Постанова № 47320215, 19.06.2014, Дергачівський районний суд Харківської області

Справа №619/1963/14-а

провадження №2-а/619/42/14

ПОСТАНОВА

іменем України

19 червня 2014 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого - суддіОСОБА_1за участю секретаря судового засіданняОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Дергачівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

установив:

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Дергачівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 14 квітня 2014 року про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.1651 КУпАП. В обґрунтування позову ОСОБА_3 зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення складений не уповноваженою особою, оскільки відповідно до п.1 ч.1 ст.255 КУпАП протоколи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.1651 КУпАП, уповноважені складати посадові особи органів внутрішніх справ, а протокол №28 від 01 квітня 2014 року, на підставі якого позивача притягнуто до відповідальності, складено посадовою особою органів доходів і зборів.

Начальник Дергачівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області подав до суду письмові заперечення, в яких вказав, що відповідно до ст.2342 КУпАП органи доходів і зборів розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі і ті, які передбачені ст.1651 КУпАП.

Представник відповідача ОСОБА_4 подала до суду письмові пояснення, в яких вказала, що протокол про адміністративне правопорушення №28 від 01.04.2014 року відносно ОСОБА_3 був направлений йому поштою та отриманий ОСОБА_3 04 квітня 2014 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Таким чином, ОСОБА_3 був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи. 14 квітня 2014 року Дергачівською ОДПІ була винесена постанова про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення, яка була направлена йому поштою та отримана ОСОБА_3 22 квітня 2014 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Окрім того відповідно до ч.2 ст.255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222- 24419 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.

Судом встановлені обставини та дослідженні докази.

Згідно постанови серії АА №097237 від 14 квітня 2014 року по справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_3 несвоєчасно перерахував суми нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування. Даною постановою на нього за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 1651 Кодексу України про адміністративні правопорушення, було накладено штраф у розмірі 1700,00 грн.

Всебічно, повно, обєктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, зясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних мотивів.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч.1 ст.13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно п.10 ч.2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач в обґрунтування позову зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення було складено не уповноваженою на те особою.

Суд вважає посилання позивача безпідставним з наступних мотивів.

Згідно ч.1 ст.2342 КУпАП, органи доходів і зборів розглядають справи про адміністративні правопорушення, повязані з порушенням порядку приймання готівки для подальшого її переказу (стаття 16313), порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (стаття 16315), ухиленням від подання декларації про доходи (стаття 1641), порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування (стаття 1651), порушенням порядку припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (частини третя - сьома статті 1666), перешкоджанням уповноваженим особам органів доходів і зборів у проведенні перевірок (стаття 18823).

Відповідно до ч.2 ст.255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222-24419 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення №28 від 01 квітня 2014 року у відношенні ОСОБА_3 був складений уповноваженою на те посадовою особою органів доходів і зборів.

При цьому суд відмічає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.1651 КУпАП.

Відповідно до ч.5 ст.1651 КУпАП, дії, передбачені частиною третьою або четвертою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто для визнання особи винною у діях, які передбачені ч.5 ст.1651 КУпАП, обовязковою умовою є факт піддання особи протягом року адміністративному стягненню за такі ж порушення.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_3 протягом року було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене ст.1651 КУпАП.

Таким чином, ОСОБА_3 неправомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності, у звязку з цим постанова по справі про адміністративне правопорушення від 14 квітня 2014 року підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

При прийнятті постанови суд керується наступними нормативно-правовими актами.

Згідно п.3 ч.1 ст.288 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Згідно п.3 ч.1 ст.293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: скасовує постанову і закриває справу.

Згідно п.1 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 71, 158 163, 1712 КАС України, суд

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Скасувати постанову серії АА №097237 по справі про адміністративне правопорушення від 14 квітня 2014 року про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1700,00 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.1651 КУпАП, і закрити провадження у цій справі.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є.А. Болибок