Рішення № 47298758, 20.07.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2015 р. Справа№ 914/2029/15

За позовом: Державного підприємства «Львівський державний інститут проектування комунального будівництва «Львівдіпрокомунбуд», м. Львів

до відповідача: Корпорації «Енергоресурс - інцест», м. Львів

про стягнення заборгованості 24 971,65 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Куць М.Я.

Представники:

Від позивача: Самардак І.С. - представник за довіреністю №03/254 від 13.07.2015р.

Від відповідача: Церковному Є.В. - представник за довіреністю від 08.07.2015р.

На розгляд господарського суду Львівської області Державним підприємством «Львівський державний інститут проектування комунального будівництва «Львівдіпрокомунбуд» подано позов до Корпорації «Енергоресурс - інцест» про стягнення заборгованості за договором від 01.07.2014р. №4987 в сумі 24 971,65 грн., з яких: 15 090,00 грн. основна заборгованість та 2 990,71 грн. пеня, 6 628,62 грн. інфляційні втрати та 262,32 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 24.06.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 13.07.2015р., про що сторони були повідомлені належним чином під розписку, що підтверджуються повідомленнями про вручення поштового відправлення (оригінали поштівок - в матеріалах справи).

В судовому засіданні 13.07.2015р. з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи оголошено перерву до 20.07.2015р.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач у порушення умов договору № 4987 на виконанні вишукувальних робіт від 01.07.2014р. не оплатив вартість виконаних робіт в сумі 15 090,00 грн. та за неналежне виконання умов договору позивачем нараховано 6 628,62 грн. інфляційних втрат, 262,32 грн. 3% річних та 2 990,71 грн. пені.

В судовому засіданні 20.07.2015р. представник позивача позовні вимоги підтримує з підстав зазначених в позовній заяві, просить позов задоволити повністю. Просить долучити до матеріалів справи докази передоплати згідно договору в сумі 15 090,00 грн. (банківська виписка від 17.09.2014р.) та оплати боргу в сумі 15 090,00 грн. (банківська виписка від 10.07.215р.)

В судовому засіданні 20.07.2015р. представник позивача подав відзив на позовну заяву. Просить в позові відмовити повністю з підстав зазначених у відзиві. Крім цього зазначає, що заборгованість за договором погашена в повному обсязі, в підтвердження подав платіжне доручення №1342 від 10.07.215р. на суму 15 090,00 грн.

В судовому засіданні 20.07.2015р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено наступне.

01.07.2014р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 4987 на виконання вишукувальних робіт (далі за текстом - Договір).

Згідно п.1.1. Договору виконавець (позивач у справі) бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами, за рахунок замовника (відповідач у справі), виконати інженерно - геологічні вишукування по об'єкту «Будівництво очисних споруд каналізації господарсько - побутових стоків в м. Борщів, Тернопільської області», а замовник зобов'язується прийняти вишукувальну документацію і сплатити виконавцю вартість виконаних робіт.

Зміст, строки виконання основних етапів і їх оплати і терміни закінчення робіт виконавцем визначається «Календарним планом робіт», який складається та підписується сторонами і є його невід'ємним додатком. «Календарним план робіт», при необхідності, може уточнюватись і змінюватись за взаємною згод сторін ( п.2.2. Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору за виготовлення проектної документації та проведення вишукувальних робіт замовник сплачує виконавцю 25 150,00 грн., крім того ПДВ (20%) 5 030,00 грн., що разом 30 180,00 грн.

Також, вартість виконаних робіт визначена сторонами в протоколі узгодження договірної ціни на виконання інженерно - геологічні вишукувань по об'єкту «Будівництво очисних споруд каналізації господарсько - побутових стоків в м. Борщів, Тернопільської області» та вбачається з кошторису № 1на вишукувальні роботи.

На виконання умов Договору сторонами підписано та скріплено печатками Календарний план робіт.

Оплата здійснюється Замовником шляхом оплати авансу в розмірі 50% від суми договору (включно з ПДВ) не пізніше 10 днів, після підписання договору, оплати кожного етапу виконаних робіт, не пізніше 10 днів після прийняття замовником виконаних робіт, і кінцевого розрахунку не пізніше 10 днів з моменту видачі готової вишукувальної документації (п.3.5. Договору).

Відповідно до п.5.1. Договору передача, оформлення у встановленому порядку, документації по етапах робіт здійснюється виконавцем і оформляється «Актом здачі - приймання і вишукувальних робіт».

Вказані в Договорі роботи були виконані і прийняті замовником, що підтверджується Актом здачі - приймання проектної продукції від 15.10.2014р., в якому зазначено що технічна документація задовольняє умови угоди № 4987 на суму 30 180,00 грн., оплачено замовником 15 090,00 грн. та підлягає оплаті 15 090,00 грн.

Пунктом 4.4.Договору встановлено, що виконавець має право отримати плату за виконанні проектні роботи не пізніше 10 днів після передачі проектної документації замовнику.

Однак на момент звернення позивачем до суду відповідач не виконав свої зобов'язання щодо оплати вартості виконаних робіт в сумі 15 090,00 грн., яка підлягала сплаті відповідно Акту здачі - приймання проектної продукції від 15.10.2014р.

Пунктами Договором визначено, що кінцевий розрахунок замовником здійснюється не пізніше 10 днів з моменту видачі готової вишукувальної документації (п.3.5. Договору) та що виконавець має право отримати плату за виконанні проектні роботи не пізніше 10 днів після передачі проектної документації замовнику (п.4.4.Договору).

Відповідно п. 5.2. Договором замовник на протязі 10-ти днів з дня отримання «Акта здачі-приймання проектних і вишукувальних робіт» повертає виконавцю підписаний екземпляр або надає мотивовану відмову від приймання продукції.

Судом встановлено, що належних та допустимих доказів неналежного виконання позивачем свої зобов'язань за Договором та щодо термінів виконання робіт відповідачем не надано.

Судом встановлено, що 10.07.2015р. після подання позовної заяви до суду, відповідачем оплачено вартість виконаних робіт позивачем, що підтверджується платіжним дорученням від 10.07.2015р. №1342 на суму 15 090,00 грн.

Позивач за неналежне виконання умов Договору в порядку ст. 625 ЦК України просить сягнути 3% річних в сумі 262,32 грн. та інфляційні втрати в сумі 6 628,62 грн.; та на підставі п.7.4. Договору просить стягнути пеню в сумі 2 990,71 грн.

Доказів повного погашення заборгованості станом на день розгляду справи сторонами до суду не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Твердження відповідача у відзиві (вх.№ 30068/15 від 20.07.2015р.), що в «Календарному платі робіт» не визначено строки оплати, який є невід'ємною частиною договором (п.2.2.Договору), а тому застосовується положення ч. 2 ст. 530 ЦК України судом до уваги не береться, оскільки в розділі 3 Договору сторони встановили розмір, порядок і строки оплати.

Відповідно до п.3.5. Договору оплата здійснюється замовником шляхом оплати авансу в розмірі 50% від суми договору (включно з ПДВ) не пізніше 10 днів, після підписання договору, оплати кожного етапу виконаних робіт, не пізніше 10 днів після прийняття замовником виконаних робіт, і кінцевого розрахунку не пізніше 10 днів з моменту видачі готової вишукувальної документації.

Також Договором встановлено, що виконавець має право отримати плату за виконанні проектні роботи не пізніше 10 днів після передачі проектної документації замовнику(п.4.4.)

Судом встановлено, вказані в Договорі роботи були що виконані і прийняті замовником, що підтверджується Актом здачі - приймання проектної продукції від 15.10.2014р.

Однак своєчасно у встановлені строки виконані роботи відповідачем не оплачено, а саме - прострочено термін оплати.

Крім цього суд зазначає, що відповідно до ч.2. ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги стягувача, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до боржника з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечити положенням частини другої статті 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України в рішенні від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту (постанова Верховного суду України від 28.11.2011р. у справі № 43/30-10 та постанова Вищого господарського суду України від 18.06.2015р. у справі № 914/4528/14).

Судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду 22.06.2013р. та порушення провадження у справі (ухвала суду від 24.06.2013р.) заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи становила 15 090,00 грн.

Судом встановлено, що 10.07.2015р. після подання позовної заяви до суду, відповідачем оплачено вартість виконаних робіт позивачем, що підтверджується платіжним дорученням від 10.07.2015р. №1342 на суму 15 090,00 грн.

Відповідно до п. 5.3. Договору у випадку мотивованої відмови від прийняття продукції сторони складають у 2-х денний термін двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань і термінів її виконання. Мотивована відмова від приймання продукції не приймається, у випадку якщо помилки і недоліки в готовій проектній документації були спричинені з вини замовника.

З матеріалів справи вбачається, що належних та допустимих доказів неналежного виконання позивачем свої зобов'язань за Договором відповідачем не подано, вимог щодо неприйняття робіт чи недоліків виконаних робіт ним не приставлено.

Відповідно до абзацу 1 та 3 п.4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Суд приходить до висновку, про припинення провадження у справі в частині стягнення заборгованості виконані роботи згідно Договору в сумі 15 090,00 грн. на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

А щодо термінів виконання робіт позивачем, на яке посилається відповідача у відзиві, суд зазначає, що дане питання на є предметом даного позову.

Також судом встановлено, що відповідач несвоєчасно оплатив авансовий платіж в розмірі 50 % від суми договору згідно п.3.5. Договору, що ним не заперечується та підтверджується поданою позивачем банківською випискою від 17.09.2014р. на суму 15 090,00 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних - це не санкції, а спосіб захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора внаслідок знецінення грошових коштів у зв'язку з інфляційними процесами та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання (постанова Верховного Суду України від 15 листопада 2010 року).

Заявлена позивачем до стягнення сума 3% річних у розмірі 262,32грн. та інфляційні втрати в сумі 6 628,62 грн. нараховано правомірно і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача (розрахунок в матеріалах справи).

Відповідно до п. 7.4. Договору за прострочення платежу за кожен день прострочення сплачується

Замовником виконавцю пеня від суми заборгованості по максимальній ставці, передбаченій ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Заявлена позивачем до стягнення пеня в сумі 2 990,71 грн. нарахована правомірно та підлягає стягненню.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Відповідно ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 179, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 15, 526, 530, 549, 599, 610-612, 625, 626, 629, 887 Цивільного кодексу України та ст.ст. 22, 33, 34, 49, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Корпорації «Енергоресурс -Інвест» (79035, м. Львів, вул. Зелена, 131; ідентифікаційний код 30336890) на користь Державного підприємства «Львівський державний інститут проектування комунального будівництва «Львівдіпрокомунбуд» (79005, м. Львів, вул. Ак. Богомольця, 9; ідентифікаційний код 03329054) 6 628,62 грн. - інфляційних втрат, 262,32 грн. - 3% річних, 2 990,71 грн. пені та 1 827,00 грн. витрати по сплаті судового збору.

3. В стягнення 15 090,00 грн. основного боргу - провадження у справі припинити.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 24.07.2015 року.

Суддя Коссак С.М.