Ухвала суду № 47296138, 06.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2015 року м. Київ К/800/27521/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:ГоловуючогоНечитайло О.М.СуддівЛанченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року

у справі №2а-14298/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега-Трейд 2008»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби

про визнання дій незаконними та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мега-Трейд 2008» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання дій незаконними та скасування наказу.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено, визнано протиправними дії відповідача та скасовано наказ від 04 жовтня 2012 року №1481 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Позивач на адресу суду касаційної інстанції надіслав письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких просив відхилити касаційну скаргу та залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили такі фактичні обставини справи.

Працівниками податкового органу на підставі наказу від 04 жовтня 2012 року №1481 проведено позапланову невиїзну перевірку позивача щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Асгільдія» за вересень 2011 року, за результатами якої складено акт від 09 жовтня 2012 року №4221/22-4/37316336.

Позивач, не погоджуючись з підставами для проведення перевірки, діями контролюючого органу щодо прийняття наказу та проведення такої перевірки оскаржив їх в судовому порядку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанцій виходив з того, що відповідачем не дотримано вимог підпункту 78.1.1пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України щодо направлення позивачу запиту про надання пояснень та їх документальних підтверджень щодо можливих порушень у веденні господарської діяльності, як підстави для призначення перевірки та вимоги пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України у частині направлення йому повідомлення та наказу про проведення перевірки, як підстави для проведення документальної позапланової перевірки.

Так, підстави та порядок проведення перевірок платників податків органами державної податкової служби визначаються нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до приписів статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Загальний порядок проведення документальних позапланових перевірок визначається статтею 78 Податкового кодексу України.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 вказаного Кодексу, встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Виходячи з аналізу приписів статті 78 Податкового кодексу України, вбачається, що рішення про проведення документальної позапланової перевірки діяльності платника податків може бути прийнято податковим органом за одночасної наявності таких обставин як: 1) отримання платником податків письмового запиту податкового органу з приводу надання письмових пояснень та документів в підтвердження таких письмових пояснень; 2) сплив 10 робочих днів з дня отримання платником податків запиту податкового органу; 3) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідачем, в порушення підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, запит про надання пояснень та їх документальних підтверджень щодо можливих порушень у веденні господарської діяльності, позивачу не направлявся.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції, що рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, яке оформлене спірним наказом, прийнято відповідачем за відсутності підстав для проведення такої перевірки.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Позапланова невиїзна документальна перевірка згідно з пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Разом з тим, жодних доказів щодо отримання уповноваженою особою позивача наказу та письмового повідомлення про проведення документальної позапланової перевірки матеріали справи не містять.

Отже, невиконання відповідачем вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України є підставою для визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що наказ на проведення перевірки позивача виданий з порушенням норм Податкового кодексу України, а перевірка проведена з порушенням порядку, встановленого податковим законодавством, дії відповідача з проведення документальної виїзної перевірки позивача є неправомірними, а спірний наказ - протиправним.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду апеляційної інстанції.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року у справі №2а-14298/12/2670 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.