Рішення № 47336251, 16.07.2015, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/12747/14-ц Головуючий у 1-й інстанції Герчаківська О.Я. Провадження № 22-ц/789/985/15 Доповідач - Костів О.З.Категорія -

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2015 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Костіва О.З.

суддів - Кузьма Р. М., Сташків Б. І.,

при секретарі - Баляс Т.І.

за участю апелянта - ОСОБА_1,

представника апелянта - ОСОБА_2,

представника відповідачів - Ковби В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 13 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної адміністрації залізничного транспорту України, Міністерства інфраструктури України, третя особа - Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» про встановлення факту перебування на посаді на умовах безстрокового трудового договору, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И Л А:

В липні 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що наказом Укрзалізниці від 23 липня 2014 року за №1105/ос його звільнено з роботи 24 липня 2014 року на підставі п.8 ч.1 ст.36 КЗпП України та п.5.3.11 контракту від 01 жовтня 2013 року №24 з підстав невиконання умов контракту, яке полягає в незабезпеченні виконання у встановлені строки законних вимог суб'єктів внутрішнього фінансового контролю. Позивач зазначає, що вищевказаних підстав для його звільнення не було, так як членів комісії, які не були допущені до ревізії, у встановленому порядку та строки не було залучено до проведення ревізії, тому вони не можуть вважатися суб'єктом внутрішнього фінансового контролю, а їхні вимоги є незаконними.

Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що укладений 01 жовтня 2013 року Державною адміністрацією залізничного транспорту України з ним трудовий контракт за №24 не регулює трудові відносини останнього із органом управління майном ДЗ «ВКЛ станції Тернопіль ДТГО «Львівська залізниця», і його положення не можуть бути підставою для звільнення. Позивач вважає, що трудову угоду з керівником закладу вправі укладати виключно орган, уповноважений державою на управління державним майном, в даному випадку Міністерство інфраструктури України. Однак, контракту, на підставі якого б виникли трудові відносини між ним та Міністерством інфраструктури України укладено не було.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд встановити факт перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з Міністерством інфраструктури України на посаді головного лікаря Державного закладу «Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль» ДТГО «Львівська залізниця» з 27 березня 2012 року на умовах безстрокового трудового договору, визнати незаконним та скасувати наказ Державної адміністрації залізничного транспорту України від 23 липня 2014 року за №1105/ос про його звільнення, поновити його на посаді головного лікаря Державного закладу «Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль» ДТГО «Львівська залізниця» з 24 липня 2014 року.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 13 листопада 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам у справі, порушення норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вказує на те, що суд першої інстанції невірно встановив обставини справи щодо правомочності Державної адміністрації залізничного транспорту України на укладення з ним трудового контракту і відповідно прийшов до невірного висновку про безпідставність його позовних вимог про поновлення на посаді, як постійного працівника.

Крім цього, апелянт вказує на те, що суд першої інстанції невірно оцінив обставини справи стосовно підстав законності його звільнення з підстав невиконання вимог суб'єктів внутрішнього фінансового контролю залізниці та недопущення їх для проведення ревізії, яке виразилось в достроковому розірванні контракту.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали, зіславшись на обставини, викладені в ній.

Представник Державної адміністрації залізничного транспорту України та Міністерства інфраструктури України Ковба В.А. проти апеляційної скарги заперечив.

Представник третьої особи - Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» в судове засідання не з»явився, хоча належним чином повідомлявся про день і час слухання справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення , виходячи з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що права позивача не порушено, оскільки звільнення за п.8 ч.1 ст.36 КЗпП України та п.5.3.11 контракту від 01 жовтня 2013 року №24 відповідачем проведено на підставі вимог трудового законодавства.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується частково, оскільки судом неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, невірно застосовано норми матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно наказу ДТГО «Львівська залізниця» від 26 березня 2012 № 151/ос ОСОБА_1 призначений на посаду головного лікаря Державного закладу «Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль» ДТГО «Львівська залізниця».

Наказом Укрзалізниці від 20 вересня 2013 року № 309-Ц/од внесено зміни у додатки 1 та 2 до наказу Укрзалізниці від 04 липня 2002 року № 340-Ц «Про номенклатуру посад керівних працівників залізничного транспорту України» та посади головного лікаря закладу охорони здоров'я та головного бухгалтера закладу охорони здоров'я були включені до номенклатури посад керівних працівників залізничного транспорту, призначення яких здійснюється на умовах контракту, і звільнення яких проводиться наказами Генерального директора Укрзалізниці.

Згідно наказу №714/00 від 02 жовтня 2013 року, виданого Державною адміністрацією залізничного транспорту України, вирішено укласти контракт з головним лікарем Державного закладу «Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль» ДТГО «Львівська залізниця» ОСОБА_1 строком на один рік: з 02 жовтня 2013 року по 01 жовтня 2014 року включно.

01 жовтня 2013 року між Державною адміністрацією залізничного транспорту України, з одного боку, та головним лікарем Державного закладу «Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль» ДТГО «Львівська залізниця» ОСОБА_1, з другого боку, укладено контракт №24 на термін з 02 жовтня 2013 року по 01 жовтня 2014 року включно.

Наказом Укрзалізниці від 23 липня 2014 року №1105/ос, ОСОБА_1 звільнений 24 липня 2014 року з посади головного лікаря ДЗ «ВКЛ ст.Тернопіль» на підставі пункту 8 частини 1 статті 36 КЗпП України та пункту 5.3.11 контракту №24 за невиконання умов контракту, яке полягає в незабезпеченні виконання ОСОБА_1 у встановлені строки законних вимог суб'єктів внутрішнього фінансового контролю залізниці, дію контракту №24 - припинено.

Відповідно до ч.3 ст.21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, у якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, зокрема дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно п.2 Постанови КМ України «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності» №203 від 19 березня 1993 року контракти з керівниками підприємств, що є у державній власності, укладаються міністерствами, іншими підвідомчими Кабінету Міністрів України органами виконавчої влади, у віданні яких перебувають ці підприємства, за погодженням з Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією відповідно до номенклатурних груп, до яких вони належать за показниками, затвердженими згідно з додатком №2 цієї постанови.

Пунктом 3 даної Постанови передбачено, що з керівниками підприємств, раніше обраними чи призначеними на посаду, також укладаються або переукладаються контракти.

Положення про Міністерство інфраструктури України, яке затверджено Указом Президента України 12 травня 2011 року №581/2011, не передбачено укладення трудових договорів у сфері залізничного транспорту.

Відповідно до п.1 Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 року №262 державна адміністрація залізничного транспорту (Укрзалізниця) є органом управління залізничним транспортом загального користування, підвідомчим Міністерству інфраструктури. До сфери управління Укрзалізниці входять Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-Західна та Придніпровська залізниці, а також інші об'єднання, підприємства, установи і організації залізничного транспорту (далі - підприємства) за переліком, визначеним Міністерством інфраструктури.

Згідно п.4 вказаного Положення Укрзалізниця відповідно до покладених на неї завдань здійснює функції з управління майном, що перебуває у загальнодержавній власності та закріплене за підприємствами, в частині: затвердження статутів (положень) підприємств, контролю дотримання та прийняття рішень у зв'язку з порушенням їх вимог; укладення і розірвання контрактів з керівниками підприємств (крім начальників залізниць) (п.п.3).

Відповідно до п.1 Наказу Міністерства інфраструктури України «Щодо здійснення функцій з реалізації кадрової політики підприємств, установ та організацій залізничного транспорту» №442 від 17 жовтня 2011 року державній адміністрації залізничного транспорту України, яка здійснює оперативне централізоване управління процесом перевезень у внутрішньому і міжнародному сполученні та регулювання виробничо-господарської діяльності підприємств залізничного транспорту, забезпечити наймання (звільнення) керівників підприємств, а також укладання (розірвання) контрактів з ними відповідно до переліку підприємств, що додається.

З матеріалів справи вбачається, що Державний заклад «Відділкова

клінічна лікарня ст.Тернопіль» є державною організацією, юридичною особою

(п.3.1 Статуту Державного закладу «Відділкова клінічна лікарня станції

Тернопіль» ДТГО «Львівська залізниця», затвердженого наказом Укрзалізниці

від 13 березня 2008 №161-Ц із змінами до цього Статуту, затвердженими

наказом Укрзалізниці від 04 липня 2011 №391-Ц.

Відповідно до Статуту Державного закладу «Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль» ДТГО «Львівська залізниця» лікарня заснована на державній власності, відноситься до сфери управління Міністерства інфраструктури України, підпорядкований Укрзалізниці, а в порядку координаційної діяльності - Львівській залізниці (п.1.1), методологічне і оперативне керівництво та контроль за діяльністю лікарні здійснює Укрзалізниця через медичну службу ДТГО «Львівська залізниця» (п.6.2.)

З 17 жовтня 2011 року Державний заклад «Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль» ДТГО «Львівська залізниця» входить до Переліку підприємств, установ та організацій залізничного транспорту, наймання (звільнення) керівників підприємств на підставі контрактів яких здійснюється Державною адміністрацією залізничного транспорту України, що відображено в додатках до наказів Міністерства інфраструктури України за №442 від 17 жовтня 2011 року та №536 від 26 липня 2013 року.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність укладення контракту між ОСОБА_1 та Державною адміністрацією залізничного транспорту України, і відповідно виникнення між ними трудових відносин.

Згідно п.3 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Згідно з п.8 ч.1 ст.36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

Таким чином, під час укладення контракту законом надано право сторонам установлювати підвищену відповідальність керівника підприємства й додаткові підстави для розірвання трудового договору - контракту.

Розділом 5 контракту передбачено підстави звільнення з посади і розірвання контракту з ініціативи Укрзалізниці до закінчення терміну його дії, в тому числі в разі недотримання фінансового та бюджетного законодавства, а також незабезпечення виконання в установлені строки законних вимог Державної фінансової інспекції та суб'єктів внутрішнього фінансового-контролю (п 5.3.11).

З матеріалів справи вбачається, що підставою дострокового розірвання контракту між ОСОБА_1 та Державною адміністрацією залізничного транспорту України є подання Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» про вирішення питання щодо доцільності перебування на займаній посаді головного лікаря Державного закладу «Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль» у зв'язку з перешкоджанням проведенню перевірки.

В січні 2014 року службою контролю та внутрішнього аудиту ДТГО «Львівська залізниця» була проведена планова ревізія фінансово - господарської діяльності ДЗ «Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль» ДТГО «Львівська залізниця» за 2013 рік (т.2 а.с.110-158).

З пояснень представника відповідачів вбачається, що підставою видання наказу начальника ДТГО «Львівська залізниця» №280/Н від 06 червня 2014 року, яким зобов'язано начальника служи контролю та внутрішнього аудиту Слівінського Б.І., начальника медичної служби Янчинського В.Б. на протязі червня-вересня 2014 року організувати проведення документальних перевірок з питань правильності нарахування та виплати заробітної плати, відповідності тарифікаційних списків та штатних розписів працівників, інших питань фінансового-господарської діяльності медичних державних закладів залізниці, було те, що при проведенні комплексної документальної ревізії фінансово-господарської діяльності ДЗ «Вузлової лікарні ст.Чернівці» виявлено безпідставне донарахування до заробітної плати (т.2 а.с.99).

На виконання даного наказу була призначена документальна ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності ДЗ «Відділкова клінічна лікарня» ст.Тернопіль» в строк до 20 червня 2014 року (вказівка ДТГО «Львівська залізниця» № Н-04/202в від 06 червня 2014 року (т.2 а.с.100 ).

В подальшому вказівкою начальника Львівської залізниці від 23 червня 2014 року за №Н-04/217в, запропоновано продовжити термін проведення комплексної ревізії фінансово-господарської діяльності ДЗ «Відділкова лікарня ст.Тернопіль» до 27 червня 2014 року (т.2 а.с.101).

На виконання вказівки від 23 червня 2014 року медична служба своїм розпорядження за №19/10-р від 24 червня 2014 року у зв'язку із великим обсягом інформації, яку необхідно перевірити, формує склад комісії служби контролю та внутрішнього аудиту із 6-ти чоловік, термін перевірки з 25 по 26 червня 2014 року (т.1 а.с.25-26).

В апеляційній скарзі та в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 вказує на порушення процедури призначення позапланової ревізії з внутрішнього аудиту, на незаконність залучення фахівців (працівників) медичної служби до складу робочої групи, оскільки вони здійснюють контрольні функції по відношенню до цього закладу і не можуть входити в склад групи з перевірки згідно роз'яснень Державної фінансової інспекції України.

Колегія суддів, вважає зазначені доводи апелянта підставними, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу №280/Н від 06 червня 2014 року та вказівок №Н-04-202в від 06 червня 2014 року та № Н-04/217в від 23 червня 2014 року проводилась позапланова ревізія, план якої не складався. Також не визначались питання, які слід було вивчати. Із-за великого об'єму перевірки вона була продовжена до 27 червня 2014 року.

З матеріалів справи, а саме з пояснень в суді першої інстанції свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 - членів комісії вбачається, що на підставі письмової вказівки начальника медичної служби вони в складі робочої групи були направлені для проведення перевірки ДЗ «Відділкова клінічна лікарня ст.Тернопіль» з 25 червня 2014 року, однак жодних письмових скерувань, програм перевірки їм не було видано.

Як вбачається з п.2.22 та 2.26 Положення про медичну службу Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», затвердженого наказом Державного територіального-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» медична служба здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю медичних закладів Залізниці, ефективним використанням коштів, вдосконалення фінансово-економічної роботи, контроль за утриманням медичними закладами Залізниці в належному стані будівель, споруд, обладнання, технічних засобів для забезпечення нормального функціонування медичних закладів.

З роз'яснення державної фінансової інспекції України за № 21-14/191 від 28 квітня 2014 року вбачається, що залучення до внутрішнього аудиту закладу працівників медичної служби, які здійснюють контрольні функції по відношенню до цього закладу є незаконним.

Таким чином залучення до внутрішнього аудиту закладу працівників медичної служби, які здійснюють контрольні функції по відношенню до перевіряючого закладу є незаконним, суперечить вищевикладеним нормативним актам.

Крім вищенаведеного встановлено, що при призначенні даної перевірки - документи про призначення перевірки не відповідали вимогам положень нормативно-правової бази, яка регулює порядок здійснення внутрішнього аудиту, а саме:

Порядок утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерства, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМ України від 28 вересня 2011 року № 1001;

Стандарти внутрішнього аудиту, затверджені наказом Міністерства фінансів України за № 1247 від 04 жовтня 2011 року;

Порядок організації та проведення внутрішнього аудиту в Мінінфрастуктурі України, Держспецтрансслужбі, Укрзалізниці, об'єднаннях, підприємствах, установах та організаціях, що належать до сфери управління Мінінфраструктури України, а також приватних акціонерних товариствах, функції з управління корпоративними правами щодо яких здійснює Мінінфраструктури України від 17 липня 2013 року № 492;

Інструкції про проведення контрольних заходів фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій залізничного транспорту України, затвердженого наказом Укрзалізниці від 03 лютого 2012 року №39-ц.

В поясненнях суду апеляційної інстанції апелянт ОСОБА_1 також зазначив, що раніше проводилась планова документальна ревізія службою контролю та внутрішнього аудиту ДТГО «Львівська залізниця» фінансово-господарської діяльності лікарні за період з 01 січня 2013 по 01 січня 2014 рік, про що також свідчить акт №12/21156686 від 11 лютого 2014 року та інші документи (т.2 а.с.140-166).

Крім цього, апелянт пояснив, що причиною такої термінової перевірки в червні 2014 року послужило те, що ним не виконувалась вказівка медичної служби ДТГО «Львівська залізниця» про надання пакету документів на відчуження земельної ділянки, яка перебуває в постійному користування лікарні.

З долучених з цього приводу документів апелянта вбачається, що 02 червня 2014 року надійшла по факсу вказівка начальника медичної служби про надання пакету документів на списання нерухомого майна - споруди, а листом від тієї ж служби від 05 червня 2014 року про підготовку у найкоротший термін пакету документів на списання нерухомого майна-огорожі та пакет документів на відчуження земельної ділянки площею 0.0246 га, яка є частиною земельної ділянки, яка перебуває в постійному користування ДЗ «ВКЛ ст.Тернопіль ДТГО «Львівська залізниця» (т.2 а.с.210-211).

В зв'язку з вищенаведеним, проаналізувавши надані сторонами докази в сукупності та в контексті нормативно правових актів, колегія суддів приходить до висновку, що наказ Укрзалізниці від 23 липня 2014 року за №1105/ос про дострокове звільнення позивача з посади головного лікаря ДЗ «ВКЛ ст.Тернопіль» на підставі п.8 ч.1 ст.36 КЗпП України та пункту 5.3.11 контракту № 24 проведено з порушенням трудового законодавства, а тому його слід визнати незаконним та скасувати.

Відповідно до ст.235 КЗпП України поновленню на роботі піддягає працівник, який був звільнений без законної підстави або незаконно переведений на іншу роботу.

Поновлення на роботі полягає в тому, що працівнику надається та ж робота, яку він виконував до звільнення його з роботи. Незаконно звільнений працівник не поновлюється на попередній роботі лише тоді, коли повністю ліквідоване підприємство.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 слід поновити на роботі.

Керуючись ст.ст.307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 13 листопада 2014 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування наказу №1105/ос від 23 липня 2014 року та поновлення на роботі - скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким визнати незаконним і скасувати наказ Державної адміністрації залізничного транспорту України №1105/ос від 23 липня 2014 року про звільнення з роботи ОСОБА_1.

Поновити ОСОБА_1 на посаді головного лікаря Державного закладу «Відділкова лікарня станції Тернопіль» ДТГО «Львівська залізниця» з 24 липня 2014 року.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис.

Судді - два підписи.

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Тернопільської області О.З. Костів