Рішення № 47309903, 23.07.2015, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 360/1036/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2015 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючої судді Міланіч А.М.

при секретарі Хоменко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Кредит ОСОБА_2», треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про захист прав споживачів,

в с т а н о в и в :

В травні 2015 року позивачка звернулась до суду з вказаним позовом, який в процесі розгляду справи неодноразово уточнювала, мотивуючи свої вимоги тим, що між нею та ПАТ «Кредит ОСОБА_2» 28 серпня 2008 року було укладено договір про надання споживчого кредиту в розмірі 27970,85 доларів США, з кінцевим строком повернення кредиту до 30 серпня 2016 року за додатковою угодою від 30 березня 2009 року.

29 квітня 2014 року позивачка в звязку зі складним фінансовим становищем звернулась до банку з листом, в якому просила змінити відсоткову ставку, перерахувати залишок заборгованості в доларах США у національну валюту України, реструктурувати залишок заборгованості, змінити крайню дату погашення щомісячного платежу, однак відповіді на це звернення відповідач їй не надав.

Крім того, банком списувались грошові кошти з валютного рахунку позивачки на власний розсуд, чим було позбавлено власника рахунку можливості розпоряджатись даними грошовими коштами.

Тому просила визнати факт ненадання відповіді ПАТ «Кредит ОСОБА_2» на її (позивачки) заяву-звернення від 29 квітня 2014 року порушенням її права як споживача кредитних послуг на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації в рамках виконання умов кредитного договору від 28 серпня 2008 року, зобовязати відповідача надати відповідь на вказану заяву-звернення в рамках виконання закону України «Про захист прав споживачів», визнати факт списання грошових коштів банком з валютного рахунку позивачки без її доручення з 24 вересня 2008 року по 26 березня 2014 року порушенням прав споживача банківських послуг, зобовязати відповідача видати ОСОБА_1 виписку на паперовому носії з даного валютного рахунку про зарахування та рух грошових коштів за вказаний період.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_6 позов підтримала та викладене підтвердила.

Представник третьої особи ОСОБА_3 ОСОБА_7 в судовому засіданні вважала позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідач ПАТ «Кредит ОСОБА_2» свого представника в судове засідання не направив, просив справу розглядати без його участі, в своїх письмових запереченнях позов не визнав, посилаючись на правомірність списання грошових коштів з валютного рахунку позивачки на підставі умов укладеного з нею кредитного договору, надання ж відповіді на заяву позивачки, яка є фактично пропозицією зміни істотних умов договору, не передбачене діючим законодавством.

Треті особи ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в судове засідання не зявились, просили справу розглядати без їх участі.

Вислухавши представника позивачки, оглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 28 серпня 2008 року між позивачкою та ПАТ «Кредит ОСОБА_2» було укладено договір про надання споживчого кредиту № 00009-СL-000000000053, за яким ОСОБА_1 було надано кредит в сумі 27970,85 доларів США, з терміном погашення заборгованості за кредитом до 30 серпня 2016 року за додатковою угодою від 30 березня 2009 року (а.с.5-8,37-40,75-76).

В цей же день, 28 серпня 2008 року між позивачкою та ПАТ «Кредит ОСОБА_2» було укладено договір банківського рахунку та відкриті на імя позивачки поточні рахунки в доларах та гривнях (а.с.9-14).

29 квітня 2014 року позивачка звернулась до банку із заявою-зверненням, в якій в звязку зі складним фінансовим становищем просила змінити відсоткову ставку за наданим їй кредитом, перерахувати залишок заборгованості в доларах США у національну валюту України, реструктурувати залишок заборгованості, змінити крайню дату погашення щомісячного платежу та не застосовувати до неї штрафних та інших санкцій, передбачених кредитним договором, однак відповіді на це звернення відповідач їй не надав (а.с.15-16,34-35).

Відповідно до ч.2 ст. 627 ЦК України у договорах за участю фізичної особи споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

В обгрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що банком їй не була надана відповідь на її заяву від 29 квітня 2014 року як споживача банківських послуг, що є порушенням вимог ЗУ «Про захист прав споживачів» та ЗУ «Про інформацію».

Однак, як вбачається із заяви позивачки від 29 квітня 2014 року, даною заявою позивачка просить відповідача змінити істотні умови договору щодо сплати відсотків за кредитом, перерахунку залишку заборгованості в доларах США у національну валюту України, реструктуризації залишку заборгованості, зміни крайньої дати погашення щомісячного платежу та незастосування до неї штрафних та інших санкцій, передбачених кредитним договором, але жодного прохання про надання якоїсь інформації дана заява не містить. Надання ж кредитором в обовязковому порядку відповіді на пропозицію змінити умови договору законодавством не передбачена.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд визнає за необхідне відмовити в позові в частині вимог щодо визнання факту ненадання відповіді ПАТ «Кредит ОСОБА_2», на заяву-звернення позивачки від 29 квітня 2014 року порушенням її права як споживача кредитних послуг на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації, зобовязання відповідача надати відповідь на вказану заяву-звернення.

В іншій частині вимог про визнання факту списання грошових коштів банком з валютного рахунку позивачки без її доручення з 24 вересня 2008 року по 26 березня 2014 року порушенням прав споживача банківських послуг та зобовязання відповідача видати їй виписку з даного валютного рахунку про зарахування та рух грошових коштів за вказаний період суд визнає за необхідне також в позові відмовити, оскільки п.1.14 договору про надання споживчого кредиту від 28 серпня 2008 року з метою виконання своїх зобовязань за цим договором позивачка надала відповідачу право договірного списання коштів зі своїх поточних рахунків, відкритих у банку, у порядку та черговості погашення, що визначені Умовами надання банком споживчих кредитів для придбання транспортних засобів «ОСОБА_8 в кредит». П.1.7 вказаних Умов визначене поняття договірного списання з рахунку клієнта у валюті без подання клієнтом платіжного доручення. П.4.2.3 Умов позивачка як клієнт доручила банку в дату списання чергового платежу за графіком платежів списувати з рахунку у порядку договірного списання наявні грошові кошти у межах, які не перевищують суми чергового платежу, відповідно до черговості, а п.4.2.4 доручила списувати прострочені платежі та неустойки (а.с.5-6,38-40). З питанням же надання їй виписки з її валютного рахунку позивачка до банку взагалі не зверталась, а тому підстав для покладення на відповідача зобовязання надати таку виписку не вбачається за відсутністю спору щодо цього між сторонами.

Керуючись ст.526, 527, 627 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про інформацію», ст. 10, 11, 209, 212-215,218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

В позові ОСОБА_1 до ПАТ «Кредит ОСОБА_2», треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про захист прав споживачів відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий-суддяОСОБА_8