Рішення № 47300488, 23.06.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2015 р.Справа № 922/2834/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання П'ятак А.С.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Атлант-М Лепсе", м. Київ до ТОВ "Постман", смт. Покотилівка про стягнення коштів за участю :

позивача - не з"явився;

відповідача - не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Атлант-М Лепсе" звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача, ТОВ "Постман" суму основного боргу в розмірі 279 321,34 грн., пеню в розмірі 20697,41 грн., 24% річних в розмірі 15678,74 грн., 7% штрафу в розмірі 8657,48 грн., інфляційні витрати в сумі 14159,62 грн.

Представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, в судовому засіданні 09.06.2015 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, ухвала про порушення провадження по справі повернулася до суду з поміткою: "за закінченням терміну зберігання". Але згідно наданого позивачем витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю "Постман" значиться за адресою: 62458, Харківська область, Харківський район, смт. Покотилівка, вул. Фрунзе, 18.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

19.07.2013 р. між ТОВ "Атлант-М Лепсе" (виконавцем) та ТОВ "Постман" (замовником) був укладений договір підряду з технічного обслуговування автомобіля № 1121-07-2013, згідно умов якого позивач за замовленням/завданням відповідача прийняв зобов"язання виконувати роботи з ремонту та технічного обслуговування наданих замовником автомобілів (роботи), а відповідач зобов"язується оплачувати виконані роботи на умовах, визначених договором.

П. 2.7. договору передбачено, що в день передачі автомобіля з ремонту, виконавець та замовник підписують наряд-замовлення, в якому зазначається перелік робіт, їх вартість, перелік та вартість встановлених запчастин та аксесуарів, перелік та вартість використаних матеріалів. Згідно п. 3.2. договору, замовник зобов"язаний оплачувати виконані роботи протягом десяти банківських днів з дати підписання відповідного акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 6.1. договору, цей договір діє до 31.12.2014 р. та вважається пролонгованим на той самий строк за умови відсутності заперечень щодо пролонгації за 30 днів до дати закінчення його строку.

В період строку дії договору позивач виконав, а відповідач прийняв роботи (послуги) згідно актів виконаних робіт. В зазначений строк відповідач не оплатив виконані роботи, у зв"язку з чим утворилася заборгованість в сумі 152 542,64 грн.

23.01.2015 р. між сторонами укладено новий договір підряду з технічного обслуговування та ремонту автомобілів № 1453-01-2015 на умовах, аналогічних договору № 1121-07-2013. Згідно п. 3.2. договору, відповідач зобов"язався оплачувати виконані роботи протягом 3-х календарних днів з дати підписання актів виконаних робіт. П. 6.1.1. договору, цей договір діє протягом одного року та у випадку відсутності вимог щодо дострокового припинення продовжується на кожний наступний календарний рік.

В період строку дії договору № 1453-01-2015 позивач виконав, а відповідач пийняв роботи (надав послуги) з технічного обслуговування транспортних засобів відповідача згідно актів виконаних робіт. Виконані роботи також не були оплачені згідно умов п. 3.2. договору № 1453-01-2015, що спричинило наявність простроченої заборгованості в сумі 126 778,70 грн.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно ст. 839 ЦК України, підрядник зобов"язаний виконати роботу, визначену договором підряду із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Актами виконаних робіт (копії яких містяться в матеріалах справи) підтверджується, що позивач виконав належним чином роботи, а відповідач прийняв належне виконання за договорами на суму 279 321,34 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч.6. ст. 232 Господарсько Кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.2. договору № 1121-07-2013, у випадку порушення строку оплати вартості робіт, визначеного п. 3.2. договору, виконавець має право стягнути з замовника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Нарахована до стягнення сума пені в розмірі 20697,41 грн. відповідає вимогам законодавства та умовам договору і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

П. 5.2.1. договору передбачено, що за прострочення оплати більш ніж на 30 днів, замовник у відповідності до ст. 625 ЦК України сплачує виконавцю 24% річних від простроченої суми.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку розмір 24% річних складає 15678,74 грн.

Згідно п. 5.3. договору передбачено, що за порушення зобов"язань з оплати більше ніж на 30 днів, замовник сплачує виконавцю штраф в розмірі 7% від суми невиконання зобов"язання.

Відповідно до наданих розрахунків 7% штрафу складають 8657,48 грн.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що відповідачем не спростовано суму заборгованості заявлену до стягнення, суд вважає позовні вимоги законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою від повідальністю "Постман" (62458, Харківська область, Харківський район, смт. Покотилівка, вул. Фрунзе, 18, Код ЄДРПОУ 36125152, р/р 26007076281001 в ПАТ Банк "Національнйи кредит", МФО 320702) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант-М Лепсе" (03067, м. Київ, б-р І. Лепсе, 4, Код ЄДРПОУ 36645529) суму основного боргу в розмірі 279321,34 грн., пеню в розмірі 20697,41 грн., 24% річних в розмірі 15678,74 грн., 7% штрафу в розмірі 8657,48 грн., інфляційні витрати в сумі 14159,62 грн. та судовий збір в сумі 6773,61 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.06.2015 р.

Суддя С.А. Прохоров

справа № 922/2834/15