Ухвала суду № 47297743, 22.07.2015, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_______________

У Х В А Л А

22 липня 2015 р. Справа № 902/654/15

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "ПОРТО-ФРАНКО" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АБ "ПОРТО-ФРАНКО" Красюка Ігоря Івановича, м.Одеса

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "КУЗЬМИНЕЦЬКЕ", с.Кузьминці Гайсинського району Вінницької області

про стягнення 740 049 грн 49 коп. заборгованості за кредитним договором № 228/1-14 від 25.04.2014 р.

За участю секретаря судового засідання Миколюк М.Г.

За участю представників:

позивача: Булка Сергій Євгенович, довіреність № 04/35 від 02.02.2015 р.

відповідача: Руснак Вадим Олександрович, довіреність від 05.06.2015 р., паспорт серії АВ № 230802 виданий Могилів-Подільським МРУ ГУ МВС України у Вінницькій області 02.03.2001 р.

Гораєвський Леонід Юліксович, довіреність від 09.06.2015 р., паспорт серії ТТ № 092814 виданий Подільським РУ ГУ МВС України у м. Києві 23.12.2011 р.

В С Т А Н О В И В :

Публічним акціонерним товариством акціонерний банк "ПОРТО-ФРАНКО", в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АБ "ПОРТО-ФРАНКО" Красюка Ігоря Івановича подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "КУЗЬМИНЕЦЬКЕ" про стягнення 740 049 грн 49 коп. заборгованості за кредитним договором № 228/1-14 від 25.04.2014 р.

Ухвалою суду від 08.05.2015 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/654/15 та призначено до розгляду на 10.06.2015 р.

10.06.2015 р. відповідачем подано відзив на позовну заяву, яким заперечує про заявленого позову з підстав зазначених в ньому.

Ухвалою від 10.06.2015 р. розгляд справи відкладено до 24.06.2015 р., ухвалою від 24.06.2015 р. розгляд справи відкладено до 07.07.2015 р., а ухвалою від 07.07.2015 р. розгляд справи відкладено до 23.07.2015 р. в зв'язку з неподанням витребуваних доказів.

Ухвалою від 07.07.2015 р. також продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

17.07.2015 р. до суду надійшла заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову (б/н від 10.07.2015 р.).

22.07.2015 р. до суду надійшла заява відповідача про зупинення провадження до прийняття та набрання законної сили рішеннями у справах за позовами ТОВ "Кузьминецьке" до ПАТ "АБ "Порто-Франко" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання звернути стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № 228/1-14 від 25.04.2014 р.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах позовних вимог, які знаходяться на банківських рахунках відповідача суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як зазначається в п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В п.3 вказаної постанови зазначається, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи те, що заява про вжиття заходів забезпечення позову грунтується виключно на припущеннях заявника і при цьому позивачем не обґрунтовано належним чином необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, не надано жодного доказу в підтвердження імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів суд дійшов висновку про відхилення заяви про забезпечення позову в повному обсязі.

Відхиляючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що відповідно до п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 66, 67, 86, 87, 115 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Заяву Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "ПОРТО-ФРАНКО" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АБ "ПОРТО-ФРАНКО" Красюка Ігоря Івановича від 10.07.2015 р. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах позовних вимог, які знаходяться на банківських рахунках відповідача відхилити.

Суддя Банасько О.О.

віддрук.: 1 прим.

1 - до справи.