Рішення № 47298525, 15.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2015Справа №910/12693/15Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" про відшкодування шкоди в порядку регресу 8 730, 08 грн., за участю представників позивача - Діденка І.В., відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з вимогою до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 8 730, 08 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28.10.2013 року у с.м.т. Білогір'я, Білогірського району Хмельницької області, по вул. Чапаєва сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Деу" д.н. АА 3654 НН (застрахований транспортний засіб) та автомобіля "Чері" д.н. АА 3626 ЕТ, яким керував Сулімко І.М.

Позивачем було виплачено страхове відшкодування на суму 9 230, 08 грн.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Чері" д.н. АА 3626 ЕТ, була застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Провідна".

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.05.2015 року порушено провадження та призначено до розгляду на 03.06.2015 року.

12.06.2015 року відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, в якому він посилався на безпідставну виплату позивачем страхового відшкодування з урахуванням ПДВ, у зв`язку з чим відповідач вважає, що ПДВ у розмірі 20% має бути відраховане судом з суми сплаченого страхового відшкодування.

Представник відповідача у судове засідання 15.07.2015 року не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 64 ГПК України, представник позивача - Діденко І.В., довіреність № 3.37.7.0.0/Д-841.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представників відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з довідки відділу ВДАІ Білогірського РВ УМВС України у Хмельницькій області та постанови Білогірського районного суду Хмельницької області від 08.11.2013 року у справі №669/1275/13-п, у с.м.т. Білогір'я, Білогірського району Хмельницької області, по вул. Чапаєва., Сулімко І.М., керуючи автомобілем "Чері" д.н. АА 3626 ЕТ, перед початком руху та зміни напрямку, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем "Деу" д.н. АА 3654 НН, чим порушив п. 13.1 правил дорожнього руху.

Постановою Білогірського районного суду Хмельницької області від 08.11.2013 року у справі №669/1275/13-п, Сулімко І.М., визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль "Деу" д.н. АА 3654 НН.

Пошкоджений автомобіль був застрахований позивачем на підставі договору страхування транспортного засобу №HMBWCPS-12BT1KL від 30.12.2012 р.

Згідно калькуляції № 927 від 11.11.2013 року (система Audatex) та звіту №5/1111 про оцінку колісного транспортного засобу від 11.11.2013 року вартість матеріального збитку завданого власнику пошкодженого автомобіля "Деу" д.н. АА 3654 НН, склала 9 230, 08 грн.

Як вбачається з страхового акту № И-3961 від 13.12.2013 р., позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплатити страхове відшкодування на загальну суму 9230, 08 грн.

Зазначені кошти в розмірі 9230, 08 грн., позивачем були виплачені власнику пошкодженого транспортного засобу, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 3427 636 від 17.12.2013 року, в якому вказано в призначені платежу - виплата страхового відшкодування, без ПДВ.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортним засобом - автомобілем "Чері" д.н. АА 3626 ЕТ, який спричинив ДТП та заподіяв збитки автомобілю "Деу" д.н. АА 3654 НН, керував Сулімко І.М.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем "Чері" д.н. АА 3626 ЕТ, Сулімко І.М., встановлена у судовому порядку.

Тому, Сулімко Ігор Миколайович є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю "Деу" д.н. АА 3654 НН, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність за шкоду заподіяну внаслідок експлуатації автомобіля "Чері" д.н. АА 3626 ЕТ, була застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Провідна", про що було укладено договір (поліс) № АС/4607123, обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіля "Деу" д.н. АА 3654 НН, і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю "Деу" д.н. АА 3654 НН, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку (реальних збитків) з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та ліміту відповідальності, за вирахуванням суми франшизи 500 грн. передбаченої договором (полісом) № АС/4607123, позов підлягає задоволенню у розмірі 8 730,08 грн.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню у розмірі 8 730,08 грн., (9 230, 08 мінус франшиза - 500 грн).

Судом надано належну оцінку відзиву відповідача, в якому він вказував на безпідставну виплату позивачем страхового відшкодування з урахуванням ПДВ, у зв`язку з чим відповідач вважає, що ПДВ у розмірі 20% має бути відраховане судом з суми сплаченого страхового відшкодування.

Проте, доводи викладені у відзиві судом не приймаються та повністю спростовуються платіжним дорученням № 3427 636 від 17.12.2013 року, в якому вказано в призначені платежу - виплата страхового відшкодування, без ПДВ.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 25; код 23510137) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 32, оф. 402; код 33248430) 8 730 (вісім тисяч сімсот тридцять) грн. 08 коп. страхового відшкодування та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 20.07.2015р.

Суддя С.О. Чебикіна