Ухвала суду № 47338180, 22.07.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у адміністративній справі

22 липня 2015 року м. Житомир Справа № 806/2425/15

Категорія 2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Семенюка М.М. ,

за участю секретаря судового засідання Лисайчука А.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Автоимидж" до Житомирського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнаня дій незаконними, стягнення 4462,64 грн. матеріальної шкоди,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить:

- визнати незаконними дії Житомирського міського відділу УМВС України Житомирської області, щодо вилучення та утримання автомобіля марки "Богдан 211040", державний номерний знак НОМЕР_1, на майданчику тимчасового зберігання речових доказів Житомирського міського відділу УМВС України Житомирської області, в період з 27.04.2015 року по 12.05.2015 року;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Автоимидж" 4462,64 гр. матеріальної шкоди;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Автоимидж" витрати на послуги адвоката.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що співробітники міліції незаконно заволоділи та помістили на майданчик тимчасового зберігання речових доказів автомобіль. В результаті даних дій відповідача, позивач отримав матеріальну шкоду у формі упущеної вигоди, оскільки автомобіль перебуває в ПП "Автоимидж" у лізингу.

Представник позивача в судовому засіданні просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що провадження по справі підлягає закриттю, так як на дані правовідносини не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Як встановлено в судовому засіданні, 26.04.2015 року о 20 годині до чергової частини Житомирського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області надійшло повідомлення про вчинення кримінального праопорушення - угон автомобіля марки "Богдан 211040", державний номерний знак НОМЕР_1.

Внаслідок проведених працівниками відповідача дій автомобіль був знайдений, старшим слідчим СВ Житомирського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області складений протокол огляду місця події та вилучений вищевказаний автомобіль на майданчик Житомирського міського відділу УМВС до вирішення питання по суті.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Саме в запровадженні механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.

При вирішенні питання про визначення судової юрисдикції щодо вирішення справ за скаргами (позовними заявами) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності слідчого, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 4.2 рішення Конституційного Суду України від 14.12.2011р. №19-рп/2011 справа №1-29/2011, рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (частина перша статті 2 КАС України). До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України). Вичерпний перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в частині третій статті 17 КАС України, а саме справи: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства; про накладення адміністративних стягнень; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції (пункти 1, 2, 3, 4).

Отже, КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

У пункті 4.3 вищевказаного рішення Конституційного Суду України зазначено, що здійснюючи перевірку заяв і повідомлень про злочини, прокурор, слідчий, орган дізнання діють до порушення кримінальної справи, однак вдаються до тих же способів і прийомів, що й під час збирання доказів у кримінальній справі. Отже, правовідносини, що мають місце під час розгляду заяв про злочини, за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними. Тому перевірка скарг на рішення, дії чи бездіяльність вказаних суб'єктів владних повноважень має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваженням щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ. До того ж імперативний припис пункту 2 частини 3 статті 17 КАС України виключає юрисдикцію адміністративних судів щодо справ, які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства. Компетентним національним судом, до юрисдикції якого належить розгляд скарг щодо прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини, є суд, який спеціалізується на розгляді кримінальних справ.

Також, у вищезазначеному рішенні Конституційний Суд України прийшов до висновку, що з метою реалізації положень статті 55 Конституції України та недопущення обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина у разі оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого, органу дізнання стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини такі скарги суди повинні розглядати аналогічно до порядку оскарження до суду рішень і дій прокурора, слідчого, органу дізнання, встановленого КПК України.

Порядок оскаржень рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування справи визначено параграфом 1 Глави 26 КПК України.

Відповідно до п.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора : бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобовязаний вчинити у визначений цим Кодексом строк - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником , володільцем тимчасово вилученого майна.

Згідно ч.1 ст.306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду.

Спірні відносини, які виникають між скаржником та слідчим не є управлінськими, а повноваження цих органів та їх посадових осіб щодо порядку прийняття заяв і повідомлень про злочин, порядок їх вирішення та прийняття відповідних рішень, регламентовані Кримінально-процесуальним кодексом України.

Захист прав заявників, з урахуванням обов'язковості дотримання вимог частини ч.3 ст.2 КАС України, вимагав би від адміністративного суду, до якого надійшов такий позов, перевіряти та надавати оцінку правовідносинам, які виникають під час виконання норм КПК України, що є не властивим суду адміністративної юрисдикції.

Суд зазначає, що адміністративний суд не має повноважень на здійснення такої перевірки та відновлення порушених у рамках кримінального процесу прав заявника.

Щодо вимоги про відшкодування шкоди, то враховуючи приписи ч.2 ст. 21 КАС України, вона вирішується судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Враховуючи наведене суд, відповідно до п.1 ч. 1 ст. 157 КАС України, закриває провадження в адміністративній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Провадження у справі закрити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо не було подано апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.М. Семенюк

Повний текст ухвали виготовлено 24 липня 2015 року.