменту його підписання, тобто з 14.03.2008 року, і діє до 31.03.2008 р. але, зазначений договір є нікчемним у розумінні ст. 215 ЦК України, якою передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого прав недійсним судом не вимагається. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, яка визначає, що зміст правочину не може суперечити Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі,правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Однак в ході проведення перевірки ЗAT Конотопагроспецбуд встановлено, що договір субпідряду №1 від 14.03.2008 p., укладений ЗАТ Конотопагроспецбуд та ТОВ БК Проектбудіндустрія не був спрямований на настання правових наслідків, оскільки після прийняття замовником підвідного газопроводу до с. Красне і с. Жовтневе був складений акт про безоплатну передачу на баланс газових мереж високого тиску до села Красне Конотопського району від 21.03.2008 р.

Згідно вказаного акту Красненська сільська радa в особі голови Красненської сільської ради ОСОБА_3 та головного бухгалтера ОСОБА_4 передала, а ВАТ Сумигаз в особі начальника Конотопського УЕГГ ОСОБА_5, виконуючого обовязки головного бухгалтера Конотопського УЕГГ ОСОБА_2, начальника служби ОЕПГ ОСОБА_6 прийняло безоплатно на баланс зовнішні мережі підземного підвідного поліетиленового газопроводу високого тиску до села Красне Конотопського району, побудованого за бюджетні кошти у березні 2008 року. Загальна довжина газопроводу 7954 м. балансовою вартістю 1702121,2 грн.

Таким чином, ЗАТ Конотопагроспецбуд та TOB БКПроектбудіндустрія не мали наміру спрямовувати договір на реальне настання правових наслідків, тому у задоволенні позовних вимог просить суд відмовити.

Вислухавши представника відповідача, перевіривши матеріали справи і оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України Про податок на додану вартість податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно вимог п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобовязань із сплати податків.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

В п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Визначення валових витрат надано в п. 5.1. ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , згідно з яким валові витрати виробництва та обігу ? це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат згідно ст. 5 цього ж Закону включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну) з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку.

Із копій податкових повідомлень-рішень Конотопської МДПІ № 0000252311/0, № 0000242311/0 від 23 березня 2009 р. (а.с. 6,7) та № 0000252311/1, № 0000242311/1 від 29 квітня 2009 р. (а.с. 8,9), № 0000252311/2, № 0000242311/2 від 18 червня 2009 р. (а.с. 10,11), № 0000252311/3, № 0000242311/3 від 02 вересня 2009 р. (а.с.12,13), що були прийняті за результатами розгляду первинної скарги на податкові повідомлення-рішення, вбачається, що ЗАТ Конотопагроспецбуд відповідно визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в загальній сумі 193 687,5 грн. (основний платіж 129125 грн., штрафні (фінансові санкції) 64 562,50 грн.) і з податку на прибуток в загальній сумі 211430,8 грн. (основний платіж 146868 грн., штрафні (фінансові) санкції 64562,8 грн.) на підставі акту № 76/23-3/03581486 від 12.03.2009 року Про результати планової виїзної перевірки ЗАТ Конотопагроспецбуд з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.09.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.09.2008 року, яким було встановлено порушення вимог п. 1.32 ст. 1, п.п.5.3.2 п. 5.1, п. 5.3 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств № 283/97-ВР від 22.05.1997 р., пп.7.4.1, п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. в результаті чого ЗАТ Конотопагроспецбуд занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 146 868 грн., у тому числі за І квартал 2008 р., а також занижено податок на додану вартість в загальній сумі 129 125 грн., в тому числі за лютий 2008 р. у розмірі 83 539 грн. та за березень 2008 р. в розмірі 45 586 грн.

Із копії акту перевірки ЗАТ Конотопагроспецбуд № 76/23-3/03581486 від 12.03.2009 року Про результати планової виїзної перевірки ЗАТ Конотопагроспецбуд з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.09.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.09.2008 року (а.с. 14 - 29) вбачається, що в результаті перевірки зроблено висновок про нікчемність договору субпідряду № 1 від 14.03.2008 р. укладеного між ЗАТ Конотопагроспецбуд та ТОВ БК Проектбудіндустрія внаслідок невідповідності його вимогам ст. 203, 215 ЦК України оскільки ЗАТ Конотопагроспецбуд самостійно виконало будівельно-монтажні роботи по капітальному будівництву підвідного газопроводу, а тому угода укладена без мети настання реальних наслідків.

Згідно договору субпідряду № 1 від 14.03.2008 р. предметом угоди є виконання робіт на обєкті, а саме підвідний газопровід до с. Красне Конотопського району. ( а.с.30).

Із копі будівельного паспорту підземного ( надземного) газопроводу, газового вводу, ввідного газопроводу ( а.с.56 57), вбачається, що зварювання стиків газопроводу, продувка газопроводу, яка здійснювалась 13.03.2008 р.,випробування його на міцність протягом 24 годин та герметичність проведена фіхівцями ЗАТ Конотопагроспецбуд.

Із копії акту приймання виконаних робіт № 3 за березень 2008 року ( а.с. 32), вбачається, що ТОВ БК Проектбудіндустріявиконало будівельно-монтажні роботи, оплата за які здійснювалася у безготівковому порядку та всього становила 273 516 грн., що підтверджується копіями платіжних поручень № 95, 97, 99, 101 від 26.03.2008 р.( а.с. 36 37).

Згідно акту про безоплатну передачу на баланс газових мереж високого тиску до села Красне Конотопського району від 21.03.2008 р. Красненська сільська радa в особі голови Красненської сільської ради ОСОБА_3 та головного бухгалтера ОСОБА_4 передали, а ВАТ Сумигаз в особі начальника Конотопського УЕГГ ОСОБА_5, в.о. головного бухгалтера Конотопського УЕГГ ОСОБА_2, начальника служби ОЕПГ ОСОБА_6 прийняло безоплатно на баланс зовнішні мережі підземного підвідного поліетиленового газопроводу високого тиску до села Красне Конотопського району, побудованого за бюджетні кошти у березні 2008 року. Загальна довжина газопроводу 7954 м. балансовою вартістю 1702121,20 грн.

Згідно копії вироку Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17 серпня 2010 року по справі № 1-15/2010р. (а.с. 113) генеральний директор ЗАТ Конотопагроспецбуд ОСОБА_7 був притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 364 ч.2 і см. 366 ч.2 КК України за те, що умисно та неправомірно використав документи ТОВ БК Проектбудіндустрія, що спричинило тяжкі наслідки. В судовому засіданні по цій справі ОСОБА_7 свою вину повністю визнав, у скоєному розкаявся.

Згідно ч. 4 ст. 72 КАС України вирок в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, на підставі наведених доказів суд вважає, що відповідач правомірно виніс оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення, а тому позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Закритого акціонерного товариства Конотопагроспецбуд до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень відмовити за необґрунтованістю заявлених вимог.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі проголошення в судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, вступної та резолютивної частини постанови, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У випадку подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили, якщо її не буде скасовано, після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно

Суддя М.М. Шаповал

Повний текст постанови складено 10 листопада 2010 року.