Ухвала суду № 47334538, 06.07.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 465/7726/14 Головуючий у 1 інстанції: Лозинський Б.М.

Провадження № 22-ц/783/3581/15 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

Категорія: 20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Берези В.І., Гірник Т.А.,

секретар: Глинський О.А.,

за участі представника ТзОВ «Зормєгун» - Лабая А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Зормєгун» на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 17 грудня 2014 року у справі за позовами ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про спонукання до укладення договорів купівлі-продажу квартири, розірвання попереднього договору купівлі продажу квартири та стягнення збитків, -

в с т а н о в и л а :

ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 17 грудня 2014 року заяву представника позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 про забезпечення позову до ОСОБА_4 задоволено. Накладено арешт на квартири АДРЕСА_1

Вказану ухвалу оскаржили ОСОБА_3 в інтересах відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в інтересах ТзОВ «Зормєгун».

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 в інтересах відповідача ОСОБА_4 просить ухвалу скасувати та відмовити в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 про забезпечення позову. Вважає ухвалу такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що судом не було обґрунтовано, яка саме реальна загроза чи утруднення виконання можливого рішення суду має місце, а позивачем не доведено наявність вказаних загроз. Крім цього, зазначає, що накладаючи арешт на зазначені квартири, судом не було з'ясовано чи ці квартири належать відповідачеві, а наявні в матеріалах справи докази цього не підтверджують. Зазначає, що ОСОБА_4 не є ні власником, ні володільцем, ні користувачем квартир АДРЕСА_1

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 в інтересах ТзОВ «Зормєгун» просить ухвалу скасувати та відмовити в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 про забезпечення позову. Вважає ухвалу такою, що прийнята з порушенням норм чинного законодавства. Зазначає, що накладаючи арешт на зазначені квартири, судом не було з'ясовано чи ці квартири належать відповідачеві. Зазначає, що ОСОБА_4 не є ні власником, ні володільцем, ні користувачем квартир АДРЕСА_1 Крім цього зазначають, що згаданий будинок будувало ТзОВ «Зормєгун» і відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації у цьому будинку є 90 квартир. Таким чином, квартир АДРЕСА_1 у м. Львові то відповідно до свідоцтва про право власності вона належить скаржнику. Тому, при постановленні оскаржуваної ухвали судом порушені права осіб, які не були учасниками процесу.

В судове засідання сторони не з'явились причин неявки не повідомили. Однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності, зважаючи на те, що вони повідомлялись про час та місце розгляду справи належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ТзОВ «Зормєгун» на підтримання апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід задовольнити з таких підстав.

Згідно ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до ч.3 ст. 153 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно змісту ч.4 ст. 151 ЦПК України за заявою заінтересованої особи суд може забезпечити позов до подання позовної заяви з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.5 ст. 153 ЦПК України про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення.

Відповідно до змісту п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до змісту п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» згідно п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно змісту п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається із матеріалів справи представник позивача ОСОБА_5 (за вісьмома позовами, що об'єднані в одне провадження) - ОСОБА_6 звернувся в суд із заявою (датованою 10.12.2014 року Т. 1 а.с. 186-187) про забезпечення позову, у якій, в порядку забезпечення чотирьох із об'єднаних в одне провадження позовів, а саме про спонукання до укладення договорів купівлі-продажу квартир просив: накласти арешт на квартири АДРЕСА_1

У згаданих позовних заявах заявлені такого роду вимоги:

- позовна заява, що зареєстрована у системі документообігу суду №465/7723/14-ц, матеріали Т.1 а.с. 38-61, ухвала про відкриття провадження від 24.11.2014 року а.с. 57: про зобов'язання ОСОБА_4 укласти з ОСОБА_5 договір купівлі-продажу квартири на умовах Попереднього договору купівлі-продажу квартири, укладеного 9.12.2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пилипенком Ю.П., зареєстрованого за №1782;

- позовна заява, що зареєстрована у системі документообігу суду №465/7733/14-ц, матеріали Т.1 а.с. 82-103, ухвала про відкриття провадження відсутня: про зобов'язання ОСОБА_4 укласти з ОСОБА_5 договір купівлі-продажу квартири на умовах Попереднього договору купівлі-продажу квартири, укладеного 10.12.2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пилипенком Ю.П., зареєстрованого за №1789;

- позовна заява, що зареєстрована у системі документообігу суду №465/7735/14-ц, матеріали Т.1 а.с. 124-145, ухвала про відкриття провадження від 1.12.2014 року а.с. 142: про зобов'язання ОСОБА_4 укласти з ОСОБА_5 договір купівлі-продажу квартири на умовах Попереднього договору купівлі-продажу квартири, укладеного 10.12.2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пилипенком Ю.П., зареєстрованого за №1790;

- позовна заява, що зареєстрована у системі документообігу суду №465/7737/14-ц, матеріали Т.1 а.с. 146-165, ухвала про відкриття провадження відсутня: про зобов'язання ОСОБА_4 укласти з ОСОБА_5 договір купівлі-продажу квартири на умовах Попереднього договору купівлі-продажу квартири, укладеного 10.12.2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пилипенком Ю.П., зареєстрованого за №1791.

Оскаржуваною ухвалою про забезпечення позову від 17.12.2014 року в порядку забезпечення згаданих чотирьох позовів накладено арешти на квартири АДРЕСА_1

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог між сторонами дійсно виник спір, вид забезпечення позову, який просить застосувати позивач відповідає позовним вимогам, а тому позов слід забезпечити застосувавши заходи забезпечення позову про які просить позивач, оскільки невжиття таких в подальшому може утруднити або унеможливити виконання рішення.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення та всупереч вимогам закону.

Як вбачається із наведеного вище, по двох із чотирьох позовних заяв (про забезпечення позовів у яких подано заяву), що об'єднані в одне провадження, ухвала про відкриття провадження не постановлялась, тобто провадження не відкрито і зважаючи, що спори про які йде мова не є спорами про захист права інтелектуальної власності суд не вправі був вирішувати питання про забезпечення таких позовів до відкриття провадження у справах за такими позовами.

Крім цього, як вбачається із матеріалів справи у будинку АДРЕСА_1 в м.Львові фактично наявними є 90 квартир, тобто квартири № 91, 94, 97 - відсутні (Декларація про готовність об'єкта до експлуатації Т.2 а.с. 20-26).

Також, як вбачається із матеріалів справи квартира №82 в будинку АДРЕСА_1 в м.Львові відповідачеві ОСОБА_8 не належить, навпаки така належить особі, що не бере участі у справі - ТзОВ «Зормєгун» (Свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1

Враховуючи наведене, а саме те, що провадження у справі за двома позовами, про забезпечення яких подано заяву - не відкрито; частина майна, на яке просить позивач в особі свого представника накласти арешт (три квартири) - не існує, а частина майна (одна квартира) відповідачу не належить, а навпаки належить іншій особі, а саме ТзОВ «Зормєгун», вжиття заходів забезпечення позову, про які просить позивач є неможливим та вжиття таких жодним чином не забезпечуватиме заявлені позови по яких відкрито провадження, а навпаки порушуватиме права осіб, що не беруть участь у розгляді справи. Тобто, жодним чином, невжиття таких заходів про які просить позивач не утруднить чи не зробить неможливим виконання рішення по справі.

Зважаючи на вказане доводи апеляційних скарг слід визнати обґрунтованими та такі задовольнити, ухвалу ж суду першої інстанції, як таку, що суперечить вимогам закону та обставинам справи слід скасувати з постановленням нової ухвали, якою у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.2 п.2, 312 ч.1 п.2, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, -

у х в а л и л а:

апеляційні скарги ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Зормєгун» - задовольнити.

Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 17 грудня 2014 року - скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: В.І. Береза

Т.А. Гірник