Ухвала суду № 47295754, 26.08.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2010 р.справа № 2а-3734/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Юхименка О.В.

суддів: Бишевської Н.А. Мірошниченка М.В.

при секретарі судового засідання:Красоті А.О.

розглянувши

апеляційну скаргу Приватного підприємства «САМАРА»,

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду

від 11.08.2009р.

у справі № 2а-3734/09/0870

за позовом Приватного підприємства «САМАРА»,

АДРЕСА_1, 69059;

до відповідача Державної податкової інспекції

у Комунарському районі м. Запоріжжя,

вул. Оранжерейна, 23, м. Запоріжжя, 69050;

про скасування Актів, -

встановив: Приватним підприємством «САМАРА»подано позов до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя про скасування податкових повідомлень-рішень:

№ 0000642302/0 від 02.12.2008р., № 0000642302/1 від 13.02.2009р., № 0000642302/2 від 06.04.2009р., № 0000642302/3 від 17.06.2009р. в частині визначення суми податкового зобовязання у розмірі 100.068,45 грн., в їх числі 71.458,25 грн. за основним платежем та 28.583,20 грн. штрафні (фінансові) санкції;

№ 0000652302/0 від 02.12.2008р., № 0000652302/1 від 13.02.2009р., № 0000652302/2 від 06.04.2009р., № 0000652302/3 від 17.06.2009р. в частині визначення суми податкового зобовязання у розмірі 85.750,02 грн., в їх числі 57.166,68 грн. за основним платежем та 28.583,34 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Запорізький окружний адміністративний суд (суддя Щербак А.А.) своєю постановою від 11.08.2009р. у позові відмовив.

Постанова суду мотивована тим, що акти здачі-приймання виконаних робіт не відповідають вимогам законодавства щодо оформлення таких документів, не підтверджують факту використання послуг в господарській діяльності ПП «Самара». Отже, Позивач безпідставно включив до складу валових витрат отримання послуг від Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотем». Відповідно, сума податку на додану вартість, сплаченого у зв'язку з таким придбанням, не включається до складу податкового кредиту.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Приватне підприємство «САМАРА», Позивач, вказує на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Витрати, які понесло ПП «Самара»за договорами про посередницькі послуги є валовими витратами. Посилання на недоведеність звязку цих послуг з господарською діяльністю не відповідають установленим статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України правилам доказування.

Відсутність ТОВ «Тотем»за місцезнаходженням, а також звітування ним до ДПІ з нульовими показниками, не можуть свідчити про порушення вимог податкового законодавства Приватним підприємством «Самара».

Відповідно, податковий кредит сформовано на підставі отриманих від ТОВ «Тотем»належним чином оформлених податкових накладних.

У відповідності з Законом України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними. І не повязано право платника податку на віднесення до податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість виключно з датою або фактом фактичного зарахування коштів до державного бюджету.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та прийняти нову постанову суду. Позов задовольнити.

В засіданні, відкритому 12.05.2010р., розгляд справи відкладався у звязку з неявкою представників сторін в судове засідання.

В засідання, відкрите 26.08.2010р., процесуальним правом на участь представника сторони не скористались. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись у встановленому порядку. З огляду на приписи статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Сутність спору: уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Приватного підприємства «САМАРА», код за ЄДРПОУ 23791694, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005р. по 30.06.2008р.

За результатами перевірки складений Акт № 6516/23-05/23791694 від 21.11.2008 року.

В акті перевірки, в межах предмету позову, вчинено записи про завищення валових витрат у розмірі 285.833,00 грн. у звязку з віднесенням до складу валових витрат вартості посередницьких послуг, отриманих від ТОВ «Тотем», м. Дніпропетровськ.

За позицією фахівців контролюючого органу, документи, отримані від ТОВ «Тотем», не містять обовязкових реквізитів, тобто, не є первинними.

При цьому:

ТОВ «Тотем»за місцезнаходженням відсутнє;

вид діяльності ТОВ «Тотем»вирощування зернових, предмет договорів про посередницькі послуги, напроти, сприяння у пошуку покупців паливно-мастильних матеріалів;

згідно до податкової звітності діяльності Товариство не здійснювало.

З огляду на не підтвердження факту використання послуг в господарській діяльності ПП «Самара», фахівці контролюючого органу дійшли висновку про завищення податкового кредиту на суму 57.167,00 грн.

На підставі Акта перевірки № 6516/23-05/23791694 від 21.11.2008 року, та в результаті апеляційного узгодження податкового зобовязання, в порядку, визначеному пунктом 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), керівником Державної податкової інспекції прийняті повідомлення-рішення:

№ 0000642302/0 та № 0000652302/0 від 02.12.2008р.,

№ 0000642302/1 та № 0000652302/1 від 13.02.2009р.,

№ 0000642302/2 та № 0000652302/2 від 06.04.2009р.,

№ 0000642302/3 та № 0000652302/3 від 17.06.2009р.

Згідно з підпунктом 4.2.2 «б»пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), відповідно до абзацу 8 підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, підпункту 5.7.1 пункту 5.7 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР), на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(2181-14), Приватному підприємству «САМАРА»визначено суму податкового зобовязання за платежем НОМЕР_1, податок на прибуток, у розмірі 101.817,30 грн. В їх числі 72.708,00 грн. основного платежу та 29.109,30 за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно з підпунктом 4.2.2 «б»пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.1, пункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР), на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(2181-14), Приватному підприємству «САМАРА»визначено суму податкового зобовязання за платежем НОМЕР_2, податок на додану вартість, у розмірі 87.792,00 грн. В їх числі 58.528,00 грн. основного платежу та 29.264,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Скасування податкових повідомлень-рішень в частині визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 100.068,45 грн., в їх числі 71.458,25 грн. за основним платежем та 28.583,20 грн. штрафні (фінансові) санкції; та в частині визначення суми податкового зобовязання з ПДВ у розмірі 85.750,02 грн., в їх числі 57.166,68 грн. за основним платежем та 28.583,34 грн. штрафні (фінансові) санкції; стали предметом позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженої постанови, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

За змістом пункту 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(334/94-ВР), валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Слід також зазначити, що пунктом 1.32 статті 1 Закону (334/94-ВР), визначена під терміном господарської діяльності будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Таким чином, пункт 5.1 повязує віднесення до складу валових витрат із призначенням таких витрат для використання у господарській діяльності.

У відповідності з підпунктом 5.2.1 Закону (334/94-ВР) до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

При цьому, відповідно до вимог абзацу 4 підпункту 5.3.9 Закону (334/94-ВР) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, термін «у звязку з», що вживається у підпункту 5.2.1 Закону, дозволяє застосовувати цю норму до витрат, повязаність із підготовкою, організацією, веденням виробництва яких є фактом, підтвердженим документально, а не елементом аргументації.

Приватним підприємством «Самара»віднесено до складу валових витрат посередницькі послуги з пошуку потенційних покупців паливно-мастильних матеріалів.

Обґрунтовуючи довід про неправомірне визначення контролюючим органом податкових зобов'язань, позивач посилався на підтвердження валових витрат первинними документами актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), які, на думку позивача, є достатньою підставою для відтворення господарської операції з придбання послуг у Товариства «Тотем»в податковому обліку.

Водночас, правильність формування валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю.

Як фахівцям контролюючого органу, так і суду першої інстанції, надані копії договорів про посередницькі послуги, результатом яких повинні були стати виявлення нових, відмінних від існуючих покупців продукції, та акти приймання-передачі послуг.

Очевидно, види наданих згідно з актами прийому-здачі послуг носять загальний характер і фактично відтворюють умови договорів про надання посередницьких послуг.

Наведені документи (а. с. 50-61), не містять інформації щодо змісту та обсягу господарських операцій, а також щодо дати та місця їх здійснення; неможливо виявити звязок цих послуг з господарською діяльністю позивача, що, одночасно, означає невідповідність цих документів вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року N 996-XIV.

Понесення позивачем указаних витрат не доводить отримання ним економічної вигоди, якою характеризується будь-яка господарська діяльність.

За відсутності такого відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток за рахунок валових витрат.

Дійсно, в силу підпункту 7.4.5 Закону (168/97-ВР) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Водночас, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; <…>

З огляду на викладене вище акти здачі-приймання виконаних робіт не підтверджують факту використання послуг в господарській діяльності ПП «Самара». Отже, Позивач безпідставно включив і до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені у зв'язку з таким придбанням послуг.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення окружного адміністративного суду відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Самара»залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.08.2009р. у справі № 2а-3734/09/0870 без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Касаційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Ухвалу складено у повному обсязі 22.11. 2010р.

Головуючий:О.В. Юхименко

Суддя:Н.А. Бишевська

Суддя:М.В. Мірошниченко