Постанова № 47301607, 20.07.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2015 р. Справа № 922/1528/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Плужник О.В. , суддя Барбашова С.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "С-Транс", м. Зміїв (вх.№3259 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 15.05.15 у справі № 922/1528/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Західагроінвест", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "С-Транс", м. Зміїв

про стягнення 109005,42

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2015р. ТОВ "ТД "Західагроінвест", м.Київ звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до ТОВ "С-Транс", м. Зміїв, в якій просив стягнути з відповідача 90 000,00 грн. основного боргу, пеню в сумі 7678,36 грн., 3% річних в сумі 687,95 грн., інфляційних втрат в сумі 10639,11 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2180,10грн., з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору №СМ 01/12-14 від 01.12.2014 року, який був укладений між сторонами, щодо оплати поставленого товару.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.05.15р. по справі №922/1528/15 (суддя Присяжнюк О.О.) позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "С-Транс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЗАХІДАГРОІНВЕСТ" - 80000,00 грн. основного боргу, 7678,36 грн. пені, 7077,87 грн. інфляційних втрат, 687,95 грн. 3% річних та 1908,88 грн. судового збору. Припинено провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "С-Транс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЗАХІДАГРОІНВЕСТ" 5000,00 грн. основного боргу.В решті позову - відмовлено.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, просить змінити рішення господарського суду та відповідно до ст.121 ГПК України, розстрочити сплату боргу.

В апеляційній скарзі зазначив, що судом першої інстанції при винесенні рішення помилково припинено провадження лише на суму 5000 грн. та не враховано, що при розгляді справи відповідачем надано до суду підтвердження часткової оплати боргу, а саме платіжне доручення №3984 від 13.03.2015 р. на суму 5000 грн. та платіжне доручення №4380 від 06.04.2015 р. на суму 5000 грн. Відповідач в апеляційній скарзі просить відповідно до ст.121 ГПК України розстрочити сплату боргу на 3 місяці з червня 2015 року.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2015 року у справі №922/1528/15 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І., суддя Барбашова С.В.) апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 20.07.2015 року.

Розпорядженням секретаря третьої судової палати від 20.07.2015 року, у зв’язку з відпусткою судді Пушая В.І., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Плужник О.В., суддя Барбашова С.В.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, не з’явлення представників сторін не перешкоджає розгляду справи, так як явка представників сторін не визнана обов’язковою, правова позиція відповідача викладена у апеляційній скарзі.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що 01.12.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Західагроінвест", м. Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю "С-Транс", м. Зміїв був укладений договір № СМ 01/12-14, відповідно до умов якого, Постачальник (позивач) у відповідності з вимогами цього договору бере на себе зобов'язання передавати у власність Покупцеві (відповідач), а Покупець відповідно - приймати та оплачувати товар в кількості і асортименті, які обумовлені в даному договорі та замовленнях Покупця (п.1.1).

Пунктом 1.2. договору пердбачено, що товаром, що постачатиметься в рамках цього договору, є сухе молоко, суха молочна сироватка, масло вершкове, спред вершковий, інші продукти переробки молока, які використовуються у якості сировини в харчовій промисловості.

У п.1.3 договору зазначено, що конкретне найменування товару, його кількість, асортимент та ціна кожної окремої партії поставки обумовлюються сторонами відповідно на кожну таку окрему партію товару і зазначаються в рахунку Постачальника на оплату товару, який формується ним на підставі усної чи письмової заявки Покупця, а також видаткових накладних, за якими здійснюється відпуск відповідної партії товару.

Пунктом 1.4. договору встановлено, що у разі, якщо протягом дії цього договору сторонами не буде укладено окремого письмового договору поставки товарів, реалізація яких здійснюється Постачальником, то вважається, що поставки всіх товарів Покупцю здійснюються на умовах, викладених в цьому договорі (включаючи строк оплати, відповідальність за порушення договору, тощо).

Пунктом 2.6 договору сторони передбачили, що строки оплати: мають відбуватися до дня наступної поставки, але не більш семи календарних днів з моменту попередньої поставки товару.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов договору позивач свої зобов’язання виконав належним чином, а саме поставив відповідачу товар: сухе знежирене молоко на загальну суму 190000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0001071 від 01.12.2014 року та довіреністю на отримання товару № 1064 від 01.12.2014 року (а.с.13-14).

Суд першої інстанції правомірно встановив, що відповідач поставлений товар повністю не оплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 90000,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, в передбачений договором семиденний строк відповідач оплату отриманого товару не здійснив.

Судом першої інстанції встановлено, що 03.04.2015 року відповідач платіжним дорученням №4380 перерахував позивачеві 5000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості.

Відповідно до п.1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність правових підстав для припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 5000,00 грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, так як позовну заяву подано до господарського суду 16.03.2015 року, про що свідчить штам реєстрації вхідної кореспонденції канцелярії господарського суду Харківської області, а відповідачем надане платіжне доручення № 3984 від 13.03.2015 року про сплату 5000,00 грн. на користь позивача.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 5000,00 грн., оскільки заборгованість у цій частині сплачена відповідачем ще до подачі позову до суду та підстави для припинення провадження у справі в цій частині позову відсутні.

Суд першої інстанції правомірно встановив, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого товару на загальну суму 80000,00 грн. та стягнув зазначену суму з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.1 договору сторони встановили, що за несвоєчасну оплату партій товару за даним договором Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діє в момент відповідного прострочення, від суми заборгованості, за кожний день прострочки оплати.

Суд першої інстанції, враховуючи часткову оплату поставленого товару відповідачем, дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 7678,36 грн.

Відповідно до статті 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача 687,95 грн. 3% річних та 7077,87 грн. інфляційних.

Відповідно до ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Колегія суддів вважає, що клопотання відповідача в апеляційній скарзі про надання відповідно до ст.121 ГПК України розстрочки сплати боргу на 3 місяці з червня 2015 року, не підлягає розгляду, оскільки відповідач не надав доказів звернення з заявою про розстрочення виконання рішення до господарського суду першої інстанції, зазначене питання не розглядалось судом першої інстанції,а згідно з ст.101 ГПК України в апеляційній інстанції не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 525, 526, 610, 611, 625 ЦК України, ст.ст. 101-105 ГПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 15.05.15 у справі №922/1528/15 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 22.07.15

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Плужник О.В.

Суддя Барбашова С.В.