Рішення № 47298235, 15.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2015Справа №910/16000/15Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи - підприємця Недашківської Валентини Миколаївни доПриватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» провиплату страхового відшкодування в розмірі 13 504 грн. 50 коп.

Представники:

від Позивача: Єлтишева С.Л. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: Пушкар О.М. (представник за Довіреністю);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Фізична особа - підприємець Недашківська Валентина Миколаївна (надалі також - «Позивач») звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» (надалі також - «Відповідач») про виплату страхового відшкодування в розмірі 13 504 грн. 50 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту №5657101 від 31.08.2012 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля «Сузукі», державний реєстраційний номер АА 4013 ЕА, а тому відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотньої вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. 10.09.2014 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» та Фізичною особою - підприємцем Недашківською Валентиною Миколаївною було укладено Договір купівлі - продажу прав на регресні вимоги, відповідно до умов якого Продавець продав (переуступив) Покупцю права на регресні вимоги, які включають в себе регресні справи (перелік яких міститься в Додатку №1 до цього Договору), а Покупець приймає такі регресні вимоги та зобов»язався сплатити на користь Продавця винагороду.

Позивач зазначає, що відповідальність водія транспортного засобу «ВМВ», державний реєстраційний номер АА 8481 НМ, яким скоєно ДТП, застрахована у Відповідача на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/2871665, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.06.2015 р. порушено провадження у справі № 910/16000/15, судове засідання призначено на 15.07.2015 р.

13.07.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі.

15.07.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким просив Суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 15 липня 2015 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи, викладені в позовній заяві, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Представник Відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 15 липня 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

31 серпня 2012 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (Страховик) та Чорним Василем Лаврентійовичем (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №56571011, предметом якого є страхування транспортного засобу «Сузукі», державний реєстраційний номер АА 4013 ЕА.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.05.2013 року по пр. Бажана - вул. Чернігівська у м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Сузукі», державний реєстраційний номер АА 4013 ЕА, під керуванням Чорного Василя Лаврентійовича, та транспортного засобу «БМВ», державний реєстраційний номер АА 8481 НМ, під керуванням Семенюка Володимира Федоровича, що підтверджується Довідкою №9205289 про дорожньо - транспортну пригоду.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований автомобіль «Сузукі», державний реєстраційний номер АА 4013 ЕА.

Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 04.07.2013 року у справі №753/8955/13-п (з урахуванням ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 06.04.2015 року) Семенюка Володимира Федоровича, водія транспортного засобу «БМВ», державний реєстраційний номер АА 8481 НМ, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

Відповідно до Страхового акту № 02-12199/1 від Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» здійснило виплату страхового відшкодування Страхувальнику Чорному В.Л. в розмірі 13 504 грн. 50 коп., що підтверджується платіжним дорученням №1813 від 06.11.2013 року.

Відповідно до інформації наданої МТСБУ на запит Суду, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «БМВ», державний реєстраційний номер АА 8481 НМ, на момент настання страхової події була застрахована у Відповідача на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/2871665, розмір франшизи згідно з вказаним Полісом складає 1000 гривень 00 копійок.

10.09.2014 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» та Фізичною особою - підприємцем Недашківською Валентиною Миколаївною було укладено Договір купівлі - продажу прав на регресні вимоги, відповідно до умов якого Продавець продав (переуступив) Покупцю права на регресні вимоги, які включають в себе регресні справи (перелік яких міститься в Додатку №1 до цього Договору), а Покупець приймає такі регресні вимоги та зобов»язався сплатити на користь Продавця винагороду.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що Відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої становить 13 504 грн. 50 коп. відповідно до встановлених Полісом № АС/2871665 лімітів відшкодування по майну.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Недашківської Валентини Миколаївни підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Також, статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» на виконання зобов'язань за Договором добровільного страхування наземного транспорту №56571011 від 31.08.2012 року, предметом якого є страхування транспортного засобу «Сузукі», державний реєстраційний номер АА 4013 ЕА, було відшкодовано на користь Страхувальника 13 504 грн. 50 коп.

Таким чином, Суд зазначає, що до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

10.09.2014 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» та Фізичною особою - підприємцем Недашківською Валентиною Миколаївною було укладено Договір купівлі - продажу прав на регресні вимоги, відповідно до умов якого Продавець продав (переуступив) Покупцю права на регресні вимоги, які включають в себе регресні справи (перелік яких міститься в Додатку №1 до цього Договору), а Покупець приймає такі регресні вимоги та зобов»язався сплатити на користь Продавця винагороду.

Згідно зі ст.ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходить право первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, Суд зазначає, що до Позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

За таких підстав, Суд не приймає до уваги заперечення Відповідача з приводу того, що до Позивача не перейшло право вимоги на стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, на підставі вищевикладених та оцінених судом доказів.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено Судом, вина особи, яка керувала транспортним засобом засобу «БМВ», державний реєстраційний номер АА 8481 НМ, встановлена у судовому порядку Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 04.07.2013 року у справі №753/8955/13-п (з урахуванням ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 06.04.2015 року), якою Семенюка Володимира Федоровича, водія транспортного засобу «БМВ», державний реєстраційний номер АА 8481 НМ, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

Відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").

Абзацем 18 статті 9 Закону України «Про страхування» передбачено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Статтею 1191 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Суд звертає увагу, що Законом України «Про страхування» та Законом України «Про обов»язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено зобов»язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2015 року у справі №3-50гс15.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 23 серпня 2011 року у справі № 42/92.

Згідно зі статтею 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Отже, враховуючи визначені Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/2871665 розміри лімітів відповідальності та франшизи, Суд приходить до висновку, що Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу витрати в розмірі 12 504 грн. 50 коп. (13 504 грн. 50 коп. сума страхового відшкодування - 1000 грн. 00 коп. франшизи)

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Фізичної особи - підприємця Недашківської Валентини Миколаївни - задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» (04053, м.Київ, ВУЛИЦЯ ОБСЕРВАТОРНА, будинок 17, ЛІТ.А, ідентифікаційний код юридичної особи 21626809) на користь Фізичної особи - підприємця Недашківської Валентини Миколаївни (04114, м.Київ, ВУЛ.АВТОЗАВОДСЬКА, будинок 27-В, квартира 47, ідентифікаційний номер 2191212747) 12 504 (дванадцять тисяч п'ятсот чотири) грн. 50 (п'ятдесят) коп., судовий збір у розмірі 1 691 (одна тисяча шістсот дев'яносто одна) грн. 71 (сімдесят одна) коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 20 липня 2015 року.

Суддя О.В. Чинчин