Постанова № 47291911, 22.07.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2015 р. Справа № 820/5275/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючого судді: Старосуда М.І.

суддів: Лях О.П., Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання Клочко Ю.О.

за участю представника відповідача - Петрикова А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2015р. по справі № 820/5275/15

за позовом ОСОБА_2

до комунального закладу охорони здоров'я "Обласний дитячий психоневрологічний санаторій №2"

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд: визнати протиправними дії комунального закладу охорони здоров'я "Обласний дитячий психоневрологічний диспансер № 2" щодо відмови відповідно до листа № 120 від 08.05.2015 року на інформаційні запити позивача №№ 37/із, 38/із, 39/із, 40/із, 41/із, 42/із від 27.04.2015 року в наданні копій договорів із додатками та специфікацією, на підставі яких відповідач закуповує за бюджетні кошти продукти харчування у квітні 2015 року за кодами Державного класифікатора продукції та послуг 016-2010:10.39.2 (повидло та сухофрукти); 10.51.5 (продукти молочні, інші); 10.51.4 (сир сичужний та сир кисломолочний); 10.51.3 (масло вершкове та молочні пасти); 10.51.1 (молоко та вершки, рідинні, оброблені); 10.13.1(консерви та готові страви з м'яса, м'ясних субпродуктів чи крові); зобов'язати комунальний заклад охорони здоров'я "Обласний дитячий психоневрологічний диспансер № 2" задовольнити інформаційні запити позивача №№ 37/із, 38/із, 39/із, 40/із, 41/із, 42/із від 27.04.2015 р., а саме надати копії договорів із додатками та специфікацією, на підставі яких відповідач закуповує за бюджетні кошти продукти харчування у квітні 2015 року за кодами Державного класифікатора продукції та послуг 016-2010: 10.39.2 (повидло та сухофрукти); 10.51.5 (продукти молочні, інші); 10.51.4 (сир сичужний та сир кисломолочний); 10.51.3 (масло вершкове та молочні пасти); 10.51.1 (молоко та вершки, рідинні, оброблені); 10.13.1 (консерви та готові страви з м'яса, м'ясних субпродуктів чи крові).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2015р. по справі № 820/5275/15 у задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2015р. по справі № 820/5275/15 та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права (ч.2 ст.13, ч.5 ст.6, п.6 ч.1 ст.14 Закону України "Про доступ до публічної інформації", п.4 ч.1 ст.7, ч.4 ст.11, ст.159 КАС України) що призвело до неправильного застосування ч.1 ст.19 Закону України "Про доступ до публічної інформації", ч.1 ст.1 Закону України "Про інформацію" та як наслідок невірного вирішення справи. Наполягає на тому, що відповідач, як розпорядник запитуваної публічної інформації, повинен був надати її позивачу. Однак, всупереч вищенаведеним нормам права протиправно відмовив у її наданні.

Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції відмовити в задоволені апеляційної скарги і залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач 27.04.2015 року звернувся із інформаційними запитами №37/із, №38/із, №39/із, №41/із, №42/із, №43/із до комунального закладу охорони здоров'я "Обласний дитячий психоневрологічний диспансер № 2", в яких просив надати публічну інформацію у вигляді копій договорів із додатками та специфікацією, на підставі, яких відповідач закуповує за бюджетні кошти продукти харчування у квітні 2015 року (а.с. 5-10).

Листом від 08.05.2015 року №120 відповідач повідомив позивача, що комунальний заклад охорони здоров'я "Обласний дитячий психоневрологічний диспансер № 2" не виконує жодних делегованих повноважень від органів державної влади чи місцевого самоврядування, а тому не є суб'єктом владних повноважень. Інформація, що створена в процесі діяльності закладу незалежно від напряму діяльності та завдань, не може вважатись публічною та не підпадає під дію положень Закону України "Про доступ до публічної інформації" (а.с. 11-15).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що запитувана позивачем інформація є результатом діяльності відповідача не як суб'єкта владних повноважень, а як учасника господарських відносин.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, беручи до уваги наступне.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Під публічною інформацією мається на увазі відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно статті 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;

4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини 1 та в частині 2 цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами. Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Частинами 1-3 статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Частина 1 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначає вичерпний перелік інформації з обмеженим доступом - це є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. Обов'язок доведення того, що доступ до інформації може бути обмежений, покладається на розпорядника публічної інформації.

Згідно частини 5 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Як зазначалося вище, позивач 27.04.2015 року звернувся із інформаційними запитами №37/із, №38/із, №39/із, №41/із, №42/із, №43/із до комунального закладу охорони здоров'я "Обласний дитячий психоневрологічний диспансер № 2", в яких просив надати публічну інформацію у вигляді копій договорів із додатками та специфікацією, на підставі, яких відповідач закуповує за бюджетні кошти продукти харчування у квітні 2015 року.

Отже, запитувана інформація стосувалася розпорядження відповідачем саме бюджетними коштами, оскільки в договорах із додатками та специфікацією визначається ціна, за якою закуповувалися продукти харчування.

Відмовляючи в наданні запитуваної інформації, відповідач посилався на те, що створена інформація в процесі діяльності закладу незалежно від напряму діяльності та завдань, не може вважатись публічною і, що в договорах міститься інформація з обмеженим доступом про фізичних осіб (ідентифікаційний номер, адреса місця реєстрації, номера телефонів, тощо) та юридичних осіб.

Колегія суддів вважає таку відмову відповідача протиправною, оскільки відповідно до частини 5 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації» зобов'язаний був надати позивачу запитувану інформацію, що стосувалася розпорядження відповідачем саме бюджетними коштами, оскільки в договорах із додатками та специфікацією визначається ціна, за якою закуповувалися продукти харчування.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд не правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, а тому висновок суду щодо відмови в задоволенні позову є помилковим.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови були порушені норми чинного матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2015р. по справі № 820/5275/15 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов ОСОБА_2 до комунального закладу охорони здоров'я "Обласний дитячий психоневрологічний санаторій №2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії комунального закладу охорони здоров'я "Обласний дитячий психоневрологічний санаторій №2 щодо відмови відповідно до листа № 120 від 08.05.2015 року на інформаційні запити ОСОБА_2 №№ 37/із, 38/із, 39/із, 40/із, 41/із, 42/із від 27.04.2015 року в наданні копій договорів із додатками та специфікацією, на підставі яких комунальний заклад охорони здоров'я "Обласний дитячий психоневрологічний диспансер № 2" закуповував за бюджетні кошти продукти харчування у квітні 2015 року за кодами Державного класифікатора продукції та послуг 016-2010:10.39.2 (повидло та сухофрукти); 10.51.5 (продукти молочні, інші); 10.51.4 (сир сичужний та сир кисломолочний); 10.51.3 (масло вершкове та молочні пасти); 10.51.1 (молоко та вершки, рідинні, оброблені); 10.13.1(консерви та готові страви з м'яса, м'ясних субпродуктів чи крові).

Зобов'язати комунальний заклад охорони здоров'я "Обласний дитячий психоневрологічний диспансер № 2" надати на інформаційні запити ОСОБА_2 №№ 37/із, 38/із, 39/із, 40/із, 41/із, 42/із від 27.04.2015 р. копії договорів із додатками та специфікацією, на підставі яких комунальний заклад охорони здоров'я "Обласний дитячий психоневрологічний диспансер № 2" закуповував за бюджетні кошти продукти харчування у квітні 2015 року за кодами Державного класифікатора продукції та послуг 016-2010: 10.39.2 (повидло та сухофрукти); 10.51.5 (продукти молочні, інші); 10.51.4 (сир сичужний та сир кисломолочний); 10.51.3 (масло вершкове та молочні пасти); 10.51.1 (молоко та вершки, рідинні, оброблені); 10.13.1 (консерви та готові страви з м'яса, м'ясних субпродуктів чи крові).

Стягнути з комунального закладу охорони здоров'я "Обласний дитячий психоневрологічний санаторій №2 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 109,62 грн.

Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 22 липня 2015 року. У повному обсязі буде складена 23 липня 2015 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя (підпис)Старосуд М.І.Судді(підпис) (підпис) Лях О.П. Яковенко М.М.