Рішення № 47297794, 15.07.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.07.15р. Справа № 904/4232/15

За позовом Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод", 83062, м. Донецьк, вул. І.Ткаченка, 122

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", 49602, м.Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108

про стягнення 130 692,10 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

від позивача не з'явився

від відповідача Рябоконь С.В. - юрисконсульт відділу нормативних актів та аналітичної роботи структурного підрозділу за довіреністю від 16.06.2015 року за № 770

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Донецксталь" - металургійний завод" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення шкоди в сумі 130692,10 грн., судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення п. п. 52, 129 Статуту залізниць України, згідно залізничних накладних №№ 49329493, 4932428 позивачем на адресу ДП "Бердянський морський торгівельний порт" для компанії "CCS Trade DMCC" надіслано вантаж - переробний чавун, при переважуванні якого виявлено недостачу, вартість якої позивач і просить суд стягнути з відповідача.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується (відзив на позовну заяву від 24.06.2015 року), посилаючись на те, що:

- недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. При видачі вантажів, маса яких внаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить для вантажів не поіменованих у правилах 0,5% від маси нетто у вагоні, тобто виходячи з розрахунку позивача та норми недостачі, загальна вартість недостачі складатиме 114686,16 грн.;

- позивачем не доведено підстав спричинення відповідачем збитків від курсової різниці долару США до гривні, а враховуючи, що вантаж було прийнято до перевезення 24.01.2015 року (курс долару США до гривні дорівнював 15,81 грн. за 1 долар США), безпідставним є вирахування еквіваленту суми збитків станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду - 12.05.2015 року й вина залізниці в цьому випадку відсутня, тобто вартість спричиненої шкоди повинна становити 84255,97 грн.

Справа згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до залізничних накладних № 49329493, 49329428 від вантажовідправника - ПрАТ "Донецксталь" - металургійний завод" на адресу ДП "Бердянський морський торгівельний порт" для компанії "CCS Trade DMCC" у вагонах № 53806394, № 55264451 відправлено переробний чавун (а. с. 12, 15).

Після прибуття вантажу на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці складено акти загальної форми № 6837 від 27.01.2015 року, № 1302 від 27.01.2015 року, відповідно до яких виявлено, що у вагоні № 53806394 навантажування нижче бортів 150-180 см, над 7-ми люками нижче основного навантажування 30-40 см, маркування не вбачається; у вагоні № 55264451 виявлено навантажування нижче бортів 120-150 см, над 1-ми люками нижче основного навантажування 30-40 см, маркування не вбачається.

Зазначені вагони видані позивачу згідно зі ст. 52, 129 Статуту залізниць України зі складанням комерційних актів серії РА № 005673/21 від 29.01.2015 року, № 005672/20 від 29.01.2015 року (а. с. 10-11, 13-14), в яких зафіксовані ознаки незбережного перевезення, такі як недостача вантажу у розмірі 17000 кг.

При складанні комерційного акту серії РА № 005673/21 від 29.01.2015 року у вагоні виявлено: брутто не зазначено, тара 22650 кг, нетто 71000 кг; фактично виявлено: брутто 88200 кг, тара з документа 22650 кг, нетто 65500 кг, тобто менше документа на 5450 кг; навантаження у вагоні нижче бортів 120-150 см, холмообразне, вантаж маркований вапном; з правої сторони по ходу поїзду на 1-ми люками навантаження нижче основного на 20-40 см, маркування не проглядається; сліди течії вантажу відсутні; у накладній наявна відмітка "вантаж промаркований вапном"; вагон у технічному відношенні справний, прибув у супроводі охорони залізниці; вагон бездверний, люки закриті на запірні прилади (а. с. 11).

При складанні комерційного акту серії РА № 005672/20 від 29.01.2015 року у вагоні виявлено: брутто не зазначено, тара 23450 кг, нетто 69500 кг; фактично виявлено: брутто 81400 кг, тара з документа 23450 кг, нетто 57950 кг, тобто менше документа на 11550 кг; навантаження у вагоні нижче бортів 150-180 см, холмообразне, вантаж маркований вапном; з правої сторони по ходу поїзду на 7-ми люками навантаження нижче основного на 30-40 см, маркування не проглядається; сліди течії вантажу відсутні; у накладній наявна відмітка "вантаж промаркований вапном"; вагон у технічному відношенні справний, прибув у супроводі охорони залізниці; вагон бездверний, люки закриті на запірні прилади (а. с. 14).

Пунктом 2 ст. 308 Господарського кодексу України передбачено, що відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Відповідно до ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (п. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України).

За змістом п. 3.21 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року за № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" якщо на зворотній стороні накладної є відмітка відправника про відвантаження вантажу із "шапкою", нанесення захисного маркування, а на станцію призначення вантаж прибув фактично без "шапки", без маркування або з частково порушеним маркуванням, ця обставина може свідчити про втрату частини вантажу під час перевезення, і залізниця повинна довести відсутність своєї вини у нестачі вантажу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству (ст. 110 Статуту залізниць України).

За змістом ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Згідно зі ст. 31 Статуту залізниць України, яка передбачає, що залізниця зобов'язана надавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а в необхідних випадках - продезінфіковані вагони і контейнери.

У відповідності зі ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Статтею 23 вищезазначеного Закону передбачено наступне: перевізники несуть відповідальність за схоронність вантажу з моменту його прийняття до перевезення, до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України.

Частиною 2 ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Статтею 920 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, з огляду на яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто вантажу під час перевезення, оскільки навіть у разі розкрадання вантажу під час перевезення недостача в межах граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати не пов'язана із розкраданням.

За змістом п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить:

- 2% маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані, руда марганцева і хромова, кварцити у подрібненому стані (фракції 0 - 6 мм), мідний купорос, хімічна сировина навалом, солі, фрукти свіжі, овочі свіжі, шкіра оброблена і мокросолона, тютюн, м'ясо свіже;

- 1,5% маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне, будівельні матеріали, кварцити в кусках, жири, риба солона, мінеральні добрива;

- 1% маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо, кокс, руда залізна, вовна немита, мило, м'ясо морожене, птиця бита всяка, копченості м'ясні всякі;

- 0,5% маси всіх інших вантажів.

Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються: від маси брутто - для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці; від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.

Як встановлено судом, позивачем здійснений розрахунок відповідальної недостачі без врахування норм вищевказаного п. 27 Правил видачі вантажів (0,5% від маси нетто у вагоні).

Отже, вартість вантажу, якого не вистачає у вагоні № 55264451 складає:

1. 71000 кг х 0,5% = 355 кг

2. 5450 кг - 355 кг = 5095 кг = 5,095 т;

вартість вантажу, якого не вистачає у вагоні № 53806394 складає:

1. 69500 х 0,5% = 347,5 кг

2. 11550 кг - 347,5 кг = 11202,5 кг = 11,2025 т.

Крім того, як встановлено судом, позивач при розрахунку позовних вимог застосовував курс долару США до гривні станом на 30.03.2015 року та обґрунтовує це положенням ч. 3 ст. 229 Господарського кодексу України, відповідно до яких у разі висунення вимог щодо відшкодування збитків в іноземній валюті кредитором повинен бути зазначений грошовий еквівалент суми збитків у гривнях за офіційним курсом Національного банку України на день висунення вимог. Однак, суд вважає таке посилання позивача безпідставним з огляду на наступне:

За приписами ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

При цьому, умовами п. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України, ст. 113 Статуту залізниць України передбачено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Крім того, суд зважає на те, що Державне підприємство "Придніпровська залізниця" не є стороною контракту від 19.09.2013 року за № DC-2341.

Відповідно до ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, вантаж прийнято до перевезення залізницею 24.01.2015 року, а факт втрати вантажу виявлено та зафіксовано 29.01.2015 року (дата складання комерційних актів від 29.01.2015 року за № 005672/20, від 29.01.2015 року за № 005673/21), тобто й факт спричинення відповідачем позивачу майнової шкоди настав саме 29.01.2015 року й еквівалент шкоди повинен розраховуватись саме з дати її спричинення.

Відповідно до роздруківки з сайту Національного Банку України курс долару США до гривні станом на 29.01.2015 року становив - 15,95 грн. за 1 долар США.

Відповідно до роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994 року за № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" як у випадку невиконання договору, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду.

Отже, суд не вбачає вини відповідача в тому, що позивач звернувся до суду у травні місяці 2015 року за захистом свого права щодо відшкодування майнової шкоди, пов'язаної з недостачею вантажу в зв'язку з чим вартість вантажу, за який відповідає залізниця, повинна розраховуватись виходячи з курсу НБУ, який діяв у період з дня прийняття вантажу до перевезення й до дня його видачі.

Таким чином, вартість недостачі з врахуванням курсу НБУ станом на 29.01.2015 року - 15,95 грн. = 1 долар США у вагоні № 55264451 складає 26573,74 грн. (5450 кг - 355 кг = 5,095 т х (327 доларів США х 15,95 грн.), у вагоні № 53806394 складає 58428,32 грн. (11550 кг - 347,5 кг = 11,2025 т х ((327 доларів США х 15,95 грн.).

Отже, загальна вартість недостачі вантажу, яка підлягає до стягнення з відповідача, становить 85002,06 грн.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 533, 920 Цивільного кодексу України, ст. ст. 308, 314 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 12, 23 Закону України "Про залізничний транспорт", ст. ст. 31, 110, 113 Статуту залізниць України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108, код ЄДРПОУ 32862392) на користь Приватного акціонерного товариства "Донецксталь" - металургійний завод" (83062, м. Донецьк, вул. І.Ткаченка, 122, код ЄДРПОУ 30939178) 85002 (вісімдесят п'ять тисяч дві) грн. 06 коп. - майнової шкоди, 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 04 коп. - судового збору, про що видати наказ.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено - 20.07.2015 року.

Суддя С.П.Панна