Ухвала суду № 47332353, 14.07.2015, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 335/3522/15-к 1-кп/335/274/2015

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2015 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Шалагінової А.В.,

при секретарі Смоляк А.К.,

за участю:

прокурора Бормотова Д.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника адвоката Валька В.С.,

потерпілого ОСОБА_3,

представника потерпілого ОСОБА_3 адвоката Гришина Я.В.,

представника потерпілого ОСОБА_5 адвоката Гладкого Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 51, клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді застави обвинуваченому ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172 Кримінального кодексу України.

У судовому засіданні прокурором заявлене клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді застави, в обґрунтування якого зазначено, що під час досудового розслідування 4 березня 2015 р. слідчим суддею було обрано ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави з покладанням на останнього у строк до 25 квітня 2015 р. обов'язків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 5 ст. 195 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України). Підставами для обрання цього запобіжного заходу стала наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення та встановлення наявність обґрунтованих ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Незважаючи на невизнання обвинуваченим вини в інкримінованому злочині, вина останнього підтверджується зібраними під час розслідування доказами (показаннями потерпілих, свідків, актом перевірки Територіальної державної інспекції з питань праці у Запорізькій області № 08-05-0026/000). На даний час зазначені ризики не зменшились та не зникли. З метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання встановленим ризикам, найбільш доцільним є продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави з покладенням на останнього обов'язків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України. Просив продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави та покласти на нього обов'язки прибувати до суду за першою вимогою, не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні проти продовження запобіжного заходу у вигляді застави заперечували, оскільки це не передбачено вимогами КПК України. Більш того, строк покладення на обвинуваченого обов'язків за ст. 194 КПК України закінчився 25 квітня 2015 р., тому підстав для їх продовження немає. Обвинувачений також зазначив, що він не переховується від суду, з'являється на всі судові засідання, а покладення на нього обов'язків не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу суду спричинить певні проблеми у здійсненні ним робочих візитів до інших міст.

Потерпілий ОСОБА_3, його представник та представник потерпілого ОСОБА_5 підтримали клопотання прокурора та просили суд його задовольнити.

Заслухавши клопотання, думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд встановив наступне.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 4 березня 2015 р. (арк. справи 100-105) відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді застави у межах двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати із покладенням в строк до 25 квітня 2015 р. обов'язків, які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою; не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Як передбачено частинами першою та другою статті 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Отже, зазначеними вимогами КПК України не передбачено можливості розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого. Виключенням з цього правила є лише вирішення у порядку частини третьої статті 331 КПК України питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - що у даному випадку місця не має, оскільки відносно обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Крім того, суд також звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Визначення строку дії запобіжного заходу у вигляді застави нормами КПК України не передбачено. Також будь-яких строків застосування застави відносно ОСОБА_1 не було визначено і в ухвалі слідчого судді від 4 березня 2015 р.

Виходячи з положень статті 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

В даному випадку ухвала слідчого судді від 4 березня 2015 р. в частині обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді застави не встановлювала строк дії застави, тобто свою дію на час не припинила. Інші обставини, визначені статтею 203 КПК України відсутні. Отже, оскільки застава на даний час не припинена, відсутні підстави для її продовження.

Стосовно покладення на обвинуваченого ОСОБА_1 обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до вказаного положення КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Отже, зазначені обов'язки можуть бути покладені на обвинуваченого лише під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу. В цей же час, у судовому засіданні прокурором не заявлялось клопотання про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу. Більш того, як встановлено судом вище, відносно ОСОБА_1 вже обрано запобіжний захід у вигляді застави, яка не припинила свою дію.

Крім того, суд зазначає, що частиною шостою статті 194 КПК України встановлено, що обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

Строк дії зазначених обов'язків, які були покладені на ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді від 4 березня 2015 р., закінчився 25 квітня 2015 р., і тому на підставі вимог частини шостої статті 194 КПК України вони вважаються такими, що припинили свою дію та є скасованими. Отже, скасовані обов'язки не можуть бути продовженими.

Також суд звертає увагу, що за приписами частини першої статті 199 КПК України клопотання про продовження вказаних обов'язків має бути подано до суду не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали. В даному випадку прокурор подав клопотання вже після закінчення строку дії попередньої ухвали.

Крім того, суд також звертає увагу на те, що у клопотанні прокурора містяться посилання на ті самі обставини та ризики, що були встановлені ухвалою слідчого судді від 4 березня 2015 р. Однак, відповідно до вимог статті 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Також, клопотання прокурора містить посилання на показання потерпілих, свідків та на акт перевірки, які на час звернення прокурора із наведеним клопотанням не були досліджені у судовому засіданні.

З наведених підстав, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 194, 198, 199, 182, 203, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді застави обвинуваченому ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Вступна та резолютивна частини ухвали ухвалені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 липня 2015 р.

Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 17 липня 2015 р.

Суддя А.В. Шалагінова