Вирок № 47316845, 23.07.2015, Семенівський районний суд Полтавської області

Семенівський районний суд Полтавської області

Справа № 547/593/15-к

Провадження №1-кп/547/47/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2015 року

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Любицького В.О.,

при секретарі Вареник К.А.,

з участю прокурора Онацько А.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Семенівка кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Полтавської

області, громадянина України, не одруженого, не працюючого,

жителя ІНФОРМАЦІЯ_3

Полтавської області, раніше судимого:

-28.01.2014 року Семенівським районним судом Полтавської області за ч.2 ст.125 КК України до громадських робіт строком 240 годин;

-08.05.2014 року Семенівським районним судом Полтавської області за ч.2 ст.389 КК України до арешту терміном на 1 місяць 15 діб. Звільнений 23.06.2014 року з Кременчуцької виправної колонії № 69 по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення за таких обставин.

В кінці січня 2015 року, точної дати не встановлено, близько 22 год. 00 хв. обвинувачений ОСОБА_1 з метою таємного викрадення чужого майна, прибув до домогосподарства по вул.Гомонової, 8 в с.Тарасівка Семенівського району Полтавської області, яке належить потерпілому ОСОБА_3 і в якому тимчасово ніхто не проживав, де із приміщення сараю таємно викрав металобрухт, а саме: металеві труби, підшипники, різні автозапчастини та металеві деталі загальною вагою 100 кг., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду в розмірі 200 грн. вартості викраденого металобрухту, чим скоїв злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, обвинувачений ОСОБА_1 на початку березня 2015 року, точної дати не встановлено, з метою таємного викрадення чужого майна, прибув до домогосподарства по вул.Ворошилова,18 в с.Тарасівка Семенівського району Полтавської області, яке належить потерпілій ОСОБА_2, де шляхом зриву навісного замка вхідних дверей проник до приміщення сараю, з якого таємно викрав чотири металеві чавуни ємністю від 1,5 до 4 л. загальною вартістю 510 грн.. Після цього обвинувачений ОСОБА_1 шляхом відмикання навісного замка ключем, який він знайшов поруч із вхідними дверима, проник в будинок, звідки таємно викрав пилосос іноземного виробництва вартістю 1112 грн. З викраденим обвинувачений ОСОБА_4 зник з місця злочину і розпорядився викраденим на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду в загальному розмірі 1622 грн., чим вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України.

Крім того, 04.05.2015 року близько 14 год. 00 хв. обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи в домогосподарстві потерпілого ОСОБА_5 по вул.Матросова 48 в смт.Семенівка Полтавської області, якому він надавав допомогу по перевезенню речей домашнього вжитку, шляхом вільного доступу, таємно викрав належний останньому мобільний телефон вартістю 2827 грн. і викраденим розпорядився на свій розсуд, яким заподіяв потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на зазначену суму, чим вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України, за кваліфікуючою ознакою вчинення злочину повторно.

В судовому засіданні по судовому розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_4 вину в скоєних злочинах визнав повністю. Суду пояснив, що в січні місяці 2015 року, точної дати не памятає, він вирішив проникнути до господарства по вул.Гомонової в с.Тарасівка Семенівського району Полтавської області з метою відшукання та викрадення металобрухту, щоб здати на пункт прийому металобрухту та отримати кошти, в якому ніхто не проживав. Близько 22 год. 00 хв., в нічний час, він прийшов до вказаного господарства, де через вхідні двері проник в приміщення сараю, де виявив різний металобрухт: запчастини до автомобіля, металеві труби, який він викрав.

Крім того, в березні 2015 року, точної дати він не памятає, з метою відшукання та викрадення металобрухту, він прибув до домогосподарства по вул.Ворошилова,18 в с.Тарасівка Семенівського району Полтавської області, власниця якого тривалий час в ньому не проживала, де шляхом зриву навісного замка на дверях сараю, проник в сарай, звідки таємно викрав чотири металеві чавуни різної ємності. Після цього він біля вхідних дверей до будинку знайшов ключ, яким відкрив замок вхідних дверей і проник до будинку, де він виявив пилосос іноземного виробництва, який він викрав. Із викраденим він з місця злочину зник. Іншого майна, крім того, на яке він вказав, він не викрадав і про це йому нічого не відомо. Викрадені чотири чавуни він розбив та здав на пункт прийому металобрухту, а викрадений пилосос передав знайомому.

Також 04.05.2015 року він на прохання свого знайомого ОСОБА_5 допомагав останньому в перевезенні речей домашнього вжитку, де він проживав ІНФОРМАЦІЯ_4. Помітивши коробку з мобільним телефоном, він його таємно викрав, а в послідуючому продав своїй знайомій за 300 грн..

Обвинувачений ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненні зазначених злочинів.

У відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України судом визнано недоцільним, проти чого не заперечували учасники судового провадження, дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорювались.

Враховуючи правильне розуміння учасниками судового провадження змісту обставин скоєних злочинів, відсутність сумнівів у добровільності їх позиції та відсутність заперечень про позбавлення їх права у цьому випадку оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, суд вважає покази обвинуваченого ОСОБА_1 вірними, а його вину встановленою і доказаною.

Між тим, з врахуванням заяви потерпілої ОСОБА_2, яку остання направила до суду з проханням, в тім числі і про розгляд справи у її відсутності у звязку із похилим віком та станом здоровя, про значно більшу кількість викраденого із її домогосподарства майна, судом визнано за необхідне дослідження доказів по справі по факту визначення кількості викраденого майна у потерпілої ОСОБА_2.

Так, згідно досліджених в судовому засіданні наданих прокурором, як стороною обвинувачення, доказів встановлено наступне.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_6 суду пояснив, що приблизно в березні 2015 року, точної дати він не памятає, обвинувачений ОСОБА_1 знаходився у нього вдома і у звязку з наближенням річниці весілля пообіцяв подарувати йому з дружиною пилосос, який йому дістався після розлучення з дружиною, і даний пилосос він приніс йому. Про те, що даний пилосос викрадений ОСОБА_1 у потерпілої ОСОБА_2 він дізнався від працівників міліції. Про інше викрадене майно у потерпілої йому нічого не відомо.

Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_7 суду пояснив, що навесні 2015 року, дати і місяця він не памятає, обвинувачений ОСОБА_1 приносив і здав йому на пункт прийому металобрухту розбиті металеві частини декількох чавунів. Інших металевих виробів останній йому не здавав.

Відповідно до вивченого в судовому засіданні протоколу огляду місця події, а саме: домогосподарства потерпілої ОСОБА_2 по вул.Ворошилова,18 в с.Тарасівка Семенівського району Полтавської області від 12.03.2015 року, проведеного слідчим Семенівського РВ УМВС України в Полтавській області по заяві потерпілої ОСОБА_2 не виявлено слідів злому замків на вхідних дверях будинку та приміщенні сараю. В ході огляду вилучено сліди пальців рук для експертного дослідження. В ході огляду, зі слів потерпілої ОСОБА_2, встановлено викрадення із будинку пилососа та із сараю іншого майна.

Відповідно до вивчених в судовому засіданні висновків дактилоскопічних експертиз № 36 від 04.04.2015 року та № 44 від 27.04.2015 року, виявлені під час огляду господарства потерпілої ОСОБА_2 відбитки слідів пальців рук, з яких частина придатна для ідентифікації особи, не належать обвинуваченому ОСОБА_1.

З огляду на вивчені в судовому засіданні зазначені докази суд вважає підтвердженими покази обвинуваченого ОСОБА_1 щодо тих речей, які ним викрадені із господарства потерпілої ОСОБА_2, а саме: чотирьох чавунів та пилососа.

Доказів на підтвердження викрадення ОСОБА_1 іншого майна, на яке вказує потерпіла ОСОБА_2, прокурором в судовому засіданні не надано.

В ході судового розгляду кримінального провадження в судовому засіданні 22 липня 2015 року, в яке зявилась потерпіла ОСОБА_2, остання заявила суду про свою відмову від претензій майнового характеру до обвинуваченого ОСОБА_1 та про свою відмову від заяви про притягнення останнього до кримінальної відповідальності.

З огляду на викладене суд вважає встановленою вину ОСОБА_1 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 та ч.3 ст.185 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує наявність помякшуючих покарання обставин стосовно нього, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування заподіяних збитків потерпілому по факту таємного викрадення майна у потерпілого ОСОБА_5.

Обтяжуючою покарання обставиною стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає вчинення ним злочину повторно по факту таємного викрадення ним майна у потерпілої ОСОБА_2 при кваліфікації його дій за ч.3 ст.185 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 являється особою раніше судимою, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинені злочини, а саме:

- 19.09.2012 року Семенівським районним судом Полтавської області за ч.2 ст.185 КК України. Звільнений по п. «а» ст.1 Закону України " Про амністію " від 26.09.2011 року;

- 23.10.2012 року Семенівським районним судом Полтавської області за ч.2 ст.185 КК України на 1 рік позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. Звільнений від покарання по закінченню іспитового строку 11.12.2012 року;

- 28.01.2014 року Семенівським районним судом Полтавської області за ч.2 ст.125 КК України до громадських робіт 240 годин;

- 08.05.2014 року Семенівським районним судом Полтавської області за ч.2 ст.389 КК України із застосуванням ст.ст.71,72 КК України до арешту терміном на 1 місяць 15 днів. Звільнений 23.06.2014 року по відбуттю строку покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 являється особою раніше судимою у відповідності до п.5 ч.1 ст.89 КК України, оскільки злочини, за якими він засуджується за даним вироком, він скоїв на протязі року з дня відбуття покарання у вигляді арешту, яке він відбув 23.06.2014 року за попереднім вироком Семенівського районного суду Полтавської області від 08.05.2014 року.

Обвинувачений ОСОБА_1 проживає в сімї з матірю, яка являється інвалідом третьої групи по інвалідності. Не одружений, не працює.

По місцю проживання характеризується задовільно.

Згідно медичного висновку визнаний здоровим, працездатним, примусового лікування не потребує.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд вважає за необхідне і достатнє призначити йому покарання, передбачене ч.2 та ч.3 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі.

Між тим, з врахуванням наявності по справі помякшуючих покарання обставин, щирого каяття обвинуваченого у вчиненні злочинів, його сприяння слідству, відсутності тяжких наслідків вчинених ним злочинів та відшкодування заподіяних збитків потерпілому ОСОБА_5, суд вважає за можливе з метою виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1, застосувати до нього положення ст.75 КК України із звільненням його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.

У відповідності до ст.122 КПК України із ОСОБА_1 підлягають стягненню на відшкодування процесуальних витрат на проведення двох дактилоскопічних експертиз по 245, 52 грн. кожна.

Речові докази по справі підлягають поверненню потерпілим із анулюванням їх схоронних розписок.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 та ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.185 КК України у вигляді 2 ( двох ) років позбавлення волі;

- за ч.3 ст.185 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

У відповідності до ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

У відповідності до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на три роки.

У відповідності до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обовязки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично зявлятися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути із ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, паспорт серії КО № 858827, виданий Семенівським РВ УМВС України в Полтавській області 19.05.2011 року ) на користь держави (Банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, код ЄДРПОУ- 37541502, код бюджетної класифікації 24060300, р/р 31119115700442, МФО- 831019,) 491 грн. 04 коп. ( чотириста девяносто одну гривню 01 коп.) судових витрат на проведення дактилоскопічних експертиз № 36 від 04.04.2015 року та № 44 від 27.04.2015 року.

Речові докази по справі:

1)пилосос «Scarlett sc 081» - повернути потерпілій ОСОБА_2, анулювавши схоронну розписку останньої;

2)мобільний телефон «Самсунг -8750 ТV» - повернути потерпілому ОСОБА_5, анулювавши схоронну розписку останнього.

Цивільний позов по справі не заявлявся .

Вирок може бути оскаржений через районний суд до Апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Головуючий В.О.Любицький