Вирок № 47309065, 04.03.2011, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 11-79/2011

Провадження № 11/990/2209/11

Категорія ст.191 ч.5 КК України

Головуючий у 1 інстанції Фіцак Т.Д.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2011 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Головуючого - судді Хруняка Є.В.

суддів: Флісака Р.Й., Іванів О.Й.,

секретаря Шемрай Г.А.,

з участю прокурора Грищука В.І.,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

засудженого ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Івано-Франківського міського суду від 01 грудня 2010 року, -

в с т а н о в и л а :

Вказаним вироком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженць м.Івано-Франківська, житель ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3,працює директором кооперативу "Бліц", одружений, на утриманні має одну малолітню дитину, раніше не судимий, громадянин України, -

засуджений за ст.191 ч.5 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих, чи адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки, з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

За ст.366 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі, з позбавленням права

обіймати посади на підприємствах, установах, чи організаціях, незалежно від форм власності, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих, чи адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки.

За ст.202 ч.1 КК України на 2 роки обмеження волі.,

За ст.175 ч.1 КК України 1 рік позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, установах чи організаціях, незалежно від форм власності, повязані з виконанням організаційно розпорядчих, чи адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік 6 місяців.

За ст.366 ч.1 КК України 1 рік 6 місяців обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, установах чи організаціях, не залежно від форм власності, повязані з виконанням організаційно - розпорядчих, чи адміністративно - господарських функцій строком на 1 рік 6 місяців.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочині, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_5 покарання - 4 роки 6 місяців позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, установах чи організаціях, незалежно від форми власності, повязані з виконанням організаційно розпорядчих, чи адміністративно господарських функцій строком на 3 роки, з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

Запобіжний захід ОСОБА_5 тримання під вартою залишено без змін.

Постановлено стягнути із ОСОБА_5 на користь: ОСОБА_2 172436 грн. матеріальної та 20000 грн. моральної шкоди; ОСОБА_3 91352 грн. матеріальної та 20000 грн. моральної шкоди; ОСОБА_4 163248 грн. матеріальної та 20000 грн. моральної шкоди; заробітну плату: ОСОБА_6 - 11856 грн.; ОСОБА_7- 6197 грн.; ОСОБА_8 - 5699 грн.; ОСОБА_9 - 3866 грн..

Згідно з вироком ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні злочинів за таких обставин.

19.05.1994 року Івано-Франківським міськвиконкомом було видане свідоцтво за № 22180132 про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності кооперативу "Бліц" де наказом № 1 від 10.01.2005 року директором був призначений ОСОБА_5, який не маючи ліцензії на провадження будівельної діяльності, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою заволодіння, привласнення та розтрати індивідуального майна, уклав впродовж 2007 та 2008 років ряд завідомо фіктивних договорів з громадянами на дольову участь у будівництві житла.

Так, ОСОБА_5, працюючи директором кооперативу "Бліц", з метою заволодіння індивідуальним майном, 01.09.2007 року уклав та видав ОСОБА_2 завідомо фіктивний договір № Б5/39 на дольову участь у будівництві двокімнатної квартири в житловому будинку № 5 в с. Чукалівка Тисменицького району, згідно квитанції №27 від 19.10.2007 року отримав від ОСОБА_2 гроші в сумі 70550 грн., згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №32 від 24.11.2007 року отримав від ОСОБА_2 гроші в сумі 5 тисяч гривень, згідно квитанції №35 від 06.12.2007 року отримав від ОСОБА_2 гроші в сумі 10 тисяч грн., згідно квитанції № 45 від 03.04.2008 року отримав від ОСОБА_2 гроші в сумі 5292 грн., згідно квитанції №47 від 30.05.2008 року отримав від ОСОБА_2 гроші в сумі 10292 гривень.

20.07.2008 року ОСОБА_5 з метою заволодіння індивідуальним майном, уклав та видав ОСОБА_2 завідомо фіктивний договір № Б 4/26 на дольову участь у будівництві однокімнатної квартири в с. Чукалівка Тисменицького району. Згідно квитанції б/н. та дати отримав від ОСОБА_2 гроші в сумі 7280 гривень. Всього заволодів грошима ОСОБА_2 в сумі 173 936 грн., які привласнив та витратив на власні потреби.

01.09.2007 року директор кооперативу "Бліц" ОСОБА_5 уклав та видав ОСОБА_3 завідомо фіктивний договір № Б6/43 на дольову участь у будівництві для останньої двохкімнатної квартири в житловому будинку №5 в с. Чукалівка Тисменицького району. Згідно квитанції №28 від 20.10.2007 року отримав від ОСОБА_3 гроші в сумі 85 тисяч гривень, згідно квитанції №34 від 06.12.2007 року отримав від ОСОБА_3 гроші в сумі 2710 грн., згідно квитанції №35 від 02.04.2008 року отримав від ОСОБА_3 гроші в сумі 11214 грн., згідно квитанції №46 від 30.05.2008 року отримав від ОСОБА_3 гроші в сумі 11214 грн., згідно квитанції №64 від 04.09.2008 року отримав від ОСОБА_3 гроші в сумі 8 тисяч грн.., та 16.10.2008 року отримав гроші в сумі 3214 грн. Всього ОСОБА_5 заволодів грошима ОСОБА_3 в сумі 121 352 грн., які він привласнив та витратив на власні потреби.

01.11.2007 року ОСОБА_5 уклав та видав ОСОБА_4 завідомо фіктивний договір № Б 6/43 на дольову участь у будівництві дво кімнатної квартири в житловому будинку № 5 в с. Чукалівка Тисменицького району. Згідно квитанції №31 від 24.11.2007 року отримав від ОСОБА_4 гроші в сумі 94142 тис. грн., згідно квитанції № 44, без дати, отримав від ОСОБА_4 гроші в сумі 23535,5 грн., згідно квитанції №56 від 01.07.2008 року отримав від ОСОБА_4 гроші в сумі 23535,5 грн., згідно квитанції №60 від 17.10.2008 року отримав від ОСОБА_4 гроші в сумі 23535,5 грн. Всього ОСОБА_5 заволодів грошима ОСОБА_4 в сумі 164 748 грн. 50 коп., які він привласнив та витратив на власні потреби.

Таким чином, директор кооперативу "Бліц" ОСОБА_5, на виконання вказаних вище договорів заволодів грошима ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4 в особливо великих розмірах на загальну суму 460 036 грн., 50 коп..

ОСОБА_5 будучи службовою особою директором ТзОВ "Галком", умисно, порушуючи вимоги ст. 15 Закону України "Про оплату праці" та ст. 115 КЗпПУ, при наявності коштів на розрахунковому рахунку підприємства, для виплати заробітної плати, в період з липня 2009 року по липень 2010 року не виплатив працівникам підприємства заробітну плату на загальну суму 27618 грн., а саме: ОСОБА_6-11856 грн., ОСОБА_7- 6197 грн., ОСОБА_8 - 5699 грн., ОСОБА_9 - 3866 грн..

Крім цього ОСОБА_5 будучи службовою особою, умисно з липня по грудень 2009 року вносив до офіційних помісячних звітів про рахунок суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування , що підлягають сплаті за місяць, завідомо неправдиві відомості про відсутність на ТзОВ "Галком" витрат на оплату праці, хоч на підприємстві на той час працювали наймані працівники. Вказані звіти ОСОБА_5 подав до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції вважає, що вирок Івано-Франківського міського суду від 01.12.2010 року щодо ОСОБА_5 незаконним з підстав невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого, просить вирок відносно засудженого за ст.ст.191 ч.5, 366 ч.2,202 ч.1, 175 ч.1, 366 ч.1, скасувати, постановити новий вирок, призначити ОСОБА_5 більш суворе покарання.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляцію, потерпілих, які погодились із апеляцією прокурора, засудженого, який заперечив проти апеляції, провівши судове слідство і допитавши засудженого, перевіривши матеріали справи , колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до задоволення з таких підстав.

Висновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_5 у вчиненні злочинів за обставин, зазначених у вироку та про кваліфікацію його неправомірних дій ніким не оскаржений і в апеляційному порядку не переглядається.

Що стосується призначеного винному покарання, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції недотримався вимог ст. 65 КК України, які визначають засади призначення покарання і призначив йому надто м'яке покарання.

Зокрема, суд хоч і вказав у вироку, але належно не врахував підвищену ступінь тяжкості вчиненого злочину та його наслідки, обставини справи за яких був вчинений злочин, особу винного.

Суд у вироку мотивуючи застосування ст.69 КК України, не належно врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину та його фактичні наслідки.

Враховуючи наслідки вчиненого злочину, потерпілим нанесені суттєві збитки, а також те, що злочин, згідно ст.12 КК України відноситься до особливо тяжких, колегія суддів вважає, що перевиховання та виправлення ОСОБА_5 можливе при призначенні йому більш суворого покарання.

У звязку з цим, призначене покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді чотирьох років шести місяців позбавлення волі, є надто мяке і не відповідає характеру вчиненого та особі винного.

Тому вирок суду першої інстанції в частині призначеного засудженому ОСОБА_5 покарання за ст.191 ч.5 КК України підлягає до скасування.

Призначаючи покарання, колегія суддів виходить з наступного.

Суд враховує щире каяття засудженого, дані про особу засудженого що злочин ОСОБА_5 вчинив вперше, позитивно характеризується за місцем проживання, на утриманні має одну неповнолітню дитину, а тому йому слід призначити мінімальне покарання передбачене санкцією ст.191 ч.5 КК України.

Таке покарання, на думку колегії суддів, у даному конкретному випадку буде необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 367, 372, 378 КПК України, колегія суддів,-

засудила :

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити.

Вирок Івано-Франківського міського суду від 01 грудня 2010 року відносно ОСОБА_5 в частині призначення йому покарання за ст.191 ч.5 КК України скасувати.

Призначити ОСОБА_5 покарання за ст.191 ч.5 КК України 7(сім) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих, чи адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки, з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

За ст.ст.202 ч.1, 175 ч.1, 366 ч.ч.1,2 КК України залишити покарання призначене судом першої інстанції.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочині, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_5 покарання - 7

(сім) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, установах чи організаціях, незалежно від форми власності, повязані з виконанням організаційно розпорядчих, чи адміністративно господарських функцій строком на 3 роки, з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

Запобіжний захід ОСОБА_5 тримання під вартою залишити без зміни.

В решті вирок суду першої інстанції залишити без зміни.

Вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом одного місяця учасниками судового розгляду з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку, шляхом подачі касаційних скарг через Апеляційний суд Івано-Франківської області.

Судді: Є.В. Хруняк

ОСОБА_10

ОСОБА_11

Згідно з оригіналом

Суддя Є.В.Хруняк