Рішення № 47318755, 22.07.2015, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/4238/15-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2015 року

Рівненський міський суд Рівненської області в особі судді Бучко Т.М.

розглянувши в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про повернення депозиту та відшкодування збитків,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача суму вкладу в розмірі 53000 грн.

Надалі позивач збільшила позовні вимоги та просить стягнути з відповідача розмір вкладу в сумі 53000 грн., пеню в розмірі 7144 грн., інфляційні втрати в розмірі 14310 грн. та 3 % річних в розмірі 357 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що уклала з відповідачем договір банківського строкового вкладу. Після закінчення терміну вкладу та подання письмової заяви про його повернення банк у порушення умов договору грошовий вклад не повернув.

В судове засідання позивач не зявилася. У поданій до суду заяві просить справу розглянути у її відсутності, позов підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи у випадку неявки представника відповідача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про день, місце та час розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст.224 ЦПК України за згодою позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши представлені у справі докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що 10 грудня 2014 року між позивачем та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі відділення № 51 було укладено договір-заяву № 300131/144776/3-14 про банківський строковий вклад ( депозит ) «Нові гроші» на 3 місяці в національній валюті.

Відповідно до п.1 вказаного договору вкладник вносить, а Банк приймає грошові кошти в національній валюті на вкладний рахунок в сумі 53000 грн. на строк з 10 грудня 2014 року по 10 березня 2015 року в порядку та на умовах, зазначених в цьому договорі та в Основних умовах залучення банківських вкладів фізичних осіб.

Пунктом 2 договору передбачено обовязок банку нараховувати та сплачувати вкладникові проценти за час користування коштами вкладу за ставкою 25,00 % річних.

У відповідності до п.6 договору після закінчення строку розміщення вкладу вклад повертається вкладникові в порядку, строки та на умовах, передбачених положеннями п.5.1 Основних умов.

Позивачем було виконано всі зобов'язання за договором в частині внесення коштів на депозитний рахунок банку, що підтверджується квитанцією № 1 від 10 грудня 2014 року.

З метою повернення суми депозиту позивач 10 березня 2015 року звернулася із письмовою заявою до відповідача з проханням видати кошти в повному обсязі.

Однак, станом на день розгляду справи позивачу кошти за договором строкового банківського вкладу повернуті не були.

Відповідно до положень ст.525, 526, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону та договору, одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається зі ст.1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона ( банк ), що прийняла від другої сторони ( вкладника ) або для неї грошову суму ( вклад ), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Частини 1 та 2 ст.1060 ЦК України передбачає, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу ( вклад на вимогу ) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку ( строковий вклад ). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Аналогічні положення містяться і у п.3.3 Положення про порядок здійснення банками України вкладних ( депозитних ) операцій з юридичними та фізичними особами, затвердженого постановою Правління НБУ від 3 грудня 2003 року № 516.

Як передбачено ст.1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути повязані з легалізацією ( відмиванням ) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

Жодних обмежень прав позивача щодо розпорядження грошовими коштами умовами договору банківського вкладу, укладеного між сторонами, не встановлено.

Відповідно до ст.41 Конституції України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Таким чином, відмова відповідача від повернення належних позивачу коштів на її вимогу є порушенням умов договору і прав позивача як власника.

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

У відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних від простроченої суми за період з 11 березня 2014 року по 31 травня 2015 року в розмірі, з урахуванням проведеного позивачем розрахунку, 14310 грн. та 357 грн. відповідно.

Згідно ст.549, 551 ЦК України кредитор має право на пеню, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання за кожен день прострочення виконання у розмірі, встановленому договором.

Пеня за несвоєчасне виконання зобовязання згідно проведеного позивачем розрахунку становить 7144 грн. та підлягає стягненню.

Згідно ст.88 ЦПК України підлягає також стягненню з відповідача на користь держави судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись ст.10, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.525, 526, 530, 549, 625, 629, 1058, 1060, 1074 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_1 вклад в розмірі 53000 грн., пеню в розмірі 7144 грн., інфляційні втрати в розмірі 14310 грн., 3 % річних в розмірі 357 грн., а всього - 74811 ( сімдесят чотири тисячі вісімсот одинадцять ) грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на користь держави 748 ( сімсот сорок вісім ) грн. 11 коп. судового збору.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Рівненського міського суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя :