Постанова № 47337006, 02.04.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 р. Справа № 804/3968/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Гаражного кооперативу «Автогаражний кооператив» Автолюбитель 11» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкове повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2015 року Гаражний кооператив «Автогаражний кооператив» Автолюбитель 11» ( далі за текстом позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у м. Дніпропетровську (далі ДПІ у Бабушкінському районні м. Дніпропетровська, відповідач), в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 22.12.2014 року ДПІ у Бабцушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у м. Дніпропетровську.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у м. Дніпропетровську було винесено податкове повідомлення рішення від 22.12.2014 року відносно Гаражного кооперативу «Автогаражний кооператив» Автолюбитель 11». З даним рішенням позивач не згоден, та враховуючи порушення своїх прав та інтересів, він звернувся з даним позовом до суду за захистом порушеного права.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2015 р. за даним позовом відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання 02.04.2015 р. прибув представник позивача.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні не зявився, був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Надав письмове заперечення яке було долучено до матеріалів справи в якому наголошував, що державний орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у звязку із чим, у задоволенні позову просила суд відмовити за необгрунтованістю.

Представник позивача у судовому засіданні 02.04.2015 р. проти продовження розгляду справи у письмовому провадженні не заперечували.

Відповідно до приписів ст. ст. 122, 128 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративну справу розглянуто у письмовому провадженні.

Враховуючи надані пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та подані до суду докази, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Щодо позовних вимог, з якими звернувся позивач про скасування податкового повідомлення рішення яке було винесено Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у м. Дніпропетровську суд вважає вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

13 березня 2006 року між Дніпропетровською міською радою та ОК «Автогаражний кооператив «Автолюбитель-11», укладено договір оренди земельної ділянки площею 0. 9979 га. строком дії 15 років, який зареєстровано у Дніпропетровській регіональній філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру 18.05.2006 року.

Згідно п.4.1 договору оренди річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі, у розмірі 1,3 відсотка її нормативної оцінки.

У відповідності до ст.21 ЗУ «Про оренду землі» , яка діяла на дату укладення договору оренди землі, розмір, форма і строки внесення орендної плані за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", та перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки. У разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати.

Відповідачем було проведено позапланову невиїзну перевірку ОК «АК» Автолюбитель 11» з питань повного нарахування орендної плати за землю за період з 01.04.2014 року по 30.09.2014 року.

Відповідно до матеріалів перевірки встановлено порушення ОК «АК» Автолюбитель -11» підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-6, із змінами та доповненнями, що призвело до заниження орендної плати за землю на загальну суму 82 259.16 грн. за період з 01.04.2014 року по 30.09.2014 року.

За результатами розгляду акта перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська з посиланням на норми чинного законодавства, прийнято податкове повідомлення - рішення від 22 грудня 2014 року № НОМЕР_1 про збільшення грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 102 823 грн. (основний платіж 82 259.16 грн., штрафні санкції 20 564.79 грн.).

Як свідчать матеріали справи, між Дніпропетровською міською радою та ОК «АК «Автолюбитель-11» укладене договір від 30.03.2006 року про надання в користування на умовах оренди земельної ділянки площею 0.9079 га (строком на 15 років) за адресою: вул. Тополина 25, м. Дніпропетровськ і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 12101000000:02:132:0004. Цільове використання земельної ділянки за цим договором «гаражні кооперативи». Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення Дніпропетровської міської ради від 13.07.2005 року № 280/29 та від 01.03.2006 року № 380/34.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки склала 5 653 548.32 грн., відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (за кадастровим номером 1210100000:02:132:0004) Управління Держкомземагентства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області.

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська здійснено нарахування ОК «АК «Автолюбитель-11» грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб за період з 01.04.2014 року по 30.09.2014 року у трикратному розмірі земельного податку, обрахованого від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Розрахункова сума орендної плати згідно з нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки за період з 01.04.2014 року по 30.09.2014 року складає 84 803.22 грн. (5 653 548,32 грн.) (грошова оцінка) х 1% (ставка земельного подачку) х 3 : 12 місяців х 6 місяців).

З урахуванням самостійно задекларованих платником сум орендної плати за землю. ДПІ збільшено грошове зобов'язання з орендної плати за землю юридичних осіб у сумі 82 259.16 грн. (84 803.22 грн. - 2 544.00 грн.)

Основним документом, що регулює земельні відносини в Україні, є Земельний кодекс України від 25.10.01 № 2768-111, із змінами та доповненнями (далі Земельний кодекс).

Відносини, що виникають у сфері справляння плати за землю, регулюються Податковим кодексом України.

Відносний, пов'язані з орендою землі, регулюються також Цивільним кодексом України від 16.01.2003 435-1V. Законом України віл 06.10.98 -N4 01-XIV «Про оренду землі», із змінами та доповненнями, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них. також договором оренди землі.

Статтею 206 Земельного кодексу встановлено, що використання землі в Україні є платним, а об'єктом оподаткування є земельна ділянка. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Відповідно до статті 21 Закону № 161. орендна плата за землю - не платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плат и за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно із статтею 5 Закону № 161. орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 11К України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плат и за земельні ділянки державної і комунальної власності: платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом (п. 16.1.4 пункту 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України).

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено застосування встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно з підпунктом 271.1.1 пункту 271.1 етапі 271 ПК України, базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Відповідно до пункту 274.1 статті 274 1 ІК України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно п. 288.5.1, ст. 288 ПК України розмір орендної плати установлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, а з урахуванням змін з 01.04.2014р., винесених Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014р. №1 166 передбачено, що розмір орендної платті встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Тобто, законодавець визначив граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Так з метою приведення рішення, Дніпропетровської міської ради та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин відповідність до вимої чинного законодавства Дніпропетровською міською радою в зв'язка з вступом в дію з 01.01.2011 року ПКУ було прийнято рішення № 216/8 від 02.02.11, яким встановлено річний розмір орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному ПКУ, незалежно від мети використання.

Відповідно до ст. 144 Конституції України рішення, прийняті органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до вимог пункту 287.3 статті 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 11 їх України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобовязання зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1. 54.3.2. 54.3.4. 54.3.5. 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобовязання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, на підставі вищезазначених норм законодавства, встановлених судом обставин справи та наданих сторонами доказів на підтвердження своєї позиції, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність своїх дій, що підтверджується письмовими доказами, долученими Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у м. Дніпропетровську на підтвердження своєї позиції, тому, вимоги позивача не знайшли підтвердження, та спростовані матеріалами справи, та є всі підстави для відмови у задоволенні позовних вимог Гаражного кооперативу «Автогаражний кооператив» Автолюбитель 11».

Керуючись ст. ст. 11, 69-71, 86, 94, 128, 158-165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя ОСОБА_1