Рішення № 47308086, 24.07.2015, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7762/15-ц

Провадження № 2/344/3268/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Польської М.В.

при секретарі c/з Дзюбак Х.Б..

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 10.08.2011 року та стягнення аліментів в розмірі 1000 грн. на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Позивач подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 10.08.2011 р., згідно Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 10.08.2011 р., виданого відділом РАЦСу Івано-Франківського міського управління юстиції, актовий запис № 1242 (а.с.4).

В ході судового розгляду справи встановлено, що станом на даний час шлюбно-сімейні відносини між сторонами остаточно припинені, з вересня 2014 року проживають окремо.

Згідно з ч. 2 ст.104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

В ч.1 ст. 110 Сімейного кодексу України зазначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ч. 2 ст.112 Сімейного кодексу України).

Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. Передбачене ч. 1 ст. 111 СК вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (ч. 5 ст. 191 ЦПК).

Таким чином, оскільки встановлено, що шлюб між сторонами носить формальний характер, збереження їх сім'ї є неможливим, миритися вони не бажають, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу, так як подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам, а збереження шлюбу є недоцільним.

Під час перебування у шлюбі у сторін народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно копії Свідоцтва про народження (а.с.5).

Сторонам добровільно вдалося узгодити між собою суму аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, що підтверджується поданими до суду заявами.

Відповідно до ст. 141, 180 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо своїх неповнолітніх дітей, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частина 1 ст.182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.

Як зазначено ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст.184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Дослідивши обставини справи та письмові докази, оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, врахувавши те, що відповідач визнав позовну вимогу про стягнення аліментів, суд приходить до висновку, що позовну вимогу щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі по 1000 грн. щомісячно до досягнення повноліття слід також задовольнити: визначити розмір аліментів, які слід стягнути з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Стягнення аліментів розпочати з 02.06.2015 року (з часу звернення з позовом до суду).

На підставі ст. 104, 105, 110, 112, 180, 181,182, 184 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст.209, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстрований 10.08.2011 року у відділі РАЦСу Івано-Франківського міського управління юстиції, актовий запис № 1242.

Неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити проживати із матір'ю ОСОБА_2.

При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦСу прізвище позивача «ОСОБА_2» змінити на дошлюбне «ОСОБА_2».

Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, аліменти на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, аліменти на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. щомісячно до досягнення сином повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з 02.06.2015 року.

Допустити до негайного виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДКСУ в м. Івано-Франківську Івано-Франківської обл., код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДКС України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 243 грн. 60 коп. судового збору.

Після набрання законної сили рішення суду надіслати до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставляння відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 24 липня 2015 року.

Суддя Польська М.В.