Ухвала суду № 47295784, 18.11.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2010 р.

справа № 2а-1187/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Юхименка О.В. Мірошниченка М.В.

при секретарі судового засідання: Ганноченку А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2010 року по справі № 2а-1187/09/0870 за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.08.2008 року №000390805/0 про застосування фінансових санкцій, -

в с т а н о в и л а:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.08.2008 року №000390805/0 про застосування фінансових санкцій. В обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі самостійно і безпідставно змінила цільове призначення платіжного доручення на суму 1502399,00 грн. «податок на додану вартість за червень 2008 року»по строку сплати 30.07.2008р.»та зарахувала цю суму в рахунок погашення податкового зобов’язання за податковим повідомленням –рішенням від 07.07.2004 року №0000310302/0, що і стало підставою для висновків податкового органу про порушення позивачем строків сплати податкового боргу і відповідно стало підставою для застосування штрафних (фінансових) відповідно до пп..17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2010 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду, СДПІ звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позову. Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на пп..7.7. ст..7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який визначає порядок погашення податкового боргу.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі проведена документальна невиїзна перевірка з питання своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) ВАТ «Запоріжгаз».

За результатами перевірки складено акт від 22.08.2008р. №185/08-05/03345716, в якому, зокрема, зроблено висновок про порушення позивачем вимог пп..5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 869 188,42грн. з затримкою від 31 до 90 календарних днів.

Таких висновки податковий орган дійшов з огляду на наступне.

Податковим повідомленням - рішенням від 07.07.2004 р. №0000310302/0 позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 3809958 грн. 77 коп., в тому числі 2442019 грн. 29 коп. основного податку та 1367939 грн. 48 коп. фінансових санкцій.

Постановою господарського суду Запорізької області по справі № 23/361-АП від 12.12.2005 р., яку залишено без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 21 квітня 2006 року, скасовано податкове повідомлення - рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі №0000310302/0 від 07.07.2004 р. в частині донарахування 1536085 грн. 35 коп. Податкове повідомлення - рішення в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість (основного платежу) у розмірі 2273873 грн. 42 коп . залишено без змін.

Таким чином, з дня прийняття рішення судом апеляційної інстанції, податкове зобов’язання є узгодженим і підлягало сплаті до бюджету.

У зв'язку з тим, що 20.04.2004 р. порушено провадження у справі № 21/84 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі не застосовувала заходів щодо стягнення з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" узгодженого податкового зобов'язання та не провадила нарахування штрафних санкції за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання до винесення 07.04.2008 р. господарським судом Запорізької області ухвали по справі 21/84 про залишення без розгляду заяви про порушення у справі про банкрутство ВАТ по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз".

Після постановлення господарським судом Запорізької області 07.04.2008 р. по справі 21/84 ухвали про залишення без розгляду заяви про порушення справи про банкрутство, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі 26.06.2008 року Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" направила першу податкову вимогу № 1/13 на суму 4732355 грн. 48 коп., з них 2273873 грн. 42 коп. заборгованості по податку на додану вартість.

30.07.2008 року СДПІ по роботі з ВПП по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі направлена друга податкова вимога № 2/15 на суму 4733965 грн. 72 коп. з них 2273873 грн. 42 коп. заборгованості по податку на додану вартість і 1657 грн. 99 коп. пені.

Платіжним дорученням №3283 від 30.07.2008р. з призначенням платежу –«податок на додану вартість за червень 2008 року по строку сплати 30.07.2008р.» позивач перерахував до державного бюджету 1502399 грн. поточних податкових зобов’язань.

Відповідач, в свою чергу, самостійно здійснив розподіл грошових коштів, сплачених вищевказаним платіжним дорученням та зарахував вказану суму в рахунок погашення податкового боргу по податковому повідомленню – рішенню №0000310302/0 від 07.07.2004р.

З огляду на дату здійснення ВАТ «Запоріжгаз»платежу, згідно платіжного доручення №3283, який податковим органом зараховано як погашення податкового боргу, СДПІ зроблено висновок про несвоєчасність сплати узгодженого податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 869 188,42грн. з затримкою від 31 до 90 календарних днів.

За таких обставин, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.08.2008 року №000390805/0, яким позивачу, відповідно до пп..17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», визначено штрафні санкції у розмірі 20% в сумі 173837 грн.68 коп. (869188,42грн. х 20% = 173837,68грн.)

Правомірність та обґрунтованість рішення про застосування штрафних санкцій є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не передбачено право органу державної податкової служби змінювати призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідно до п. 1.2 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-III, податкове зобов'язання платника податків - зобов'язання сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) –у рівних пропорціях.

В той же час, згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/89/76 кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що право визначати призначення платежу, відповідно до чинного законодавства України, належить виключно платнику і податковий орган не може самостійно змінювати призначення такого платежу.

Колегія суддів погоджується з доводами СДПІ про те, що функцію контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством, покладено на органи державної податкової служби.

В той же час, колегія суддів зауважує, що податкові органи не наділені повноваженнями щодо зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків. Вичерпний перелік заходів, які вживаються податковим органом з метою виконання зазначених функцій, визначено Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності дій відповідача стосовно зарахування сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу, які не вказані у призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, у зв'язку з чим є протиправним і рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке прийнято внаслідок неправомірних дій ДПІ щодо зміни цільового призначення платежу.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з’ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2010 року по справі № 2а-1187/09/0870 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України.

(Ухвалу виготовлено у повному обсязі 22.11.2010р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: М.В. Мірошниченко