Ухвала суду № 47295925, 02.12.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2010 р.

справа № 3/754/08-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Проценко О.А. Бишевської Н.А.

при секретарі судового засідання: Красоті А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя

на постанову господарського суду Запорізької області від 15 квітня 2009 року у справі №3/754/08-АП за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а :

Відкрите акціонерне товариство «Запорізька кондитерська фабрика»звернулося до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог (а.с.102), просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000120804/1 від 23.05.2008р. та №0000120804/2 від 06.08.2008р. про визначення податкових зобов’язань з податку на прибуток на суму 15 990грн. ( у тому числі за основним платежем 13 325,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –2 665,00грн.). В обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилався на те, що підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень став акт «про результати виїзної планової перевірки Відкритого акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 30.09.2007р.», в якому зроблено висновок про порушення вимог абз.4 п.п.5.3.9. п.5.3 ст.5; абз.2 п.п.5.4.2. п.5.4 ст.5, п.п.5.6.1 п.5.6 ст.5, п.п.5.6.2 п.5.6 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 3 квартали 2007р.. Позивач зазначав, що податковим органом невірно застосовано вимоги Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого неправомірно визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток.

Постановою господарського суду Запорізької області від 15 квітня 2009 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга, зокрема, обґрунтована тим, що складу валових витрат позивачем віднесено витрати, які не підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними ті іншими документами, що є порушенням пп..5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за результатами проведеної виїзної планової перевірки Відкритого акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 30.09.2007р., Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя складено акт від 03.03.2008р. року №98/08-04/00382094.

В зазначеному акті СДПІ зроблено висновок про порушення Відкритим акціонерним товариством «Запорізька кондитерська фабрика»вимог абз.4 п.п.5.3.9. п.5.3 ст.5; абз.2 п.п.5.4.2. п.5.4 ст.5, п.п.5.6.1 п.5.6 ст.5, п.п.5.6.2 п.5.6 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 3 квартали 2007р. на суму 27 811грн.

Такі висновки податкового органу ґрунтуються на наступному.

29.12.2002р. між ВАТ «ЗКФ»та ТОВ «КПМГ-Україна»укладено договір №19-А/2002, відповідно до п.1.1 якого ТОВ «КПМГ-Україна»зобов’язується провести перевірки фінансової звітності ВАТ «ЗКФ», підготовленої відповідно до вимог Міжнародних Стандартів (МСФЗ): станом та за звітний рік, що закінчується 31 грудня 2003 року («Етап 1»); станом та за звітний рік, що закінчується 31 грудня 2004 року («Етап 2»); станом та за звітний рік, що закінчується 31 грудня 2005 року («Етап 3»). «Етап 1»та «Етап 2»завершено у попередньому перевіряємому періоді, тобто до 01.01.2006р. Станом на 01.04.2006р. часткова попередня оплата за проведення «Етапу 3»склала у сумі 63 960грн. (53 300грн. без ПДВ). Протягом перевіряємого переіоду ВАТ»ЗКФ»здійснена остаточна попередня оплата на загальну суму 63 960грн. (т.1 а.с.38).

В акті перевірки вчинений запис про те, що до перевірки надано акт здачі-прийому наданих послуг згідно з Договором від 29.12.2002р. №19-А/2002, який складено 29.08.2007р. Однак, за умовами Договору послуги повинні були бути проведені поетапно. В акті здачі-прийому наданих послуг відсутня інформація щодо здійснення етапу робіт (першого, другого чи третього етапу). Також в акті зазначено, що в ході перевірки не надано висновок ТОВ «КПМГ-Україна»щодо виконання робіт по перевірці фінансової звітності, підготовленої відповідно до вимог МСФЗ за звітний рік, що закінчується 31 грудня 2005 року («Етап 3»), тобто не надано підтвердження фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг) від ТОВ «КПМГ-Україна».

З посиланням на абз.4 п.п.5.3.9. п.5.3 ст.5; абз.2 п.п.5.4.2. п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», податковим органом в акті перевірки зазначено, що ВАТ «ЗКФ» протягом трьох кварталів 2007 року віднесено до складу валових суму витрат 53 300грн. на проведення «Етапу 3»вищезазначеного Договору, які не підтверджені висновком проведеної перевірки фінансової звітності ВАТ «ЗКФ», підготовленої відповідно до вимог МСФЗ станом та за звітний рік, що закінчується 31 грудня 2005 року та не здійснено коригування валових витрат за 2006 рік на суму віднесеної до складу попередньої оплати за проведення «Етапу 3»на суму 53 300грн., в результаті чого завищено валові витрати за 3 квартали 2007 року у сумі 106 600грн.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000120804/0 від 17.03.2008р. про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємства з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 33 420,40грн., з яких 27 811грн. за основним платежем, за штрафними санкціями 5 609,40грн.

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач, у встановленому порядку, направив скаргу на адресу СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі, в якій просив скасувати зазначене податкове повідомлення-рішення. Рішенням СДПІ №6286/10/25-016 від 23.05.2008р. скаргу залишено без задоволення та за результатами її розгляду прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.05.2008р. №0000120804/1, яким підприємству визначено податкові зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 15 990грн. (у тому числі за основним платежем 13 325грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –2 665грн.)

Рішенням ДПА у Запорізькій області №3437/10/25-020 від 01.08.2008р. залишено без змін податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі від 17.03.2008р. №0000120804/0 (з урахуванням рішення СДПІ від 23.05.2008р. №6286/10/25-016, прийнятого за розглядом первинних скарг (податкове повідомлення-рішення від 23.05.2008р. №0000120804/1).

За результатами розгляду скарги, СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі прийнято податкове повідомлення-рішення №0000120804/2 від 06.08.2008р., яким ВАТ «ЗКФ»визначено податкові зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму15 990грн. (у тому числі за основним платежем 13 325грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –2 665грн.)

Правомірність податкових повідомлень-рішень №0000120804/1 від 23.05.2008р. та №0000120804/2 від 06.08.2008р. є предметом спору, який передано на вирішення суду.

За результатами перегляду судового рішення колегією суддів встановлено, що фактично спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу застосування норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якими визначено порядок віднесення витрат до валових витрат підприємства.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що податкові повідомлення-рішення СДПІ є необґрунтованими, такими, що прийняті без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Тобто, судом першої інстанції зроблено висновок про те, що оскаржені рішення відповідача не відповідають критеріям правомірності, які пред’являються до рішень суб’єкта владних повноважень та які визначені ч.3 ст.2 КАС України.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає обґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», із змінами та доповненнями, що діяли на час виникнення спірних правовідносин, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, зокрема, на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Тобто, вказаними нормами матеріального права визначено, які суми включаються до складу валових витрат та які витрати не належать до їх складу.

Заперечення проти позову та доводи апеляційної скарги СДПІ ґрунтуються на тому, що згідно пункту 3 Договору №19-А/2002 розрахункова вартість послуг, що надаються на «Етапі 3»складає 106600,00грн. Наведена вартість вказана з урахуванням аудиторських витрат без урахування податку на додану вартість, який буде сплачуватися відповідно до вимог чинного українського законодавства. «Етап 1»та «Етап 2»завершено у попередньому перевіряємо му періоді, тобто до 01.01.2006р.

Станом на 01.04.2006р. часткова попередня оплата за проведення «Етапу 3»склала у сумі 63 960,00 грн. (53 300,00 грн. без ПДВ). Протягом перевіряє мого періоду ВАТ «Запорізька кондитерська фабрика»здійснена остаточна попередня оплата на загальну суму 63 960грн. (53 300,00грн. без ПДВ).

До перевірки надано акт здачі –прийому наданих послуг згідно з Договором від 29.12.2002р. №19-А/2002, який складено 29.08.2007р.

Однак, за умовами Договору послуги повинні були бути проведені поетапно. В акті здачі-прийому наданих послуг відсутня інформація щодо здійснення етапу робіт (першого, другого чи третього етапу). Також в акті зазначено, що в ході перевірки не надано висновок ТОВ «КПМГ-Україна»щодо виконання робіт по перевірці фінансової звітності, підготовленої відповідно до вимог МСФЗ за звітний рік, що закінчується 31 грудня 2005 року («Етап 3»), тобто не надано підтвердження фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг) від ТОВ «КПМГ-Україна».

Проте такі твердження відповідача спростовуються наданими позивачем документами, зокрема, актом здачі-прийомки наданих послуг згідно з Договором №19-А/2002 від 29 грудня 2002 року, складеного 29 серпня 2007 року після отримання повної вартості «Етапу 3»ТОВ «КПМГ-Україна»(т.1 а.с.133) та аудиторським висновком.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вищевказаний акт є первинним документом, який фіксує факти здійснення господарських операцій за Договором №19-А/2002 від 29.12.2002р. у розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Аудиторські послуги позивачу було надано у вигляді аудиторського висновку, який згідно п.11 Додатку 2 до Договору №19-А/2002 від 29.12.2002р. було адресовано наглядовій раді товариства.

У вищевказаному акті зазначено, що Виконавцем належним чином надано послуги з питань, передбачених Договором на суму 106 600грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, що господарською операцією, факт здійснення якої фіксує вищенаведений Акт, є закінчення надання аудиторських послуг згідно Договору №19-А/2002 від 29.12.2002р., а не самі аудиторські послуги, зміст та обсяг яких розкрито в Договорі, невід’ємною частиною якого є Акт здачі-прийомки наданих послуг.

Отже, встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачем правомірно, відповідно до вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», віднесено до складу валових витрат витрати, які понесені у зв’язку з виконанням умов Договору №19-А/2002 від 29.12.2002р. і ці витрати підтверджені первинними обліковими документами.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, у зв’язку з чим підстав для його скасування не існує.

У зв’язку з чим, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції –без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області від 15 квітня 2009 року у справі №3/754/08-АП –без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст.212 КАС України.

(Повний текст ухвали виготовлено 07.12.2010р.).

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Проценко О.А.

Суддя: Н.А. Бишевська