Постанова № 47324264, 02.12.2013, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 2302/1699/2012

провадження № 1/691/17/13

ПОСТАНОВА

02 грудня 2013 року Городищенський районний суд Черкаської області В складі :

головуючого - судді Савенко О.М.

при секретарі судових засідань Римар Т.Є.

з участю прокурора Климюк Я.В.

захисника Кучеренко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника-адвоката Кучеренко Н.В., подане в інтересах підсудного ОСОБА_3 про направлення кримінальної справи щодо обвинувачення ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1ст.115КК України, прокурору на додаткове розслідування, -

встановив:

органами досудового слідства, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він ІНФОРМАЦІЯ_4 року, в приблизний проміжок часу між 18 годиною 30 хвилин та 22 годиною 00 хвилин, перебуваючи за місцем фактичного проживання в АДРЕСА_1, яка належить його тещі ОСОБА_4, будучи в стані алкогольного сп'яніння, після статевого акту, який відбувався за обопільною згодою, зі своєю знайомою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до останньої, маючи умисел направлений на вчинення умисного вбивства, тобто, умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_5, яка знаходилась в положенні стоячи обличчям до нього, підійшов до неї та умисно, тильними сторонами кистей та пальців рук наніс їй декілька ударів в область грудної клітки та шиї. Потім руками, зажатими в кулак, наніс декілька ударів по обличчю та правій руці, а ногою наніс декілька ударів в область правого стегна та коліна. Після чого, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на вчинення умисного вбивства ОСОБА_5, яка захищаючись від нанесених їй ударів, розвернулась та знаходилась стоячи спиною до нього, взявши зі столу в кімнаті молоток, який утримував у правій руці та робочою металевою частиною спричинив один удар в життєво важливий орган, а саме область правої тім'яної ділянки голови ОСОБА_5. Від даного удару, рукоятка молотка зламалась, а він, з метою доведення злочину до кінця, тобто вчинення умисного вбивства ОСОБА_5, взяв у ліву руку, невстановлений під час досудового слідства тупий твердий металевий предмет з тригранним кутом, почав наносити чисельні удари в життєво важливий орган - в область потиличної та лівої тім'яної ділянки голови ОСОБА_5, внаслідок чого, остання впала на ліжко де в неї почалась аспірація шлункового вмісту блювотними масами. Таким чином, ОСОБА_3, своїми умисними діями спричинив ОСОБА_5, тілесні ушкодження, у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми, вдавлених переломів потиличної та лівої тім'яної кісток, забою головного мозку, крововиливів під м'які покриви потиличної, лівої та правої тім'яної ділянок, забійних ран потиличної та лівої тім'яної ділянок голови, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи за № 66 від 27.04.2012 року, утворились від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактною поверхнею, та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя; крововиливів обличчя, правого стегна, правого променево - зап'ястного суглобу, саден шиї, грудної клітки, правого колінного суглобу - утворились від дії тупих твердих предметів, та які мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Всі виявлені тілесні ушкодження є прижиттєвими та утворились незадовго до настання смерті, а смерть ОСОБА_5 настала від механічної асфіксії, що розвинулась внаслідок аспірації шлункового вмісту, про що свідчать наявність в гортані, трахеї, бронхах та бронхіолах блювотних мас, серед яких маються шматочки харчових мас, які обволокнені слизом та місцями повністю перекривають просвіт дрібних бронхів та бронхіол, зливні темно-фіолетові трупні плями, набряклість і синюшність обличчя, крапкові темно-червоні крововиливи на шкірі обличчя, крапкові крововиливи на поверхні серця та легень, крапкові та плямисті червоні крововиливи в оболонки очей та слизові оболонки повік, набряк легень та головного мозку, венозне повнокрів'я внутрішніх органів, рідка темно-червона кров в порожнинах серця і в великих судинах. У відповідності до висновку додаткової судово-медичної експертизи за № 66/21 від 12.09.2012 року, виявлені на трупі ОСОБА_5 тілесні ушкодження утворилися від різних предметів, які відносяться до групи тупих твердих предметів, зокрема тілесні ушкодження у вигляді: саден шиї, грудної клітки могли утворитись від дії рук людини, а саме від дії нігтів, і не могли утворитись від дії рук людини зажатих в кулак; крововиливів обличчя, правого стегна, правого променево-зап'ястного суглобу, садна правого колінного суглобу могли утворитись як від дії кистей рук людини, зажатих в кулак, так і від дії ніг людини; відкритої черепно-мозкової травми, вдавлених переломів потиличної та лівої тім'яної кісток, забою головного мозку, крововиливів під м'які покриви потиличної та лівої тім'яної ділянки, забійних ран потиличної та лівої тім'яної ділянок - не могли утворитись від дії рук чи ніг людини, а відповідно до показань експерта, виникли від дії твердого тупого предмету з тригранним кутом, ребра якого сходяться під кутом близьким до прямого. З метою уникнення кримінальної відповідальності та знищення слідів вчиненого злочину, ОСОБА_3 виніс труп ОСОБА_5 на міжповерхові сходини, розташовані між 2-м та 3-м поверхами першого під'їзду вищевказаного будинку де залишив, а речі одягу потерпілої викинув на вулицю.

Кримінальна справа, з цього приводу, із затвердженим обвинувальним висновком відносно ОСОБА_3, який обвинувачується у вбивсті, тобто умисному протиправному зподіянні смерті іншій людині /умисне вбивство/, тобто, в скоєнні злочину за ч.1 ст. 115 КК України, в порядку ст. 232 КПК України, 01.10.2012 року надійшла з Прокуратури Черкаської області до Городищенського районного суду Черкаської області, для розгляду по суті пред'явленого обвинувачення.

2 грудня 2013 року захисник адвокат Кучеренко Н.В. в судовому засіданні повторно заявила клопотання про направлення справи прокурору для організації додаткового розслідування і відповідно письмово надала заяву, мотивуючи тим, що в ході судового слідства ОСОБА_3 звинувачується в тому, що він 23.03.2012 року, в приблизний проміжок часу між 18.30 та 22 годинами, знаходячись за місцем свого фактичного проживання АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, після статевих зносин зі своєю знайомою ОСОБА_5, спричинив молотком удар в життєво важливий орган, після чого рукоятка молотка зламалась, з метою доведення злочину до кінця, взяв у ліву руку, невстановлений під час досудового слідства предмет, почав наносити чисельні удари в життєво важливий орган, в область потиличної та лівої тім"яної ділянки голови, внаслідок чого у неї почалася аспірація шлункового вмісту блювотними масами і наступила смерть. Його дії досудовим слідством кваліфіковано за ч.1 ст. 115 КК України. Об'єктивна сторона вбивства характеризується: діянням у вигляді посягання на життя іншої людини; наслідком у вигляді смерті людини. Для притягнення до кримінальної відповідальності за вбивство необхідно встановити причинний зв'язок між діянням винного і настанням смерті потерпілого. За результатами, як досудового розгляду так і судового не з»ясовано мотив і мету злочину. Органом досудового слідства зазначено, як раптово неприязні відносини, що під час судового слідства не підтвердилося. Урахування мотиву та мети сприяє правильному визначенню ступеня суспільної небезпечності вчиненного вбивства й індивідуалізації покарання. Недослідженість мотивів слідством це вияв однобічності або неповноти їх діяльності. Отже коли недостатньо повно вивчені мотиви вчиненного вбивства, які мають значення для правильної кваліфікації злочину і призначення міри покарання це перешкоджає об»єктивно, повно та всебічно розглянути справу та винести законний і обгрунтований вирок. При розгляді справ про умисне вбивство необхідно встановлювати знаряддя злочину. У фабулі обвинувачення зазначено, що ОСОБА_3 правою рукою спричинив робочою поверхнею молотка один удар в життєво важливий орган, після чого рукоятка молотка зламалась, з метою доведення злочину до кінця, взяв у ліву руку, невстановлений під час досудового слідства предмет, почав наносити чисельні удари в життєво важливий орган, в область потиличної та лівої тім"яної ділянки голови. Невстановлений досудовим слідством предмет не надавався в розпорядження експерта, а тому вказівка, що він є металевий не що інше як припущення та домисли обвинувачення. Відповідно до ч.3ст.62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.Проведена судово - медична експертиза № 66/21 повністю спростовує вказані факти, оскільки вилученим молотком удари в життєво важливі органи не наносились. У висновку №79 судово-медичної криміналістичної експертизи, проведеної на підставі судового доручення зазначено, що тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_5 могли утворитися від дії ударної частини носка молотка, наданого на експертизу, при умові, що напрямок дії травмуючої сили був під кутом близько 30-45 градусів, протее у дослідницькій частині даної експертизи, вказано при умові, що напрямок дії травмуючої сили був під кутом близько 40-45 градусів, тобто відсутня узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи. Крім цього висновок експерта № 95 вказує на те, що на молотку вилученому на місці події, кров потерпілої ОСОБА_5 не виявлено. При обставинах встановлених під час відтворення обставин події такі ушкодження у ОСОБА_5 не могли утворитися, що знову ж таки стверджується судово-медичною експертизою А тому даний експертний висновок не можна назвати обгрунтованим, остільки відсутня узгодженість з іншими матеріалами кримінальної справи.Описаний інший предмет, взагалі не встановлений, що є недопустимим. В матеріалах справи мається лише формальна відписка про це - рапорт. При обставинах встановлених під час відтворення обставин події такі ушкодження у ОСОБА_5 не могли утворитися, що знову ж таки стверджується судово - медичною експертизою. Також не взято до уваги свідчення свідків, що в квартирі на момент вчинення злочину був зламаний замок у вхідних дверях. За результатами досудового слідства встановлено, що того дня в квартирі були: підсудній ОСОБА_3, потерпіла ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Проте після проведення дактилоскопічної експертизи встановлено, що в квартирі була ще якась особа і маються її відбитки пальців, на що вказує висновок дактилоскопічної експертизи за яким сліди долоні та пальці не залишені ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_5. На зазначені обставини також формальна відписка - рапорт, що ця особа не встановлена. За результатами як досудового розгляду так і судового - не з"ясовано мотив і мета злочину. Органом досудового слідства зазначено, як раптово неприязні відносини, що під час судового слідства не підтвердилося. Виходячи з мотиву та мети здійснюється розмежування видів умисного вбивства за обтяжуючих обставин, відмежування кваліфікованого вбивства від простого вбивства та вбивства за пом'якшуючих обставин. Урахування мотиву та мети сприяє правильному визначенню ступеня суспільної небезпечності вчиненого вбивства й індивідуалізації покарання. Недослідженість мотивів слідством - це вияв однобічності та неповноти їх діяльності. Отже, коли недостатньо повно вивчені мотиви вчиненого вбивства, які мають значення для правильної кваліфікації злочину і призначення міри покарання, а це перешкоджає об'єктивно, повно та всебічно розглянути справу та винести законний і обґрунтований вирок. Згідно ч.2.ст.327 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише за умови, якщо в ході судового розгляду винність підсудного у скоєнні злочину доведена. Згідно вимог ст. 281 КПК України справи підлягають направленню на додаткове розслідування в разі істотної неповноти чи неправильності досудового слідства, якщо її не можна усунути в судовому засіданні.Зазначену вище неповноту в судовому засіданні усунути неможливо. Враховуючи викладене, органи слідства формально підійшли до розслідування кримінальної справи, а тому з метою встановлення обставин та більш точного часу скоєного злочину, вжиття всіх можливих заходів для встановлення місця знаходження особи, яка перебувала того дня в квартирі, встановлення мети, мотиву злочину та знаряддя вбивства, а також близького оточення самої потерпілої, оскільки за свідченням свідка ОСОБА_7 у неї були тісні стосунки з хлопцем на ім."я ОСОБА_8, і який того дня їй тричі телефонував, невідповідність свідчень свідка ОСОБА_5 даних під час досудового слідства та судового, а тому справу необхідно повернути на додаткове розслідування.Вина підзахисного ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 115 КК України на даний час не доведена через відсутність доказів по справі, мається лише факт суспільно небезпечного діяння, але досліджені судом докази не підтверджують вчинення його підсудним. ОСОБА_3 У матеріалах справи відсутні докази, які б відповідали критерію достовірності та об"єктивності, а тому справа підлягає поверненню прокурору для додаткового розслідування.

В ході судового розгляду, обговорено заявлене клопотання захисту, яке підтримав підсудний, захисник ОСОБА_9; прокурора, який повністю заперечив щодо наявності підстав для направлення справи на додаткове розслідування з тих підстав що вина підсудного встановлена і доведена повністю, зібраними у справі докази і не спростовується жодними доказами зі сторони підсудного; потерпілої, яка підтримує думку прокурора.

Відповідно до ст. 281 Кримінально-процесуального Кодексу України в редакції 1960 року, п. 8, п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України за №2 від 11.02.2005р. "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування", повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засідані. Якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст.315-1 КПК України, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим. За необхідності суд може відкласти її розгляд для витребування додаткових доказів

Врахувавши доводи клопотання захисника, думку підсудного, захисника ОСОБА_9, прокурора, потерпілої та оглянувши матеріали даної кримінальної справи, суд, приходить до наступного висновку.

Згідно ч.3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом.

За п."с",п."е" ч.3 ст. 6 Конвенції про захист права людини і основоположних свобод, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя та якщо він не розуміє мову, яка використовується в суді або не розмовляє нею, - отримувати безоплатну допомогу перекладача.

При розгляді клопотання адвоката про повернення справи на додаткове розслідування з тих підстав, що у проведених судових експертизах спостерігається неузгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи, відсутність узгодженості з матеріалами кримінальної справи (а.с.179-180, а.с.47-50,а.с.189); що не встановлена належність відбитків пальців, виявлених у квартирі згідно висновку дактилоскопічної експертизи (а.с.104-127 том 1); що не встановлено знаряддя вбивства, суд не може визнати вище перелічені обставини такими що не підлягають додатковій перевірці в суді і їх слід визнавати такими, що вказують на неповноту чи неправильність досудового слідства, остільки за змістом чинного законодавства, на підтвердження чи спростування позицій сторін допускається заявлення і розв"язання клопотань учасниками про виклик і допит нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, надавання судових доручень, а таких дій стороною захисту вчинено не було, більше того судом було проведено ряд експертних досліджень, додатково допитано експерта, свідків та вирішено питання допустимості зібраних у кримінальній справі доказів.

У клопотанні адвокат посилається на необхідність належної правової кваліфікації дій підсудного ОСОБА_3, остільки вважає, що за змістом пред"явленого обвинувачення останньому за ч.1ст.115 КК України, не встановлено причинного зв"язку між діянням винного і настанням смерті потерпілої, як і не встановлено обставин та більш точного часу скоєного злочину, мотиву і мети злочину, з врахуванням чого здійснюється розмежування видів умисного вбивства за обтяжуючих обставин, відмежування кваліфікованого вбивства від простого вбивства та вбивства за пом"якшуючих обставин, що сприяє правильному визначенню ступеня суспільної небезпеки вчиненого вбивства й індивідуалізації покарання, і тому це також вказує на необхідність повернення справи на додаткове розслідування. Із такою позицією захисту, суд, також не погоджується, остільки згідно до п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України за №2 від 11.02.2005р. "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування", повернення справи на додаткове розслідування у зв"язку з наявністю підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею КК, якою передбачено відповідальність за більш тяжкий злочин чи пред"явлення йому обвинувачення яке до цього не було пред"явлено, допускається тільки за клопотанням прокурора або потерпілого чи його представника.Постанова слідчого щодо обсягу обвинувачення не є перешкодою для повернення справи на додаткове розслідування.

Інші доводи заявленого клопотання, а саме в частині спричинення тілесних ушкоджень потерпілій твердим металевим предметом з тригранним кутом з обмеженою контактною дією, не можливість нанесення тілесних ушкоджень молотком вилученим з місця пригоди, відношення громадянина ОСОБА_6 до вказаних подій, слід вважати такими, що були перевірені в ході розгляду кримінальної справи судом з усією повнотою наданою кримінально-процесуальним законодавством.

В частині надання оцінки свідченням свідків та не можливості покладення їх свідчень в основу обвинувачення підсудного, суд також не може погодитися, з тих підстав, що вони надали свідчення в межах тих обставин, які їм відомі і лише при прийнятті рішення у справі суд, вправі надати оцінку їх змісту, враховуючи при цьому що останні неодноразово були піддані дадатковим допитам та брали участь протягом усього судового засідання, що не позбавляло можливостей учасників процесу перевірити повноту та відповідність їх свідчень обставинам у справі. Остільки потерпілою ОСОБА_8 під час судового засідання надавалися покази, а не свідчення, то стверджувати, що вони є непереконливими та суперечливими, як зазначає захист у своєму клопотанні, немає жодних обгрунтованих підстав.

Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, суд, переконливо вважає, що за своїм змістом клопотання захисту і викладені в ньому висновки не узгоджуються з роз"ясненнями Пленуму Верховного Суду України за №2 від 11.02.2005року "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування".У клопотанні не обґрунтовані висновки про неможливість здійснення процесуальних дій безпосередньо судом без направлення справи на додаткове розслідування і не приведено жодних мотивів, чому суд, позбавлений можливості провести перевірку й уточнити фактичні дані, одержані в ході як досудового так і судового слідства, враховуючи проведені у справі дії під час усього судового слідства.Таким чином наведені у клопотанні захисту мотиви неповноти є безпідставними і судом буде вжито всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об"єктивного дослідження обставин справи з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства, з наданням належної оцінки доказам здобутим у справі.

Керуючись, Конвенцією про захист права людини і основоположних свобод, Конституцією України, постановою Пленуму Верхового Суду України від 24.10.2003р. за №8 "Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві", постановою Пленуму Верховного Суду України за №2 від 11.02.2005р. "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування", та ст.ст.19,21, 281 КПК України, 1960 року, суд, -

постановив:

У задоволенні клопотання захисника-адвоката Кучеренко Н.В., поданого в інтересах підсудного ОСОБА_3 про направлення кримінальної справи щодо обвинувачення ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1ст.115 КК України, прокурору на додаткове розслідування відмовити.

Розгляд кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1ст.115КК України продовжити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Савенко