Ухвала суду № 47332965, 22.07.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.у.№336/8161/14-ц

Провадження №22-ц/778/3678/15

Головуючий у 1-й інстанції: Дмитрюк О.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Пільщик Л.В.,

суддів: Савченко О.В.,

ОСОБА_1,

при секретарі: Евальд Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК» на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК» про розірвання договору, повернення депозитного вкладу та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА :

У жовтні 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», який було уточнено в процесі розгляду справи в частині суми, що підлягає стягненню.

В позові зазначала, що 25.12.2013 року між нею та відповідачем було укладено депозитний договір №SAMDNWFD0070044284200. Відповідно до умов договору вона передала, а відповідач прийняв на депозитний рахунок грошові кошти в сумі 30 000 грн. під 19 % річних (1, 583 %о на місяць).

Строк зберігання внеску встановлено до 25.06.2014 року.

21.02.2014 року депозитний рахунок було поповнено ще на 30 000 грн.

У звязку з окупацією території автономної республіки Крим, депозитний рахунок було заблоковано. 06.06.2014 року вона звернулась до банку з заявою про розблокування її рахунку.

Листом від 22.08.2014 року банк повідомив її про те, що ним вживаються заходи з повернення вкладу.

Подальші звернення до відповідача не дали результатів.

Посилаючись на статті 16, 509, 526, 610, 611, 1061 ЦК України, за уточненим позовом ОСОБА_3 просила суд розірвати договір банківського вкладу №SAMDNWFD0070044284200 від 25.12.2013 року, укладений між нею та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», стягнути з відповідача грошові кошти та нараховані відсотки у розмірі 72347 грн. 40 коп., що складається з: суми депозиту 60 000 грн.; відсотків за період до поповнення вкладу - 949, 80 грн. (30 000 грн. х 1, 583 % х 2 місяці), відсотків за період після поповнення вкладу 7 598, 40 грн. (60 000 грн. х 1, 583 % х 8 місяців), відсотки за період перебування справи в суді 3 799, 20 грн. (60 000 грн. х 1, 583 % х 4 місяці) станом на 25.02.2015 року та стягнути на її користь суму моральної шкоди в розмірі 5 000 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_3 згідно заяви № SAMDNWFD0070044284200 від 25.12.2013 року вклад в сумі 60 000 грн. та не отримані відсотки в розмірі 19 % річних в сумі 12347 грн. 40 коп.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 в частині розірвання договору та відшкодування моральної шкоди - відмовлено.

Стягнуто з ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" в дохід держави судові витрати в сумі 723 грн. 47 коп.

ОСОБА_3 рішення суду в частині відмови їй у задоволенні вимог не оскаржила.

Не погоджуючись з рішенням суду в частині стягнення на користь ОСОБА_3 суми 72 347 грн. 40 коп., ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2015 року, скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове в цій частині нове рішення про відмову у позові. В іншій частині рішення залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні апеляційного суду доповідь судді, вислухавши пояснення представника апелянта, заперечення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у відповідності до статті 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено і з матеріалів справи вбачається, що 25.12.2013 року між ОСОБА_3 та відповідачем було укладено депозитний договір №SAMDNWFD0070044284200. Відповідно до умов договору вона передала, а відповідач прийняв на депозитний рахунок грошові кошти в сумі 30 000 грн. під 19 % річних (1, 583 %о на місяць). Строк зберігання внеску встановлено до 25.06.2014 року. 21.02.2014 року депозитний рахунок було поповнено ще на 30 000 грн. ( а. с. 3-4 ).

У звязку з окупацією території автономної республіки Крим, депозитний рахунок було заблоковано.

06.06.2014 року ОСОБА_3 звернулась до банку з заявою про розблокування її рахунку. Листом від 22.08.2014 року банк повідомив її про те, що ним вживаються заходи з повернення вкладу. Подальші звернення до відповідача не дали результатів.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму(вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно до ч. 1 ст. 1060 Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

За положеннями ст. 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до ч. 5 ст. 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу в банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунку вкладника з інших підстав.

Згідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,що звичайно ставляться.

З урахуванням того, що строк повернення банківського депозитного вкладу позивачки за договором сплинув 25.06.2014 року, проте банк не повернув їй гроші з нарахованими за умовами договору відсотками, суд правильно на підставі статей 1058, 1060,1061,1066 ЦК України стягнув з відповідача на користь позивачки вклад в сумі вклад в сумі 60 000 грн. та не отримані відсотки в розмірі 19 % річних в сумі 12347 грн. 40 коп.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" щодо відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної громадянам України внаслідок тимчасової окупації Криму Російською Федерацією, є неспроможним, оскільки предметом спору між ОСОБА_3 і ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» є не відшкодування шкоди, а стягнення сум за договірними правовідносинами.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що позивачка не довела відсутність її вимоги до установ Російської Федерації і те,що її позовні вимоги не входять до складу загальної суми,визначеної заочним рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя Республіки Крим від 16.09.2014року у справі за позовом заступника прокурора республіки Крим до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про припинення протиправних дій є неспроможними,оскільки юрисдикція установ Російської Федерації не розповсюджується на договірні правовідносини резидентів України між собою, а рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Республіки Крим від 16.09.2014року стосується осіб,що проживають на території Криму,що вбачається із зазначеного рішення суду.

Позивачка є громадянкою України, проживає у м. Запоріжжі, і укладала депозитний договір з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», який є банківською установою держави Україна, у якому був відкритий депозитний рахунок, що вбачається із змісту договору, і який діє на території України, тому посилання представника банку на укладання договору у відділенні банку, що знаходилось у м. Ялта як на підставу звільнення банку від зобовязань за договором є надуманими.

Безпідставними і надуманими є також доводи представника відповідача щодо недоведеності укладення сторонами договору з посиланням, зокрема, на невідповідність квитанції про внесення коштів на депозит позивачки Інструкції про ведення касових операцій банками України, оскільки порушення відповідачем в особі його працівників вимог внутрішнього нормативного документу - Інструкції при оформленні квитанції щодо здійснення касової операції не може бути підставою для звільнення його від договірних зобовязань. Наявність депозитного договору між сторонами, розмір внесеного вкладу і нарахованих процентів підтверджується матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги з посиланням на законодавство Російської Федерації, а також інші доводи є такими, що не заслуговують на увагу та спростовуються здобутими у справі доказами.

Судом першої інстанції повно і всебічно зясовані обставини справи, що мають для неї значення, висновки відповідають цим обставинам і набутим доказам, характер правовідносин між сторонами визначений правильно, норми матеріального і процесуального права не порушені,застосовані вірно, постановлено законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК» відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: