Ухвала суду № 47313077, 23.07.2015, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 428/5345/15-к

Провадження № 11-сс/782/124/2015

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого: Тополюк Є.В.,

суддів: БєлахаА.В., Усманової С.С.

при секретарі: Лебединської Л.М.

за участю прокурора: Каліберда К.С.

слідчого: Литвин О.В.

розглянувши в м. Сєвєродонецьку Луганської області у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю « Авіс Фінанс» в особі директора ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 18 червня 2015 року про арешт майна , -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області задоволено клопотання заступника відділу СУ ГУМВСУ у Луганській області Литвин О.В., погодженого з т.в.о. прокурором м. Сєвєродонецька Пивоваровим К.М. і накладено арешт на банківський рахунок НОМЕР_1 та грошові кошти, які на ньому знаходяться, що належать ТОВ «Авіс Фінанс» (код ЄДРПОУ 38002308), відкритий в ПАТ «УКРІНБАНК» (МФО 300142) за адресою: м. Київ вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-А. Також ухвалою заборонено - користуватися, відчужувати та розпоряджатися банківським рахунком НОМЕР_1 та грошовими коштами, які на ньому знаходяться, що належать ТОВ «Авіс Фінанс», відкритому в ПАТ «УКРІНБАНК», на час досудового розслідування та судового провадження у даному кримінальному провадженні.

Вказане рішення було прийняте в межах кримінального провадження № 12015130370001350, яке порушено за ч. 4 ст. 190 КК України за заявою потерпілого ОСОБА_5.

В ухвалі вказано, що 26.05.2015 року до чергової частини Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області надійшла заява від ОСОБА_5, засновника ПП «Терра», про те, що у квітні 2015 року невідомі особи шляхом шахрайських дій незаконно заволоділи приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 ,чим спричинили майнову шкоду у особливо великих розмірах.

Вказані в ухвалі слідчого судді обставини кримінального правопорушення свідчать про те, що ОСОБА_5 є засновником приватного підприємства «Терра», яке на умовах іпотечного кредиту придбало вищевказане приміщення при вартості іпотеки в сумі приблизно 63 869 432 гривень, але до закінчення строку Генеральної угоди про надання кредитних ресурсів № 011/06-04/186/Г (30.12.2014), у м. Луганську почалися воєнні дії, та розпочато антитерористичну операцію із залученням Збройних Сил України, у зв'язку з чим було припинено роботу банківських установ, в тому числі і ПАТ «Райффайзен банк Аваль». На підставі наведеного погасити кредитну заборгованість ПП «Терра» перед ПАТ «Райффайзен банк Аваль» у повному обсязі не надалось можливим. Крім того, як показав у своїх поясненнях ОСОБА_5, за період часу з липня 2014 року по квітень 2015 року з боку працівників ПАТ «Райффайзен банк Аваль» на адресу ПП «Терра», ВАТ «Універмаг Росія», та особисто його адресу (як засновника ПП «Терра») будь-яких повідомлень щодо необхідності або порядку подальшого погашення заборгованості перед ПАТ «Райффайзен банк Аваль» не надходило. Потім, у квітні 2015 року ОСОБА_5 звернувся до Головного офісу «Райффайзен банк Аваль» у м. Києві з метою з'ясування подальших умов та порядку погашення заборгованості ПП «Терра» перед ПАТ «Райффайзен банк Аваль», на що від посадових осіб вказаної банківської установи йому стало відомо, що ПАТ «Райффайзен банк Аваль» здійснив юридичні дії з іпотечним майном ПП «Терра» без відома ПП «Терра» і переуступив борг ПП «Терра» перед ПАТ «Райффайзен банк Аваль» на користь ВТ «Артем Банк». Після чого ОСОБА_5 звернувся до Державної реєстраційної служби України щодо отримання відомостей про права власності на об'єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ( предмет іпотеки) та отримав відомості, що 14.04.2015 року реєстраційною службою Запорізького міського управління юстиції Запорізької області, зокрема Державним реєстратором ОСОБА_7, було зареєстровано право приватної власності на об'єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_1, за ТОВ «Авіс Фінанс» на підставі договору відступлення прав за договором іпотеки, виданий 05.03.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Є.В.

Мотивуючи прийняте рішення , слідчий суддя послався на те,що відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Слідчий суддя керувався вимогами ст.ст.170-175 КПК України, та розглянув клопотання слідчого без виклику в судове засідання представника власника майна, мотивуючи те, що з таких обставин можливо виникнуть ризики у вигляді відчуження майна та грошових коштів третім особам з метою уникнення матеріальної відповідальності.

Слідчий дійшов висновку ,що наявні підстави вважати, що вищевказане майно може бути предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з його незаконним обігом, тому є необхідність вжити заходи забезпечення кримінального провадження.

В апеляційній скарзі директор ТОВ «Авіс Фінанс» ОСОБА_2 просить ухвалу скасувати та винести нове рішення, яким в задоволенні клопотання заступника начальника відділу СУ ГУМВСУ у Луганській області Литвина О.В., погодженого т.в.о. прокурора м. Сєвєродонецька Пивоваровим К.М., про арешт майна ТОВ «Авіс Фінанс» відмовити.

Посилається на те, що необхідно звернути увагу, що він як юридична особа не є підозрюваним, обвинуваченим або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Він також посилається на вимоги ст.ст.170-173 КПК України, а саме: арешт майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб,які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи,щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Крім того вказує на те,що у ч.1,ч.2 ст.96-4 КК України вказаний перелік злочинів, за вчинення яких до юридичної особи можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру, не містить злочин, передбачений ч.4 ст.190 КК України. У зв'язку з чим у слідчого судді не було законних підстав для накладення арешту на банківський рахунок ТОВ « Авіс Фінанс».

На його думку ухвала слідчого судді суду першої інстанції прийнята з грубим порушенням вимог процесуального законодавства,зокрема, ч.1 ст.131, ч.3 ст.132, ст..170, ст.173 КПК України, оскільки слідчий суддя в повній мірі не перевірив відповідність поданого клопотання про арешт майна вимогам ст.. 171 КПК України, а також не прийняв до уваги підстави застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження та повно і всебічно не встановив всі обставини справи.

ТОВ « Авіс Фінанс» є фінансовою установою, яка здійснює господарську діяльність на території України, сплачує податки та збори, створює робочі місця.

Крім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що ТОВ « Авіс Фінанс» не викликалось та не було присутнє під час розгляду клопотання про арешт майна, а про існування ухвали слідчого судді дізналось лише 07 липня 2015 року під час звернення до ПАТ « УКРІНБАНК».

Вважає причини пропуску строку для апеляційного оскарження ухвали слідчого судді поважними.

Заслухавши доповідача, прокурора, який просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, пояснення слідчого про те, що повідомлення про підозру ТОВ " Авіс Фінанс" не надано до наступного часу, грошей на банківському рахунку не має, досудове розслідування триває по факту вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги та провівши дебати, колегія суддів доходить до наступних висновків.

Як вбачається з змісту ухвали слідчого судді, клопотання слідчого про арешт майна розглядалося без виклику власника майна.

В зв'язку з цим відповідно до вимог ч.3 ст.395 КПК України для такої особи строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Матеріали справи свідчать про те, що копія ухвали була направлена ТОВ « Авіс Фінанс» 30.06.2015 року ( а.с.16), про наявність ухвали апелянт дізнався та отримав ії копію лише 07.07.2015 року , а апеляційну скаргу направив згідно поштового відтиску 10.07.2015 року, тобто в п'ятиденний строк, і тому колегія суддів вважає,що строк на апеляційне оскарження не пропущений.

Відповідно до вимог ч.1,ч.3 ст.170 КПК України арешт майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб,які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи,щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна , можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Матеріали кримінального провадження свідчать про те,що про підозру будь-якої особі не повідомлялося, тобто відсутні особи, які б мали статус підозрюваного чи обвинуваченого.

Згідно відомостей , які внесені до ЄРДР кримінальне правопорушення за ч.4 ст.190 КК України щодо потерпілого ОСОБА_5 вчинили невідомі особи, також в клопотанні слідчого вказується на те, що внаслідок шахрайських дій, вчинених невстановленими особами , ПП « Терра» причинено матеріальні збитки на суму 47 869 432 грн.

Докази того, що ТОВ « Авіс Фінанс» є юридичною особою, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, або посадовим особам цієї установи повідомлено про підозру - відсутні.

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими у той частині, що слідчий суддя в повній мірі не перевірив відповідність поданого клопотання про арешт майна вимогам ст. 171 КПК України, а також не прийняв до уваги підстави застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження до юридичної особи.

Колегія суддів також вважає,що висновок слідчого судді про те, що наявні підстави вважати, що вищевказане майно може бути предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з його незаконним обігом, а тому є необхідність вжити заходи забезпечення кримінального провадження - є передчасним, достатньо не вмотивованим.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те,що банківський рахунок належить юридичної особі, щодо якої не здійснюється кримінальне провадження, і відсутні підстави накладення арешту на банківський рахунок та гроші ТОВ « Авіс Фінанс», які б відповідали критеріям , вказаним у ч.2 ст.167 КПК України.

З таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, внаслідок чого ухвалу слідчого судді слід скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на банківський рахунок ТОВ « Авіс Фінанс» та грошові кошти, які на ньому знаходяться , за відсутністю передбачених законом підстав для арешту зазначеного майна.

Керуючись ст..ст.167,170,407,419,422 КПК України , колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ТОВ « Авіс Фінанс» -задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 18 червня 2015 року про арешт на банківський рахунок НОМЕР_1 та грошові кошти, які на ньому знаходяться, що належать ТОВ «Авіс Фінанс» (код ЄДРПОУ 38002308), відкритий в ПАТ «УКРІНБАНК» (МФО 300142) за адресою: м. Київ вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-А- скасувати.

Відмовити в задоволенні клопотання заступника начальника відділу СУ ГУМВСУ у Луганської області про арешт на банківський рахунок НОМЕР_1 та грошові кошти, які на ньому знаходяться, що належать ТОВ «Авіс Фінанс» (код ЄДРПОУ 38002308), відкритий в ПАТ «УКРІНБАНК» (МФО 300142) за адресою: м. Київ вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-А.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

С У Д Д І :

Є.В.Тополюк А.В.Белах С.С.Усманова