Ухвала суду № 47311106, 25.10.2011, Апеляційний суд Київської області

Справа № 22-ц-5899/11 Головуючий у І інстанції Кулініченко Г.В.Провадження № 22-ц/1090/23002/11 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 25.10.2011

УХВАЛА

Іменем України

25 жовтня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Поліщука М.А.

суддів: Голуб С.А., Малорода О.І.

при секретарі: Білан К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 11 травня 2011 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_2, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Арістей Компані» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2011 року позивач звернувся до суду з даним позовом в якому просив стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в сумі 21848545 грн. 13 коп., судові витрати в сумі 1820 грн. та звернути стягнення на предмет іпотеки

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 15 липня 2008 року між ним та третьою особою, товариством з обмеженою відповідальністю «Арістей Компані» було укладено кредитний договір №113/08/00, згідно якого позивач зобов'язувався надати третій особі кредитні кошти в сумі 15000000 грн., а останній, отримавши їх зобов'язувався повернути позивачу до 12 липня 2010 року зі сплатою двадцяти відсотків річних. Для забезпечення даного кредитного договору між сторонами були укладені договори іпотеки та поруки. Позивач свої зобов'язання виконав відповідно до умов договору, третя особа свої зобов'язання не виконала. Позивач неодноразово звертався до відповідача та третьої особи про належне виконання ними взятих на себе зобов'язань, але його претензії до уваги не приймалися, кошти не поверталися.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 11 травня 2011 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що за цим же кредитним договором позовні вимоги ПАТ «Банк «Форум» до ТОВ «Арістей Компані» та до ТОВ «Автех» про стягнення боргу в розмірі 21848545 грн. 13 коп. було задоволено рішенням господарського суду м. Києва. Крім того, на даний час не має можливості визначити недоодержану суму боргу за кредитним договором від солідарних | боржників, а тому пред'явлений позов є безпідставним.

Крім того, рішення суду ухвалене без присутності відповідача, який не був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи в порядку, передбаченому ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 15 липня 2008 року позивач та ТОВ «Арістей Компані» уклали кредитний договір №113/08/00, згідно якого позивач зобов'язувався надати ТОВ «Арістей Компані» кредитні кошти в сумі 15000000 грн., а останній отримавши їх зобов'язувався повернути їх позивачу до 12 липня 2010 року зі сплатою двадцяти відсотків річних, що підтверджується копією договору, (а.с.7-10)

15 липня 2008 року позивач та відповідач уклали договір поруки, згідно якого останній поручався і позивачем своїм майном та коштами за належне виконання третьою особою зобов'язань за кредитним договором №113/08/00 від 15 липня 2008 року, (а.с.19)

18 липня 2008 року позивач та відповідач уклали договір іпотеки, згідно якого останній забезпечував своїм нерухомим майно - нежитловими будівлями в с. Великі Дмитровичі, по вулиці 50-річчя Жовтня Обухівського району Київської області належне виконання третьою особою зобов'язань за кредитним договором №113/08/00 від 15 липня 2008 року (а.с. 21-24).

18 липня 2008 року позивач та відповідач уклали договір іпотеки, згідно якого останній забезпечував своїм нерухомим майно - земельною ділянкою в с. Великі Дмитровичі, по вулиці 50-річчя Жовтня Обухівського району Київської області належне виконання третьою особою зобов'язань за кредитним договором №113/08/00 від 15 липня 2008 року (а.с.26-29).

22 липня 2008 року позивач та відповідач уклали додатковий договір до договору поруки від 15 липня 2008 року (а.с.20).

30 вересня 2008 року позивач та відповідач уклали договір про внесення змін до іпотечного договору від 18 липня 2008 року, (а.с.25)

30 вересня 2008 року позивач та відповідач уклали договір про внесення змін до іпотечного договору від 18 липня 2008 року, (а.с.30)

08 серпня 2008 року, 30 жовтня 2008 року, 28 листопада 2008 року,29 грудня 2008 року, 30 січня 2009 року, 27 лютого 2009 року, 29 квітня 2009 року, 29 травня 2009 року позивач та третя особа уклали додаткові договори до кредитного договору від 15 липня 2008 року. (а.с. 11-17)

17 лютого 2011 року рішенням господарського суду м. Києва позов позивача задоволено, стягнуто солідарно з третьої особи та товариства з обмеженою відповідальністю «Автех» заборгованість по кредиту, відсотки, пеню, що підтверджується копією рішення (а.с.84-88).

Вирішуючи вказаний спір та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем було порушено вимоги щодо виконання договірних зобов'язань, зокрема договору іпотеки та поруки.

Судова колегія погоджується із такими висновками суду виходячи із наступного.

Відповідно до ч.І ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Одним із видів договірних зобов'язань є кредитний договір.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання, зокрема передав третій особі кошти в сумі 15000000 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку (а.с. 40-41) та не оспорюється сторонами.

Вказаний кредитний договір забезпечений договором поруки, що укладений між позивачем та відповідачем по справі - ОСОБА_2

Відповідно до умов договору поруки, зокрема п.п. 2.1. 2.2 поручитель зобов'язується в разі невиконання та/або порушення боржником своїх зобов'язань перед кредитором погасити заборгованість по кредитному договору, а саме: суму кредиту, нараховані проценти по кредиту, відсотки по простроченій позиці (штраф, пеню) та інші платежі, передбачені цим кредитним договором. Поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором своїми грошовими коштами та всім своїм майном (а.с. 19).

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи не вбачається, що третя особа виконала свої зобов'язання перед позивачем за кредитним договором, тобто, повернула основну суму боргу, відсотки за користування кредитом та неустойку за несвоєчасне виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну відповідальність) поручителя.

Частина 2 вказаної статті зазначає, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Вимоги зазначених статей знайшли своє відображення в договорі поруки, зокрема п. 2.1, в якому зазначається, що поручитель зобов'язується в разі невиконання та/або порушення боржником своїх зобов'язань перед кредитором погасити заборгованість по кредитному договору, а саме: суму кредиту, нараховані проценти по кредиту, відсотки по простроченій позиці (штраф, пеню) та інші платежі, передбачені цим кредитним договором (а.с. 19).

Частина 1 статті 543 ЦК України вказує, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Аргументи апелянта, що судом першої інстанції було порушено ч. 2 ст. 543 ЦК України у зв'язку з тим, що неможливо визначити в якій частині зобов'язання за кредитним договором виконане солідарними боржниками є цілком необґрунтованими.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 543 ЦК України кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недодержане від решти солідарних боржників.

В той же час, абзац 2 частини 2 згаданої статті вказує на те, що солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Частина 1 статті 544 ЦК України зазначає, що боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Частина 1 статті 557 ЦК України вказує, що боржник, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, повинен негайно повідомити про це поручителя. Дана вимога існує для того щоб уникнути виконання одного й того ж зобов'язання двічі.

У разі виконання зобов'язання і боржником, і поручителем останній має право стягнути з кредитора безпідставно одержане або пред'явити зворотну вимогу до боржника, на що вказує ч. 2 ст. 557 ЦК України.

З вищевикладеного випливає, що доводи апелянта стосовно неможливості встановлення виконання зобов'язання за кредитним договором солідарними боржниками є безпідставними, оскільки будь-який із солідарний боржників у випадку виконання ним зобов'язання в повному обсязі може пред'явити зворотну вимогу до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці або стягнути з кредитора безпідставно одержане.

Щодо доводів апелянта стосовно того, що оскаржуване рішення було прийняте судом без участі відповідача, який не був повідомлений належним чином про день та час судового розгляду справи, то вони також не можуть бути підставою для скасування рішення суду виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідача неодноразово належним чином повідомляли про розгляд справи, про що свідчать копії конвертів, які підшиті до матеріалів справи (а.с. 64, 70) та оголошення в газеті «Урядовий кур'єр» від 24 березня 2011 року (а.с. 78). На поштових конвертах містяться відмітки пошти про невручення кореспонденції адресату і повернення рекомендованих листів до суду у зв»язу із закінченням терміну їх зберігання.

Через оголошення в газеті суд викликав відповідача в судове засідання на 31 березня 2011 року, але засідання не відбулось у зв»язку із хворобою судді.

Із наведеного можна зробити висновки про неналежне повідомлення відповідача про час та місце судового засідання.

Разом з тим, чинний цивільний процесуальний кодекс України не зазначає підставою для скасування рішення суду першої інстанції відсутність сторони у судовому засіданні у випадку, якщо таке порушення судом норм процесуального права не призвело до неправильних висновків суду.

Оскільки інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, нових доказів, які б могли спростувати рішення суду ОСОБА_2 до апеляційного суду не надав, відсутні підстави вважати, що відсутність відповідача у судовому засіданні призвело до неповноти дослідження судом обставин справи і, внаслідок цього, неправильних висновків суду.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не знайшла підстав, передбачених сг. 309 ЦПК України для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, а тому вихиляє апеляційну скаргу ОСОБА_2 та залишає рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 543, 544, 546, 553, 554, 555, 557, ЦК України | ст. 209, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 11 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий

Судді