Ухвала суду № 47334881, 21.07.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 442/3509/15 Головуючий у 1 інстанції: Гарасимків Л.І.

Провадження № 22-ц/783/5010/15 Доповідач в 2-й інстанції: Береза В. І.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі: головуючого судді - Берези В.І., суддів - Бойко С.М., Штефаніци Ю.Г., за участю секретаря судового засідання - Брикайло М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» в особі представника Репака Віталія Валерійовича на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25 травня 2015 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Інформаційний центр» МЮУ за участю третьої особи ВДВС Дрогобицького МРУЮ про визнання незаконною підготовку до проведення прилюдних торгів, -

в с т а н о в и л а:

оскаржуваною ухвалою заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено до вирішення справи по суті Державному підприємству «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України вчиняти будь-які дії, спрямовані на підписувати /або направляти у органи державної виконавчої служби протокол електронних торгів. Зупинено до вирішення справи по суті реалізацію на прилюдних торгах арештованого майна, а саме: нежитлового приміщення, загальною площею 118, 5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке належить на праві власності ОСОБА_3. Зазначено про те, що ухвала підлягає негайному виконанню. Копію ухвали направлено до Державного підприємства «Інформаційний центр МЮУ» та до ВДВС Дрогобицького МРУЮ для виконання.

Ухвалу суду оскаржив ПАТ «Укрсиббанк» як особа, яка участі у справі не брала, та вважає порушенням своїх прав винесення оскаржуваної ухвали.

В апеляційній скарзі вказує на необґрунтованість та незаконність постановленої ухвали, прийнятої з грубим порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, без з`ясування обставин справи та відсутності правових підстав забезпечення позову.

Апелянт зазначає, що на примусовому виконанні у ВДВС Дрогобицького МРУЮ перебувають: виконавчий лист № 442/1489/13-ц, виданий 15.07.2013 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 406 887, 71 грн. заборгованості та 3 691, 02 грн. - судових витрат (виконавче провадження відкрито на підставі постанови від 11.10.2013 року (ВП № 40160080), виконавчий лист № 442/4125/13-ц, виданий 03.10.2013 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» боргу в розмірі 493 722, 33 грн. заборгованості та 3 441, 00 грн. судових витрат (виконане провадження відкрито на підставі постанови від 06.11.2013 року (ВП № 40550496), виконавчий лист № 1306/569/2912, виданий 22.05.2012 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» боргу в розмірі - 756 056, 44 грн. та судовий збір в сумі - 2 823, 00 грн. (виконавче провадження відкрито на підставі постанови від 15.08.2014 року (ВП № 44385890). Постановами від 20.05.2015 р. вказані вище виконавчі провадження приєднані до зведеного виконавчого провадження (ВП № 47615887).

У зв`язку з цим 15.11.2013 року державним виконавцем ВДВС Дрогобицького МРУЮ описано та арештовано нерухоме майно, а саме - нежиле приміщення, позначене на плані під літ. «А-2», загальною площею 118, 5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 та перебуває в іпотеці ПАТ «УкрСиббанк». 25.05.2015 року були призначені перші електронні торги з реалізації зазначеного вище арештованого майна, організатором якого є ДП «Інформаційний центр». Торги не відбулися у зв'язку із відсутністю допущених учасників торгів. На 02.07.2015 р. призначені повторні електронні торги з реалізації арештованого майна, що перебуває в іпотеці ПАТ «УкрСиббанк».

Судом неправомірно зупинено реалізацію арештованого майна - нежитлового приміщення, позначеного на плані літ. А-2, заг. пл. 118, 5 кв.м, яке знаходиться за адресою - АДРЕСА_1. Позов можна забезпечувати шляхом зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, чого у даному випадку не було. Такого спору не існує, однак судом зупинено реалізацію арештованого майна на підставі поданої позивачем позовної заяви про визнання незаконною підготовки до проведення прилюдних торгів. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили. Суддею не взято до уваги того, що на виконанні у ВДВС Дрогобицького МРУЮ перебували вищевказані виконавчі листи. Оскаржувана ухвала спрямована на те, щоб перешкодити своєчасне та неупереджене виконання рішення суду, що набрало законної сили.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, перевіривши матеріали справи, і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відпові дачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення майна з-під арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Частиною 3 ст. 151 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції обґрунтовував потребу забезпечити позов у визначений ним спосіб тим, що факт незаконної підготовки до проведення торгів можна встановити тільки після проведення торгів, що можливо зробити після з`ясування обставин у справі, а тому прийшов до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується. Відповідно до роз'яснень, викладених в п.п. 2, 11 Постанови Пленуму Верховного суду Укаїни №14 від 18.12.2009р. «Про судове рішення у цивільній справі» обґрунтованим визнається рішення ухвалене на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були дослідженні в судовому засіданні і відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставини, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

У п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Пропрактику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (із змінами від 12.06.2009 року) зазначено, що ухвала про забезпечення позову постановляється у порядку, визначеному ст.209 ЦПК, і повинна містити мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд(суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким керувався суд при постановленні ухвали.

Імперативними приписами п. 5 ч. 1 ст. 152 ЦПК України зазначено, що позов можна забезпечувати шляхом зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Як видно з позовної заяви у даній справі, позивач зазначає лише про процедуру порушення, на її думку, підготовки до проведення прилюдних торгів, однак жодних мотивів такого порушення не зазначає, а лише вказує, що в подальшому має намір подати уточнену позовну заяву.

Відтак, вищевказаний спосіб забезпечення позову може бути застосований лише у разі, якщо обрано такий спосіб захисту права, як визнання права власності на це майно та про зняття з нього арешту, чого у даній справі немає, такого спору не існує, а відтак, зупинення реалізації арештованого майна є безпідставним.

Враховуючи наведене, доводи апелянта про необґрунтованість та незаконність постановленої ухвали заслуговують на увагу.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд не з`ясував дійсних обставин справи, не перевірив наявність чи відсутність правових підстав забезпечення позову, чим порушив норми матеріального та процесуального права, тому оскаржувана ухвала не може залишатись в силі і підлягає скасуванню з ухваленням нової про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись п.2 ч.2 ст.307, ст.ст.311, 313, 314, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

ухвалила:

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити .

Ухвалу Дрогобицького міськрайоннного суду Львівської області від 25 травня 2015 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ДП «Інформаційний центр МЮУ», третя особа ВДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції про визнання незаконною підготовки до проведення прилюдних торгів.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» понесені судові витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 121, 80 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий: Береза В.І.

Судді : Бойко С.М.

Штефаніца Ю.Г.