Рішення № 47305906, 23.07.2015, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/1264/15-ц Провадження № 2/0274/871/15

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

23.07.15 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В., за участю секретаря судового засідання Жмурко В.І.,

розглянувши цивільну справу за позовомОСОБА_1доОСОБА_2за участю1) Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області, представником якого є ОСОБА_3, 2) Виконавчого комітету Вінницької міської ради, представником якого є МарценюкЛюдмила Євгеніївна,пропозбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2015 р. ОСОБА_1 звернулась з вказаним позовом, у якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо дитини - ОСОБА_4, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1.

Від ОСОБА_2 та Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області заяв про визнання позову або заперечень проти позову не надходило.

Представник Виконавчого комітету Вінницької міської ради підтримав висновок від 19.06.2015 р. № 31-00-011-20803 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Висновок), про що подав заяву від 18.06.2015 р. (а. с. 66).

Судом з'ясовано, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками дитини - дочки ОСОБА_4, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1., що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 21.04.2011 р. (а. с. 12).

Заочним рішенням Ленінськогоо районного суду м. Вінниці від 18.07.2012 р. у справі № 212/8206/2012, яке набрало законної сили, було розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а. с. 13).

Рішенням Ленінськогоо районного суду м. Вінниці від 12.12.2012 р., яке набрало законної сили, було, зокрема, вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки - ОСОБА_4, та додаткові витрати на останню (а. с. 15).

Між тим, обов'язків зі сплати аліментів на утримання дочки та додаткових витрат на неї ОСОБА_2 майже не виконував, що підтверджується довідками-розрахунками органів Державної виконавчої служби (а. с. 19, 20, 21, 22, 25, 27).

У характеристиці на ОСОБА_5, яка надана працівниками Дошкільного навчального закладу № 4 Вінницької міської ради, зокрема, зазначено, що ОСОБА_5 виховується у неповній сім'ї, вихованням дитини займається мама, дитиною опікується тільки мама, приводить та забирає з дитячого садка, відвідує батьківські збори, святкові ранки, забезпечує усіма необхідними речами, потрібними для відвідування садочка, батька дитини за час відвідування дитиною садочка, ніколи не бачили, до садка він ніколи не з'являвся, поцікавитись або побачитись з дитиною в садку не намагався, за час відвідування дитиною дошкільного закладу педагоги батька не бачили (а. с. 39 - 40).

Відповідно до письмових пояснень від 25.03.2015 р. ОСОБА_12 ОСОБА_1 розійшлась з чоловіком ще до народження дочки. З того часу, приблизно з 2010 р., її чоловіка вона не бачила. Зі слів ОСОБА_1 їй відомо, що батько у вихованні дитини участі не приймає. Жодного разу за чотири роки вона його не бачила (а. с. 43).

Згідно з письмовими поясненнями від 25.03.2015 р. ОСОБА_13 ОСОБА_1 сама виховує дочку, так як батько дитини пішов з сім'ї що до народження ОСОБА_5, у 2010 р. Вихованням дитини ОСОБА_1 займається сама. За чотири роки жодного разу колишнього чоловіка ОСОБА_1 вона не бачила (а. с. 44).

У письмових поясненнях від 25.03.2015 р. ОСОБА_10 вказано, що зі слів ОСОБА_1 їй відомо, що та з чоловіком розійшлись ще до народження дочки. За чотири жодного разу батька дитини вона не бачила, вихованням дитини займається мати. Батько участі у вихованні дитини не приймає взагалі, жодного разу вона його не бачила (а. с. 45).

У письмових поясненнях від 25.03.2015 р. ОСОБА_11 зазначено, що чоловік ОСОБА_1 пішов з сім'ї, коли та була вагітною. З того часу, з листопада 2010 р., її чоловіка вона більше не бачила. ОСОБА_1 на даний час проживає зі своїми батьками, які допомагають їй у вихованні її дочки. Кожного ранку вона бачить, як ОСОБА_1 приводить та забирає дитину з Дошкільного навчального закладу № 4. Батька дитини за чотири роки вона не бачила, дитину він не відвідував, до дитячого садочка не являвся (а. с. 46).

Відповідно до Висновку ОСОБА_2 пішов з сім'ї у 2010 р. ще під час вагітності дружини (ОСОБА_1). Після народження дочки та повернення дружини з пологового будинку батько провідав дитину декілька раз, а потім припинив зустрічі з нею. Фактично з 2011 р. до теперішнього часу ОСОБА_2 не підтримував родинних відносин з дочкою, не спілкувався з нею, не цікавився її життям та розвитком, не вітав дитину з днями народження та іншими святами. Батько не брав участі у лікуванні дитини, не цікавився станом її здоров'я та перебігом захворювання (вродженої вади серця). ОСОБА_2 також неналежним чином виконував обов'язки по утриманню дитини. Протягом двох років (з червня 2013 р. по теперішній час) не сплачував аліменти. Своєю поведінкою ОСОБА_2 порушив вимоги статей 150, 180 Сімейного кодексу України, які покладають на батьків обов'язки по вихованню та утриманню дітей. Виконавчий комітет Вінницької міської ради вважає доцільним позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо дитини - ОСОБА_4 (а. с. 67 - 68).

Суд, оцінивши наведені вище докази, приходить до висновку, що ОСОБА_2 з 2010 р. ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини - дочки ОСОБА_4, а саме - не піклувався про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання, не створював належних умов для розвитку її природних здібностей, не готував до самостійного життя та праці.

Згідно з пунктом 2 частини першої статі 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Частинами першою - третьою статті 150 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Частинами першої та другої статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" встановлено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

При цьому суд роз'яснює, що батьківські права ОСОБА_2 можуть бути поновлені у порядку та за наявності підстав, наведених у статті 169 Сімейного кодексу України (Мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини. При вирішенні справи про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина).

Частинами першими статей 79 та 88 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню у якості відшкодування судових витрат 243,60 грн. (судовий збір).

Керуючись статтями 1 - 4, 7, 8, 10, 11, 15, 18, 45, 57 - 61, 64, 79, 88, 208, 209, 212 - 215, 224 - 226 Цивільного процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2., батьківських прав щодо дитини - дочки ОСОБА_4, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1. (запис № 1450 в Книзі реєстрацій народжень зроблено 21.04.2011 р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування судових витрат 243,60 грн.

Роз'яснити, що:

- рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом;

- апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення;

- апеляційна скарга на рішення може бути також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки;

- рішення може бути переглянуто Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача, заяву про перегляд рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В.В. Корбут