Ухвала суду № 47311360, 23.07.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/2823/15 Головуючий у І інстанції Бондаренко О. В. Провадження № 22-ц/780/4183/15 Доповідач у 2 інстанції Савченко С. І.Категорія 26 23.07.2015

У Х В А Л А

іменем України

23 липня 2015 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Даценко Л.М., Білоконь О.В.,

при секретарі Токар Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 травня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

У лютому 2012 року ПАТ «ВТБ Банк» звернувсядо суду із вищевказаним позовом, який мотивував тим, що 17 травня 2012 року між банком і відповідачем було укладено кредитний, згідно якого банк надав відповідачу кредит на споживчі цілі в розмірі 50000 грн. терміном до 17 травня 2015 року із розрахунку 32 % річних, а відповідач зобов'язався повернути отриманий кредит та сплатити відсотки за його користування. Вказував, що за умовами кредитного договору позичальник ОСОБА_2 мав повертати кредит щомісячними платежами згідно графіку погашення, однак не виконує цих обов'язків, має прострочену заборгованість, у зв'язку з чим, посилаючись ст.1050 ЦК України та умови кредитного договору, просив стягнути з відповідача на користь банку достроково заборгованість за кредитом в розмірі 91780,30 грн. та судові витрати.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 травня 2015 року вказана позовна заява залишена без розгляду на підставі п.6 ч.1 ст.207 ЦПК України.

ПАБ «ВТБ Банк» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що між сторонами укладено третейську угоду (договір про передачу спору на вирішення до третейського суду) і від відповідача ОСОБА_2 надійшло до початку з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді, що відповідно до п.6 ч.1 ст.207 ЦПК України є підставою для залишення позову без розгляду.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Згідно ч.1 ст.17 ЦПК України сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків встановлених законом.

Згідно п.6 ч.1 ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді.

За змістом даної норми залишення заяви без розгляду можливе за наявності трьох обставин: між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення третейського суду, заперечення відповідача у зв'язку з цим проти вирішення спору в суді та подача такої заяви до початку з'ясування обставин у справі.

Судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 17 травня 2012 року між ПАТ «ВТБ Банк» і відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав відповідачу кредит на споживчі цілі в розмірі 50000 грн. терміном до 17 травня 2015 року із розрахунку 32 % річних, а відповідач зобов'язався повернути отриманий кредит та сплатити відсотки за його користування.

При цьому у розділі 8 кредитного договору сторони врегулювали порядок вирішення спорів і уклали третейську угоду, за умовами якої усі спори, розбіжності або вимоги, які виникають з цього договору або у зв'язку з ним, у тому числі такі, що стосуються його виконання, порушення, припинення, розірвання або визнання недійсним, підлягають вирішенню в постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків згідно з регламентом цього третейського суду, який є невід'ємною частиною даної третейської угоди.

Отже поскільки між сторонами укладено третейську угоду, яка міститься у кредитному договорі і є його частиною (розділ 8 «Порядок вирішення спорів (третейська угода)»), а також враховуючи відповідну заяву відповідача, подану до початку розгляду справи, суд обгрунтовано залишив позов ПАТ «ВТБ Банк» без розгляду.

Доводи апеляційної скарги про те, що постановивши ухвалу про залишення позову без розгляду, суд позбавив банк права на звернення до суду, гарантованого Конституцією України, не відповідають вимогам закону.

В даному випадку суд забезпечив дотримання передбачених цивільним процесуальним законом прав банку на звернення до суду, прийняв позовну заяву банку та відкрив провадження у справі, проте у зв'язку із наявністю певних обставин, а саме наявності третейської угоди між сторонами спору та відповідної заяви відповідача, залишив позов без розгляду, що прямо передбачено процесуальним законом (п.6 ч.1 ст.207 ЦПК України).

Безпідставні і посилання банку на те, що укладення угоди про передачу справи на вирішення третейського суду є відмовою від права на звернення до суду.

Аналогічна позиція викладена у абз.5 п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», згідно якого договір сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (ст.17 ЦПК) не є відмовою від права на звернення до суду за захистом. Разом з тим пред'явлення позову до суду за наявності такого договору не дає підстав для повернення заяви чи відмови у відкритті провадження у справі (ст.ст.121,122 ЦПК), за винятком передбаченого п.6 ч.1 ст.207 ЦПК обов'язку суду залишити заяву без розгляду, якщо від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі заперечення проти вирішення спору в суді.

При цьому колегія суддів виходить з того, що однією із засад цивільного судочинства є свобода договору (ст. 3 ЦК України).

Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Поскільки сторони добровільно уклали третейську угоду, то суд прийняв її до уваги.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на суперечність ухвали суду п.3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».

В даному пункті йдеться про те, що за наявності у кредитному договорі третейського застереження (окремої третейської угоди) при вирішенні спору суд має враховувати положення пункту 14 частини першої статті 6 Закону України від 11 травня 2004 року № 1701-IV «Про третейські суди» про те, що справи щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), не підлягають розгляду третейськими судами. Тому за наявності вказаного третейського застереження (окремої третейської угоди) залишення позовної заяви споживача без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 207 ЦПК є неприпустимим.

Отже в роз'ясненні йдеться про захист прав споживачів, а предметом спору в даній справі не є захист прав споживачів, а є стягнення боргу за кредитним догвором за позовом банку, а не споживача.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалена з дотриманням норм процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» відхилити.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: