Ухвала суду № 47319734, 18.03.2014, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/1303/14-ц

провадження 2/619/765/14

УХВАЛА

18 березня 2014 року м. Дергачі

Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Болибок Є.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Дергачівської міської ради Дергачівського району Харківської області про визнання права власності, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Дергачівської міської ради Дергачівського району Харківської області про визнання права власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, який знаходиться за адресою: Харківська область м. Дергачі вул. Семафорна №51, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, яка померла 03 червня 2003 року.

Позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статті 119 ЦПК України.

Згідно п. 4 ч.2 ст.119 ЦПК України, позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Згідно п.9 ч.1 ст. 80 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

У поданій позовній заяві не зазначена ціна позову.

Згідно п. 6 ч.2 ст.119 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Пленум Верховного суду України в п.7 своєї постанови №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», розяснив судам, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У звязку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Пленум Верховного суду України в п.23 своєї постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», розяснив судам, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У позовній заяві не зазначені докази, які підтверджують про відповідне звернення позивача до нотаріальної контори та відмову нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Згідно ч.1 ст.121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст.ст. 121 ч.1, 208-210 ЦПК України, суддя -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дергачівської міської ради Дергачівського району Харківської області про визнання права власності залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви та надати строк п'ять днів з дня отримання ним ухвали для їх усунення.

Роз'яснити позивачу, що у разі не виконання вимог, визначених статтями 119 і 120 ЦПК України, позовна заява буде вважатися неподаною і повернена позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяЄ.А. Болибок