Постанова № 47339161, 16.07.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2015 р. Справа № 809/2562/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остапюк С.В.,

за участю секретаря Мельничука Є.С.,

представника відповідача ОСОБА_1 районної державної адміністрації Івано-Франківської області: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 районної державної адміністрації Івано-Франківської області, голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації Івано-Франківської області ОСОБА_4 про визнання бездіяльності протиправною, зобов"язання до вчинення дій та стягнення моральної шкоди в розмірі 3 000 гривень, -

В С Т А Н О В И В:

01.07.2015 року ОСОБА_3 (далі позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1 районної державної адміністрації Івано-Франківської області, голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації Івано-Франківської області ОСОБА_4 про визнання бездіяльності протиправною, зобовязання визначити розмір збитків земельної ділянки, що належить їй на праві приватної власності, та стягнення моральної шкоди в розмірі 3 000 гривень.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Івано-Франківської області безпідставно, в порушення вимог чинного законодавства, відмовлено ОСОБА_3 у визначенні розміру збитків, завданих Оболонською сільською радою Долинського району Івано-Франківської області внаслідок нанесення шкоди земельній ділянці, яка належить позивачу згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ІФ №043872.

Позивач у судове засідання не зявилася, суду направила клопотання про розгляд справи без її участі. Просила позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач - ОСОБА_1 районна державна адміністрація Івано-Франківської області, позову не визнала, її представником суду подане письмове заперечення проти заявлених вимог, мотивоване тим, що відповідачем розглянуто звернення позивача та надано обґрунтовану відповідь, в якій позивачу розяснено зміст статтей 152 та 158 Земельного кодексу України, які визначають порядок вирішення земельних спорів виключно у судовому порядку. А тому, ОСОБА_3 було рекомендовано звернутися в суд для встановлення факту правомірності чи неправомірності дій Оболонської сільської ради та заподіяння останньою збитків щодо належної позивачу земельної ділянки в урочищі Попова в селі Оболоня Додинського району. Одночасно позивача повідомлено про те, що комісією ОСОБА_1 районної державної адміністрації Івано-Франківської області актом від 30.11.2011 року визначено розмір збитків, завданих землекористувачу села Оболоня, ОСОБА_3, внаслідок очищення русла струмка. У звязку з наведеним, просила в задоволенні позову відмовити.

Відповідач - голова ОСОБА_1 районної державної адміністрації Івано-Франківської області ОСОБА_4, в судове засідання не зявився без поважних причин та без повідомлення про причини неприбуття, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений. Правом подання письмового заперечення проти заявленого позову не скористався.

Враховуючи викладене, наявність у матеріалах справи достатньої кількості доказів, судом проведено розгляд даної справи за відсутності позивача та відповідача - голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації Івано-Франківської області ОСОБА_4.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 районної державної адміністрації Івано-Франківської області, дослідивши докази суд встановив наступне.

ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,1839 га, що розташована в селі Оболоня Долинського району Івано-Франківської області відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ІФ №043872, виданого ОСОБА_1 районним відділом земельних ресурсів 13.08.2004 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.04.303.00355 (а.с.10).

29.05.2015 року позивач звернулася до ОСОБА_1 районної державної адміністрації Івано-Франківської області із заявою про визначення розміру збитків, завданих Оболонською сільською радою Долинського району Івано-Франківської області їй, як власнику земельної ділянки площею 0,1839 га в урочищі Попова в селі Оболоня Долинського району Івано-Франківської області, внаслідок проведення робіт по очищенню русла струмка (а.с.8).

05.06.2015 року ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Івано-Франківської області листом №С-102 відмовлено позивачу у визначенні розміру збитків, спричинених земельній ділянці, з мотивів відсутності підстав для відшкодування позивачу збитків, а саме не встановлення факту нанесення Оболонською сількою радою Долинського району Івано-Франківської області шкоди належній позивачу земельній ділянці, внаслідок проведення робіт по очищенню русла струмка, а також з підстав, визначених пунктом 4 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 року (а.с.9).

Наведене послужило підставою для звернення позивача до суду з вказаним позовом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам визначені статтею 156 Земельного кодексу України, частини 1 якої встановлено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників (пункт "г"); приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан (підпункт "ґ"); неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (підпункт "д").

У судовому засіданні встановлено, що постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 23.10.2012 року у справі № 2-а-144/2012 року, яка набрала законної сили 29.01.2014 року, встановлено бездіяльність Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області, внаслідок невиконання нею приписів Державної екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього середовища по ліквідації перешкод у користуванні ОСОБА_3 земельною ділянкою площею 0,1839 га, яка знаходиться у селі Оболоня Долинського району Івано-Франківської області. Вказаною постановою від 23.10.2012 року зобовязано Оболонську сільську раду та сільського голову ОСОБА_5 вивезти грунт та мул із земельної ділянки ОСОБА_3 та привести земельну ділянку до стану, придатного для її використання за призначенням (а.с.11-12).

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, факт заподіяння Оболонською сільською радою Долинського району Івано-Франківської області, внаслідок бездіяльності останньої, шкоди земельній ділянці, що належить позивачу згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ІФ №043872, доказуванню не підлягає.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність визначених частиною 1 статті 156 Земельного кодексу України підстав для відшкодування збитків, завданих позивачу - власнику земельної ділянки площею 0,1839 га в урочищі Попова в селі Оболоня Долинського району Івано-Франківської області.

Статтею 56 Конституції України закріплено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно статті 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами (частина 1).

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 2).

Постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 року затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, пунктом 1 якого встановлено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Згідно пункту 2 вказаного Порядку розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад (абзац 1).

До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки (абзац 2).

У разі, коли збитки заподіяні погіршенням якості земель або приведенням їх у непридатність для використання за цільовим призначенням, до складу комісій включаються також представники територіальних органів Держсільгоспінспекції, санітарно-епідеміологічних і природоохоронних органів (абзац 3).

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії (абзац 4).

Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку відшкодуванню підлягають, зокрема, вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень; вартість лісових і деревно-чагарникових насаджень; вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд; понесені витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи; інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обгрунтовані).

Згідно пункту 4 даного Порядку розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості).

Таким чином, ОСОБА_1 районна державна адміністрація Івано-Франківської області є уповноваженим органом, на якого чинним законодавством покладено обовязок визначати розмір збитків, завданих позивачу (землекористувачу), внаслідок приведення належної їй земельної ділянки у непридатний для використання стан.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Івано-Франківської області необґрунтовано, всупереч вимог Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 року, відмовлено ОСОБА_3 у визначенні розміру збитків, завданих їй як власнику згаданої земельної ділянки.

Як наслідок, позовна вимога, звернена до ОСОБА_1 районної державної адміністрації Івано-Франківської області про зобовязання визначити відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України за №284 від 19.04.1993 року розмір збитків, завданих позивачу внаслідок приведення належної їй земельної ділянки у непридатний для використання стан, є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Твердження представника відповідача про те, що належну позивачу земельну ділянку в частині прибережної захисної смуги річки Сівка в селі Оболоня площею 0,0665 га (10 метрів від урізу води) вилучено із приватної власності та повернуто у комунальну власність Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області, а відтак підстави для відшкодування позивачу збитків відсутні, не обґрунтовують заперечень, оскільки у судовому засіданні встановлено, що на час розгляду даної адміністративної справи Державний акт серії ІФ №043872 від 13.08.2004 року, який посвідчує право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,1839 га в селі Оболоня, є чинним. Вказаний Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІФ №043872 від 13.08.2004 року не скасовано та/або не визнано недійсним у судовому порядку ні вцілому, ні в окремій його частині. Доказів протилежного представником відповідача суду не подано.

Помилковими є доводи представника відповідача про відсутність бездіяльності зі сторони ОСОБА_1 районної державної адміністрації Івано-Франківської області, так як повноважною комісією відповідача ще у листопаді 2011 року проведено розрахунок нанесених збитків від втрат урожаю сільськогосподарських культур, а саме сіна б/трав за 5 років та визначено їх розмір у сумі 215 гривень, про що складено акт визначення збитків, завданих землекористувачу села Оболоня, ОСОБА_3 внаслідок очищення русла струмка від 30.11.2011 року (а.с.17).

З цього приводу судом зясовано, що комісією відповідача, за наслідками проведеного визначення розміру збитків, здійснено розрахунок збитків позивача тільки від втрати урожаю сільськогосподарських культур, тоді як Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 року, передбачає відшкодування й інших збитків власників землі і землекористувачів, якими у даному випадку є вартість забраної внаслідок осипання частини земельної ділянки, понесені позивачем затрати на вивезення грунту (насипу) та на відновлення якості грунтового покриву, вартість робіт по укріпленню берега річки вздовж земельної ділянки позивача. Наведені питання, створеною відповідачем комісією, розглянуті не були.

Не обґрунтовують заперечень проти позову також тлумачення відповідачем пункту 4 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, яким, на думку відповідача, час проведення розміру збитків повязано виключно з моментом їх заподіяння, тоді як вказаною нормою врегульовано фактично питання визначення суми розміру збитків, яка визначається в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості). Натомість, у судовому засіданні встановлено, що на час звернення позивача до відповідача із заявою про визначення розміру збитків постанова Долинського районного суду Івано-Франківської області від 23.10.2012 року у справі № 2-а-144/2012 року Оболонською сількою радою не виконана в повній мірі, земельна ділянка позивача не приведена до стану, придатного для її використання за призначенням.

Вирішуючи позовну вимогу про відшкодування ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Івано-Франківської області моральної (немайнової) шкоди у сумі 3 000 гривень, заподіяної ОСОБА_3 внаслідок невиконання визначеного чинним законодавством обовязку по визначенню розміру збитків, завданих позивачу внаслідок приведення належної їй земельної ділянки у непридатний для використання стан, суд зазначає наступне.

Моральну шкоду розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до частини 1 статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, тобто заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

При відшкодуванні моральної шкоди необхідно зясовувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних страждань, а також в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керується, обовязковому зясуванню підлягає наявність такої шкоди.

Таким чином, право позивача на звернення з вимогою про відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає у випадку встановлення причинного звязку між незаконними діями чи бездіяльністю ОСОБА_1 районної державної адміністрації Івано-Франківської області та втратами немайнового характеру, які зазнала позивач внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ.

Під час розгляду справи позивачем не доведено факту заподіяння моральної шкоди.

Судом не встановлено підстав для задоволення вимог про відшкодування шкоди, наявності самої шкоди, її розміру.

Позовні вимоги, звернені до голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації Івано-Франківської області ОСОБА_4 до задоволення не підлягають, оскільки останній не є субєктом, на якого законом покладено обовязок здійснювати визначення розміру збитків та вчиняти інші дії, завданих власникам землі та землекористувачам, таким субєктом є ОСОБА_1 районна державна адміністрація Івано-Франківської області, до якого позивач звернула позовні вимоги, спрямовані на захист своїх порушених інтересів у даних правовідносинах.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_1 районної державної адміністрації Івано-Франківської області щодо не визначення розміру збитків земельної ділянки ОСОБА_3 відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за №284 від 19.04.1993 року.

Зобовязати ОСОБА_1 районну державну адміністрацію Івано-Франківської області відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України за №284 від 19.04.1993 року визначити розмір збитків земельної ділянки ОСОБА_3, що їй належить згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ІФ №043872.

В задоволенні решти позовних вимог та вимог до іншого відповідача відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 21.07.2015 року.