Ухвала суду № 47296365, 20.10.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2010 р.

справа № 2а-4541/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Проценко О.А. Католікяна М.О.

при секретарі судового засідання: Лозовій О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя

на постанову: Запорізького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2009 року

у справі №2а-4541/09/0870 (категорія статобліку –2.11.6)

за позовом ВАТ "Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

Встановила:

У серпні 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»(далі –ВАТ «Запоріжсталь») звернулось із позовом до Запорізького окружного адміністративного суду, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя ( далі –Спеціалізована ДПІ у м. Запоріжжя) № 0000440801/0 від 03.08.2009р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання по сплаті податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в загальному розмірі 591,00 грн., в тому числі 394,00 грн. за основним платежем та 197,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправильно застосовано положення Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Порядку заповнення та надання розрахунку з власників транспортних засобів, а висновки, наведені в акті перевірки, є хибними. Зазначає, що керуючись положеннями п.2 Порядку заповнення та надання розрахунку з власників транспортних засобів підприємство визначило свої податкові зобов’язання з транспортного податку виключно на підставі звітних даних, які містяться у бухгалтерському обліку, а саме на інформації з інвентарних карток обліку основних засобів, яка відповідає фактичним показним. Крім того ґрунтування відповідачем висновків про фактичний об’єм двигуна автомобілів лише на реєстраційних талонах є безпідставним, оскільки останні не є документами бухгалтерського обліку.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.09.09р. позовні вимоги задоволено повністю.

Рішення суду обґрунтовано посиланням на те, що відповідач неправомірно дійшов висновків про заниження ВАТ «Запоріжсталь»суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2008 р. в сумі 315, 00 грн., за 1 квартал 2009р.- 79 грн. та необґрунтовано прийняв податкове повідомлення - рішення № 0000440801/0 від 03.08.2009 р., про визначення позивачу суми податкового зобов’язання по податку з юридичних осіб –власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 591, 00 грн., в тому числі 394,00 грн. за основним платежем та 197, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що за наявності спору стосовно показників, які містяться в реєстраційних талонах транспортних засобів, доказами обладнання транспортних засобів відповідними двигунами є Керівництво з експлуатації вказаних моделей транспорту, договори на придбання, рахунки фактури тощо. Оскільки названі докази відповідачем не надано податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати. Прийняте нове рішення, яким ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь» в позові відмовити.

У апеляційній скарзі апелянт вказує наступне.

Судом порушені вимоги ст. 6 Закону України від 11.12.1991 року №1963-XII «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»зі змінами та доповненнями, та не враховано норми матеріального права ст.34 Закону України «Про дорожній рух»та постанова КМУ від 07.09.1998р. № 1388.

Так, згідно ст.34 Закону України «Про дорожній рух»від 30.06.1993р. усі транспортні засоби підлягають державної реєстрації.

На транспортні засоби оформляються та видаються реєстраційні документи, зразки яких затверджені Постановою Кабінету міністрів України від 07.09.1998р. №1388, та закріплюються номерні знаки, які відповідають вимогам стандартів.

Відповідно п.3 Загальних положень вищевказаної постанови КМУ –державна реєстрація транспортних засобів здійснюється органами Державтоінспекції МВС з метою контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів встановленим в Україні вимогам стандартів, правил і нормативів, дотримання вимог законодавства, що визначає порядок сплати податків, внесення інших обов’язкових платежів, використання транспортних засобів в умовах воєнного та надзвичайного стану, а також для забезпечення їх обліку та попередження протиправних дій щодо них.

Судом першої інстанції при розгляді справи, та прийняті оскаржуваної постанови взагалі не надав правову оцінку вищевказаним нормативним актам.

Отже, виходячи з п.2 ст. 159 КАС України, судом не надано належної оцінки нормам матеріального права.

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, у яких просив залишити постанову Запорізького окружного адміністративного суду без змін. Зазначив що, відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлено, що фінансова, податкова звітність та інші види звітності ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку підприємства. Таким чином, підприємство діяло правомірно, визначаючи свої податкові зобов’язання відповідно до даних бухгалтерського обліку підприємства

У судовому засіданні представник відповідача доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав.

Представник позивача проти доводів апелянта заперечив, просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, на підставі направлень від 28.05.2009 р. № 0372 та від 30.06.2009 р.№ 0327/1 та відповідно до плану –графіку проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»з питань дотримання вимог законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.03.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.03.2009р., за результатами якої складено акт № 228/08-01/00191230 від 28.07.2009 р.

Перевіркою встановлено, що підприємством в порушення ст.ст. 3,6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів» № 1963-XII від 11.12.1991р. (із змінами та доповненнями), ВАТ «Запоріжсталь»занижено суму податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2008р. в сумі 315, 00 грн., за 1 квартал 2009 р. -79 грн.

03.08.2009 р., на підставі акта перевірки № 288/08-01/00191230 від 28.07.2009р., СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення –рішення № 0000440801/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання по податку з юридичних осіб –власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 591,00 грн., в тому числі 394,00 грн. за основним платежем та 197,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості названого рішення виходячи з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" платниками цього податку є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Згідно зі ст.6 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону. Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Пунктом 2 порядку заповнення та надання розрахунку з власників транспортних засобів, затвердженого наказом ДПА України від 17.09.2001р. № 373 передбачено, що розрахунок податку складається на підставі бухгалтерських звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Про реєстраційні документи ДАЇ у названих нормативних актах не йдеться.

Як свідчать матеріали справи, розрахунок суми податку здійснено підприємством у відповідності до зазначених норм законодавства на основі бухгалтерського звіту (балансу), виходячи з об’єму двигунів, зазначеного в інвентарних картках обліку активних засобів. Відповідно до діючого Законодавства саме бухгалтерський облік є підставою для формування показників податкового обліку.

Крім того, той факт, що на спірних автомобілях ЛАЗ –695Н встановлено саме двигун моделі ЗИЛ- 508,10, об’єм якого становить 6000 куб.см., підтверджується Довідками консультативно-експертного бюро № 455, 454, 452, від 10.07.2009р. та № 459, 451 від 14.07.2009р., а на автомобілі ЛАЗ-42022 встановлено саме двигун моделі КамАЗ- 740.10, об’єм якого становить 10850 см.куб., підтверджуються Довідкою консультативно-експертного бюро №460 від 14.07.2009 р. Зокрема, у вищезазначених довідках вказано, що заводом-виготовлювачем на автобуси марки ЛАЗ-695Н двигуни моделі ЗИЛ- 508.10 та ЛАЗ- 42022 двигуни моделі КамАЗ-740.10, встановлюються серійно.

Посилання відповідача на ту обставину, що у свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів та даних листа ВРЕВ -1 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області №10/13-4241від 28.05.2009р. автобуси мають об’єми двигунів (відповідно) 7000 куб.см. та 111150 куб.см., що не відповідає документам аналітичного бухгалтерського обліку, не приймається колегією суддів до уваги, виходячи з такого.

На думку колегії суддів, у разі, коли відомості щодо реєстрації суперечать відомостям аналітичного бухгалтерського обліку, належними доказами щодо обставин, стосовно яких точиться спір, можуть бути лише документи первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких формується аналітичний (рахунки, довідки - рахунки, платіжні документи, угоди, акти приймання-передачі, документи щодо експлуатації транспортного засобу, тощо).

Як свідчать матеріали справи, названі документи перевіряючи ми не досліджувались, запитів щодо названих документів до посадових осіб позивача не подавалось.

За таких обставин слід дійти висновку, що відповідач не довів факту наявності помилок у аналітичному бухгалтерському обліку підприємства та обґрунтованості донарахування сум з податку, що сплачують власники транспортних засобів.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з викладеного, рішення суду першої інстанції щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0000440801/0 від 03.08.2009р., є обґрунтованим та правомірним.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2009 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Постанова виготовлено у повному обсязі 27.10.2010 р.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Проценко О.А.

Суддя: М.О. Католікян