Ухвала суду № 47337042, 13.07.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 липня 2015 р. Справа № 804/8529/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1, розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель".

В обґрунтування подання зазначено, що внаслідок відмови платника податків у допуску службових осіб заявника до проведення документальної позапланової виїзної перевірки було прийнято рішення від 10 липня 2015 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Представник заявника заявила клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Представник відповідача надав клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні. Також надав письмові заперечення проти задоволення вимог подання, посилаючись на відсутність підстав у податкового органу для проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Також зазначила, що з діями представників заявника щодо намагання здійснити перевірку відповідач не погоджується, у звязку із чим до Дніпропетровського окружного адміністративного суду подано позовну заяву про визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 523 від 09.07.2015 року "Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Созидатель". На підтвердження своєї позиції представником відповідача надано копію адміністративного позову, поданого 10.07.2015 року, у звязку із чим на підставі положень п. 2 ч. 5 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, просив суд закрити провадження у справі.

На підставі ч. 8 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив, здійснити розгляд справи без участі представника позивача та відповідача, оскільки неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, дослідивши письмові докази у справі встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Созидатель" зареєстрована в якості юридичної особи та знаходиться на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Начальником Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було видано наказ № 523 від 09.07.2015 року "Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Созидатель" та видано направлення на перевірку № 271 від 09.07.2015 року головному державному ревізору-інспектору відділу перевірок платників податків ризикових категорій управління податкового аудиту ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_2

Як встановлено судом, ТОВ «Созидатель» відмовило у проведенні документальної позапланової виїзної перевірки, у звязку з відсутністю підстав для її проведення.

За результатами неможливості розпочати документальну позапланову виїзну перевірку, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків ризикових категорій управління податкового аудиту ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_2 09.07.2015 року було складено акт № 441/04-67-22-05/32724128, у якому зазначено про відмову ТОВ «Созидатель» від допуску до проведення перевірки, на підставі якого, заступником начальника ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_3 10.07.2015 року було направлено до В.о. начальника ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_4 звернення "Про застосування адміністративного арешту майна платника податків".

Розглянувши звернення та додані до нього матеріали, В.о. начальника ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_4, 10 липня 2015 р. о 09 годині 00 хвилин було прийнято рішення "Про застосування адміністративного арешту майна платника податків".

Пунктом 94.10 статті 94 Податкового кодексу України встановлено, що арешт на майно може бути накладено за рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень, здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до ч. 3 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин, з моменту встановлення обставин.

Враховуючи, що заявником винесено рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків 10.07.2015 р. о 09 годині 00 хвилин, звертаючись до суду 10.07.2015 року о 14 год. 55 хв. Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась у встановлений законом строк.

Відповідно до положень п. 2 ч. 5 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право у контексті розглядуваної норми має місце у разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких, є передумовою виникнення правових підстав для застосування спеціальних заходів, визначених у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків оскаржує рішення податкового органу, яке було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

Аналогічна правова позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 02.02.2011 року № 149/11/13-11, та у листі Вищого адміністративного суду України від 22.04.2011 р. № 571/11/13-11.

Як встановленого судом та підтверджено матеріалами справи, 10 липня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Созидатель» звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до заявника, в якій оскаржує наказ Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 09.07.2015 року № 523.

Враховуючи, що передумовою виникнення підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Созидатель» став наказ Начальником Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 523 від 09.07.2015 року, який оскаржений відповідачем в судовому порядку, суд дійшов висновку про наявність між сторонами спору про право, а саме права на проведення податковим органом документальної позапланової виїзної перевірки, недопущення до якої стало підставою для винесення рішення про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків.

Отже, судом встановлено, що предметом спору є правовідносини, існування яких не є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, передбачених ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

За викладених обставин, подання Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області не може бути задоволено, враховуючи виявлення спору про право після відкриття провадження у справі за відповідним поданням, а зазначене є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

Відповідної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 18.07.2013 року по справі № К/800/29415/13.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 128, 157, 160, 165, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Провадження у адміністративній справі за поданням Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна - закрити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі складення ухвали у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та у строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1