Ухвала суду № 47333229, 23.07.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 335/1480/14-ц

Провадження: № 22ц/778/4320/15

Головуючий у 1-й інстанції: Гашук К.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Осоцького І.І.,

Суддів: Панкеєва О.В.,

ОСОБА_2,

При секретарі: Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 08 квітня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Запорізької міської ради, треті особи: Департамент житлово-комунального господарства Запорізької міської ради, Реєстраційна служба Головного управління юстиції у Запорізькій області, про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача про зобов'язання вчинити певні дії, зазначавши, що він зареєстрований та з 1982 року мешкає за адресою: АДРЕСА_1. Дана квартира була надана йому та його дружині під час роботи на підприємстві «Житлово-комунальна контора треста «Запоріжметалургмонтаж», відповідно до ордеру №144 від 06.05.1982 року.

Відповідно до архівної довідки №01-32/В-0696 від 29.04.2014 року структурні підрозділи тресту «Запоріжметалургмонтаж» з вересня 1992 року стали самостійними юридичними особами, якими до цього не були. У зв'язку з цим радами трудових колективів підприємств-орендаторів на добровільній основі було створено асоціацію орендних підприємств «Запоріжметалургмонтаж», яка в 1995 році була перетворена в ТОВ Асоціація «Запоріжметалургмонтаж».

Відповідно до листа ліквідатора підприємства ТОВ Асоціація «Запоріжметалургмонтаж» №165 від 03.02.2014 року, постановою Господарського суду Запорізької області від 22.08.2005 року ТОВ Асоціація «Запоріжметалургмонтаж» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

При зверненні до Департаменту житлово-комунального господарства Запорізької міської ради з приводу виключення вказаної квартири із числа службових, відповіддю від 19.12.2013 року позивача було повідомлено, що для вирішення цього питання, необхідно надати клопотання вищезазначеного підприємства або документи про його ліквідацію, підстави для виключення вищезазначеної квартири із числа службових відсутні.

Крім того, зазначив, весь цей час він повністю сплачує комунальні платежі, здійснює за власні кошти, як капітальний, так і поточний ремонт цієї квартири.

Посилаючись на вказані обставини, просив суд зобов'язати виконком Запорізької міської ради прийняти рішення про виключення із розряду службових квартиру АДРЕСА_2.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 08 квітня 2015 року позов залишено без задоволення.

ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбчається, що рішенням виконавчого комітету Заводської районної ради народних депутатів від 15.04.1982 року за № 146, однокімнатну квартиру за адресою: м. Запоріжжя. АДРЕСА_3 з 09.07.1982 року включено до числа службової житлової площі та закріплено за ЖК конторою треста "Запоріжметалургмонтаж" з видачею службого ордеру № 144 від 06.05.182 року. За наказом від 29.04.1982 року за № 39 "Про розподіл житлової площі", вказану службову однокімнатну квартиру виділено слюсарю ДУ-2 ОСОБА_4Е./ а.с.7-9 /.

Відповідно до паспорта СВ 637012 виданого Орджонікідзевський РВ УМВС України в Запорізькій області 11.07.2002 року, позивач зареєстровано за адресою: м. Запоріжжя. АДРЕСА_3 з 09.07.1982 року.

Згідно із ст. 4, 5 ЖК Української РСР, жилі будинки і жилі приміщення в будівлях, що належать державі, є державним житловим фондом. Державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих рад народних депутатів.

Відповідно до ч.1 ст. 118 ЖК Української РСР та п.1 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 4 лютого 1988 року № 37, службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Пунктом 6 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 4 лютого 1988 року № 37, встановлено процедуру виключення жилого приміщення з числа службових. Так, вказане виключення провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Згідно п. 6 зазначеного Положення, жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні.

Матеріали справи не свідчать про те, що відпала потреба у використанні вищевказаної квартири в якості службової.

Крім того нормами ч. 2 ст. 14 ЦК України передбачено, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обовязковим для неї.

Отже виходячи з того, що вищезазначені норми законодавства не зобовязують Запорізьку міську раду до прийняття рішення про виключення квартир з числа службових, то примушення останньої до таких дій у судовому порядку є неможливим.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвалені у цій справі судове рішення відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта не доводять того, що відпала потреба у використанні вищевказаної квартири в якості службової та про наявності у Запорізькій міській раді обовязку щодо виключення квартир з числа службових.

Керуючись ст., ст. 307, 308, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 08 квітня 2015 рокуу цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: