Рішення № 47303272, 23.04.2015, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/200/15-ц

Провадження № 2/161/859/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

23 квітня 2015 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Пушкарчук В.П.

при секретарі Акайомовій Т.В.,

з участю:

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третьої особи АТ Просто-страхування про відшкодування майнової шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки в насідок дорожньо-транспортної пригоди.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки в наслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Свій позов мотивує тим, що 17 листопада 2014р. о 07 год. 45 хв., в м.Луцьку на пр.Відродження, Волинської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу, марки VOLKSWAGEN LT, номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, належний власнику ОСОБА_4 та транспортного засобу марки БWВ545, номерний знак НОМЕР_2, під керуванням позивача та належний йому на праві власності.

Вказує на те, що даний факт дорожньо-транспортної пригоди та вина ОСОБА_3 підтверджується постановою Луцького міськрайонного суду від 18.12.2014р., яка набрала законної сили 29.12.2014р. Суд визнав ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ст.124 КУпАП та ч.1 ст.130 КУпАП, у звязку із тим, що ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, перед виконанням маневру, а саме повороту ліворуч, не надав переваги в русі т/з, марки БWВ545, номерний знак НОМЕР_2, який рухався в зустрічному напрямку, по своїй смузі руху, внаслідок чого, транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги, передбачені п.2.9 (а) та п.10.4 ПДР України. Суд наклав адміністративне стягнення: - за ст.124 КУпАП у виді штрафу у розмірі 425грн.; - за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 4 000 грн., на підставі ч.2 ст. 36 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 4 000 грн.

В наслідок дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень, які згідно висновку про вартість матеріального збитку до звіту про оцінку транспортного засобу №2014/2497 від 15.12.2014р, складений оцінювачем ОСОБА_5, складає 88204.00 (вісімдесят вісім тисяч двісті чотири)грн.

Вказує, що цивільно-правова відповідальність відповідача була забезпечена полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у АТ ПРОСТО страхування.

Також вказує, що АТ ПРОСТО страхування позивачу уже відшкодувала кошти в сумі 50 000 (пятдесят тисяч)гривень в межах максимального ліміту страхування.

Однак, розмір загального матеріального збитку завдана позивачу складає 88 204.00 (вісімдесят вісім тисяч двісті чотири)грн. і тому різницю в розмірі 38 204грн. просить стягнути з винної особи ОСОБА_3 (88 204 50 000=38 204).

Крім того, просить стягнути з відповідача 382 (триста вісімдесят дві)грн.04 коп. сплаченого судового збору, 500 (пятсот)грн. за оцінку транспортного засобу та 6000 (шість тисяч) грн. документально підтверджені витрати за надання правової допомоги.

Представник позивача ОСОБА_1 під час судового засідання подав суду заяву про залишення позовних вимог до відповідача ОСОБА_4 без розгляду на підставі ч.1 п.5 ст.207 ЦПК України, мотивуючи тим, що власником автомобіля марки VOLKSWAGEN LT, номерний знак НОМЕР_1, є ОСОБА_4, а ОСОБА_3 на правовій підставі керував транспортним засобом під час вчинення ДТП, тому з нього необхідно стягувати майнову шкоду.

Судом постановлена ухвала від 23.04.2015р. про залишення без розгляду позовних вимог до відповідача ОСОБА_4

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та просив позов задовольнити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору АТ ПРОСТО-страхування подало пояснення на позовну заяву та просить справу розглядати у відсутності представника.

Відповідачі та їх представник ОСОБА_6 в судове засідання не зявилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про задоволення позову частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 цього Кодексу шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Судом встановлено, що 17 листопада 2014р. о 07 год. 45 хв. ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки VOLKSWAGEN LT, номерний знак НОМЕР_1, на пр. Відродження, в м. Луцьку, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, перед виконанням маневру, а саме повороту ліворуч, не надав переваги в русі т/з, марки БWВ545, номерний знак НОМЕР_2, який рухався в зустрічному напрямку, по своїй смузі руху під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого, транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги, передбачені п.2.9 (а) та п.10.4 ПДР України.

Постановою Луцького міськрайонного суду від 18.12.2014 р., яка набрала законної сили 29.12.2014 р., ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 та ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення: - за ст.124 КУпАП у виді штрафу у розмірі 425 грн.; - за ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 4 000 грн., на підставі ч.2 ст. 36 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 4 000 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мало місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Приймаючи до уваги, що постановою Луцького міськрайонного суду від 18.12.2014р. встановлена винність ОСОБА_3 в даній дорожньо-транспортній пригоді, постанова не скасована, відповідно встановлені судом обставини при розгляді справи про адміністративне правопорушення не підлягають доказуванню при розгляді цивільної справи.

Таким чином, невідповідність дій ОСОБА_3 вимогам п.2.9 (а) та п.10.4 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинно-наслідковому звязку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та вбачається вина останнього.

Стаття 1187 ч.2 ЦК України регламентує шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 0103.2013 р. №4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди. завданої джерелом підвищеної небезпеки розяснено якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законних підставах використовує транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2. правил дорожнього руху України).

Отже, судом встановлено, що під час дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 на правовій підставі керував автомобілем марки VOLKSWAGEN LT, номерний знак НОМЕР_1, який належний на праві власності ОСОБА_7, а тому саме він зобовязаний нести витрати по завданій шкоді ОСОБА_2

Судом також встановлено, що згідно звіту про оцінку транспортного засобу №2014/2497 від 15.12.2014р, складений оцінювачем ОСОБА_5, матеріальний збиток завданий автомобілю ОСОБА_2 складає 88204.00 (вісімдесят вісім тисяч двісті чотири)грн., з яких 50 000 (пятдесят тисяч)грн. добровільно відшкодовано страховою компанією АТ Просто-страхування, а тому залишок суми в розмірі 38 204 грн., яка не покрита лімітом страхування, підлягає стягненню з ОСОБА_3

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Суд також враховує, що витрати понесені позивачем ОСОБА_2 в розмірі 500 (пятсот) гривень, за оцінку транспортного засобу, у відповідності до ст. 79 ЦПК України не відносяться до судових витрат, але разом з тим, враховуючи, що зазначені витрати позивача були необхідні для відновлення його порушеного права, їх слід віднести до матеріальних збитків на підставі п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України і стягнути на його користь з відповідача.

Підлягають до стягнення з відповідача також 382 (триста вісімдесят дві) грн. 04 коп. сплаченого судового збору та 4000 (чотири тисячі) грн. документально підтверджені витрати за надання правової допомоги на підставі ч.1 ст. 88 ЦПК України так-як згідно ст. 79 ЦПК України вони відносяться до судових витрат.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 88, 224 ЦПК України, на підставі ст.ст. 1166, 1187, 1188, 1194 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 в користь ОСОБА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_4 майнову шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки в наслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 38 204 (тридцять вісім тисяч двісті чотири) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 в користь ОСОБА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_4 судові витрати, а саме: 382 (триста вісімдесят дві) грн. 04 коп. сплаченого судового збору, 500 (пятсот) грн. за оцінку транспортного засобу та 4000 (чотири тисячі) грн. витрат за надання правової допомоги.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою ОСОБА_3, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду В.П. Пушкарчук