Рішення № 47313165, 20.07.2015, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Гаврилюк В.К.

Доповідач - Мирошникова О.Ш.

Справа № 425/3091/14-ц

Провадження № 22ц/782/225/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі :

головуючого: Гаврилюка В.К.

суддів: Коновалової В.А., Фарятьєва С.О.

при секретарі : Веселові С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сєвєродонецьку цивільну справу за апеляційною скаргою КП «Житловий сервіс» Рубіжанської міської ради Луганської області

на рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 17 квітня 2015 року

за позовом ОСОБА_2 до КП «Житловий сервіс» Рубіжанської міської ради Луганської області, третя особа виконавчий комітет Рубіжанської міської ради Луганської області, про стягнення заборгованості з заробітної плати, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2014 року позивач звернулася із зазначеним позовом до суду, посилаючись на те, що 09.04.2013 року його було прийнято на посаду директора КП «Житловий сервіс» Рубіжанської міської ради на підставі укладеного з ним контракту № 6. Розпорядженням секретаря Рубіжанської міської ради № 176-к від 09.04.2014 року ОСОБА_2 було звільнено з займаної посади на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України в зв'язку з закінченням строку дії контракту. В порушення ст. 116 КЗпП України в день звільнення підприємством з ним не було проведено повного розрахунку, а тому просив суд стягнути з відповідача заборгованість з заробітної плати у розмірі 9248,57 гривень та середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 77884,00 гривень.

Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з КП «Житловий сервіс» Рубіжанської міської ради на користь ОСОБА_2 заборгованість з заробітної плати за період з 20.02.2014 року по 09.04.2014 року у розмірі 8493,33 гривні, без утримання податків й інших обов'язкових платежів, а також середній заробіток за час затримки розрахунку з 10.04.2014 року по 17.04.2015 року у розмірі 10000,00 гривень, без утримання податків й інших обов'язкових платежів. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати рішення суду, як незаконне та необґрунтоване, постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зазначає, що судом неповно встановлені обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому просить ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, яки беруть участь у справі, розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

На підставі ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції

Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на основу своїх вимог або заперечень.

Як убачається з матеріалів справи, судом під час розгляду цієї справи дані вимоги закону у повній мірі виконані не були.

Ухвалюючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що представником відповідача та представником виконавчого комітету Рубіжанської міської ради не надано до суду належних та допустимих доказів про відсутність позивача на роботі у період з 20.02.2014 року по 09.04.2014 року, тому що після встановлення факту відсутності працівника на роботі здійснюється відповідне фіксування цієї обставини належним чином, лише відображення цього в табелі обліку робочого часу не є достатнім доказом відсутності на роботі позивача ОСОБА_2 за відсутності інших документів підтверджуючих це, а тому позовні вимоги в частині стягнення з КП «Житловий сервіс» на користь ОСОБА_2 заборгованості з заробітної плати за період з 20.02.2014 року по 09.04.2014 року у розмірі 8493,33 гривні та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку з 10.04.2014 року по 17.04.2015 року у розмірі 10000,00 гривень підлягають задоволенню.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини по справі, апеляційний суд вважає, що висновок суду, викладений в рішенні стосовно підстав задоволення позову в частині стягнення заборгованості з заробітної плати за період з 20.02.2014 року по 09.04.2014 року у розмірі 8493,33 гривні та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку з 10.04.2014 року по 17.04.2015 року у розмірі 10000,00 гривень є помилковим, а тому рішення суду слід скасувати та ухвалити по справі нове рішення з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно Статуту Комунальне підприємство «Житловий сервіс» Рубіжанської міської ради створено за рішенням Рубіжанської міської ради Луганської області від 05.01.2007 року № 13/179 та засноване на власності територіальної громади міста Рубіжне, засновником підприємства є Рубіжанська міська рада Луганської області, підприємство є комунальним, унітарним та комерційним. Підприємство створено з метою, зокрема, надання житлово-комунальних послуг (а.с. 64-69).

Згідно п. 7.2. Статуту для керівництва господарською діяльністю підприємства, міським головою призначається директор, шляхом укладання з ним контракту, у якому зазначається термін наймання, права, обов'язки і відповідальність директора, умови матеріального забезпечення і звільнення його з посади (а.с. 66 зв.ст.).

Рішенням Рубіжанської міської ради від 13.02.2014 року № 40/1 були внесені зміни до статуту підприємства, якими п. 7.2., було змінено та викладено в новій редакції: «п.7.2. Для керівництва господарською діяльністю підприємства, міським головою, а у разі його відсутності особою, яка здійснює повноваження міського голови, призначається директор шляхом укладення з ним контракту, у якому зазначається термін наймання, права, обов'язки і відповідальність директора, умови матеріального забезпечення і звільнення його з посади» (а.с. 69, зв.ст.).

09.04.2013 року між Виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради, як органом управління майном та громадянином ОСОБА_2 було укладено контракт № 6 як з керівником підприємства, що є у комунальній власності на термін з 09.04.2013 року по 09.04.2014 року, згідно якого ОСОБА_2 наймається (призначається) на посаду директора КП «Житловий сервіс» Рубіжанської міської ради (а.с. 2-4).

Згідно ст. 1 контракту за цим контрактом керівник зобов'язується безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством майна, а орган управління майном зобов'язаний створювати належні умови для матеріального забезпечення і організації праці керівника. На підставі контракту виникають трудові відносини між керівником підприємства та органом управління майном цього підприємства. Керівник, який уклав контракт, є повноважним представником підприємства під час реалізації повноважень, функцій, обов'язків підприємства, передбачених актами законодавства, статутом підприємства, іншими нормативними документами. Керівник діє на засадах єдиноначальності та підзвітний органу управління майном у межах, встановлених законодавством, статутом підприємства та цим контрактом (а.с. 2).

Відповідно п. 10 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень міського голови відноситься призначення на посади та звільнення з посад, зокрема, керівників підприємств, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Відповідно ст. 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно п. 2 ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути укладений, зокрема, на визначений строк, встановлений за погодженням сторін.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності» № 203 від 19.03.1993 року затверджено Положення про порядок укладання контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, при найманні на роботу.

Відповідно до п. 5 зазначеної Постанови № 203 рекомендовано місцевим органам виконавчої влади при укладанні контрактів з керівниками підприємств, що є у комунальній власності, застосовувати порядок, передбачений Положенням, затвердженим цією постановою.

Відповідно до п. 4 зазначеної Постанови № 203 оплата праці та матеріальне забезпечення керівника підприємства визначаються у контракті, провадяться за рахунок коштів підприємства і встановлюються у прямій залежності від результатів виробничо-господарської діяльності підприємства.

Відповідно до п. 2 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункт 2 ст. 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Згідно п. 25 контракту, він припиняється: після закінчення терміну дії контракту; за згодою сторін; до закінчення терміну дії контракту у випадках, передбачених пунктами 26 і 27 цього контракту; з інших підстав, передбачених законодавством та цим контрактом.

Розпорядженням міського голови № 176-к від 09.04.2014 року звільнено ОСОБА_2 директора Комунального підприємства «Житловий сервіс» Рубіжанської міської ради за п. 2 ст. 36 КЗпП України з 09.04.2014 року, в зв'язку з закінченням строку дії контракту № 6 укладеного 09.04.2013 року (а.с. 23).

У трудовій книжці ОСОБА_2 наявні записи: під № 49 запис від 09.04.2013 року про прийняття на посаду директора КП «Житловий сервіс» Рубіжанської міської ради за контрактом та запис № 50 про звільнення в зв'язку з закінченням строку дії контракту № 6 укладеного 09.04.2013 року п. 2 ст. 36 КЗпП України (а.с. 8).

Згідно п. 29 контракту за два місяці до закінчення терміну його дії він може бути за угодою сторін продовжений або укладений на новий чи інший термін.

Таким чином, у зв'язку з закінченням строку дії контракту ОСОБА_2 було звільнено на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України, що підтверджується розпорядженням міського голови № 176-к від 09.04.2014 року та записом в трудовій книжці позивача (а.с. 8, 23).

Наказом директора КП «Житловий сервіс» ОСОБА_2 № 167/13-к від 27.11.2013 року на період його тимчасової непрацездатності з 27.11.2013 року покладено обов'язки директора на його заступника ОСОБА_3 (а.с. 19) і ОСОБА_2 у період з 20.02.2014 р. по 09.04.2014 р. не виконував фактично своїх обов'язків та не надав суду будь-яких доказів, яки б засвідчували поважність причин відсутності його на роботі, його доводи про хворобу не знайшли підтвердження.

З табелів використаного робочого часу вбачається, що ОСОБА_2 за період з 20.02.2014 року по 09.04.2014 року систематично був відсутній на роботі з нез'ясованих причин (а.с. 26-29).

За встановленими судом обставинами трудові відносини виникли між позивачем та виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради на підставі контракту № 6, пунктом 17 якого встановлено, що керівникові нараховується заробітна плата за виконання обов'язків, передбачених цим контрактом, за рахунок частки доходу підприємства.

Заробітна плата нараховується виходячи з розміру встановленого трудовим договором посадового окладу та відпрацьованого працівником часу, що фіксується підприємством в табелі обліку використання робочого часу, ведення якого регламентовано наказом Держкомстату України від 05.12.2008 року №489 «Про затвердження типових форм, первинної облікової документації зі статистики праці».

Отже, крім табелю обліку використання робочого часу, комунальне підприємство не може складати інші будь-які документи (акти тощо), якими б фіксувалось невихід на роботу керівника такого підприємства і відбирати від свого керівника пояснення з невиходу на роботу.

За відсутністю у табелі обліку використання робочого часу відомостей про відпрацьований час у бухгалтера підприємства не виникає підстав для нарахування заробітної плати.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 17.10.2014 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.06.2015 р. встановлено, що з 27.11.2013 року по 08.04.2014 року обов'язки директора КП «Житловий сервіс» виконував ОСОБА_3, таким чином судом встановлений факт, що ОСОБА_2 не виконував обов'язки директора КП «Житловий сервіс» у зазначений період.

Зважаючи на вищевикладене, ураховуючи, що висновки суду не відповідають обставинам справи та нормам діючого законодавства, тому відповідно до ст. 309 ЦПК України вказані обставини є підставами для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу КП «Житловий сервіс» Рубіжанської міської ради Луганської області задовольнити.

Рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 17 квітня 2015 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до КП «Житловий сервіс» Рубіжанської міської ради Луганської області, третя особа виконавчий комітет Рубіжанської міської ради Луганської області, про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку відмовити в повному обсязі

Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржене протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :

Судді :