Ухвала суду № 47291876, 22.07.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2015 р.Справа № 820/5024/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючого судді: Старосуда М.І.

суддів: Лях О.П., Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання Клочко Ю.О.

за участю представника позивача - Ясінський А.В.

представника відповідача - Поярко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2015р. по справі № 820/5024/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Данунц"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області , в якому просив суд скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова від 19.12.2014 року за № 0004532201 про накладення на ТОВ "ДАНУНЦ" штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 1960,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2015р. зазначений адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що працівниками відповідача на підставі наказу ГУ ДФС у Полтавській області за № 81 від 03.12.2014 року була проведена перевірка позивача за дотриманням порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, за результатами якої складено акт від 04.12.2014 року № 0216/16/31/22/38277749 (0000454).

Згідно акту перевірки позивач порушив п. 12 ст. 3 Закону України від 07.07.1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оскільки не забезпечив ведення у порядку встановленому законодавством обліку товарних записів за місцем їх реалізації. Згідно інвентаризаційної відомості залишків товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) встановлено надлишок ТМЦ на загальну суму 980,00 грн., оскільки в реалізації знаходиться 49 флаконів "Віта Септ", серія № 091013, виробник ТОВ "Панацея", Україна, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 3, а накладні на вказаний товар на загальну суму 980,00 грн. відсутні.

За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0004532201 від 19.12.2014 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на загальну суму 1960,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що діючим законодавством України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання вести облік товарних записів за місцем їх реалізації, проте виконання цього обов'язку не можна пов'язувати з наявністю за місцем реалізації тих чи інших первинних документів (в тому числі електронних або їх засвідчених копій).

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно положень п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг). Зазначена норма передбачає альтернативні форми ведення обліку товарних запасів, а саме: а) облік товарних запасів на складах; б) облік товарних запасів за місцем їх реалізації; в) облік товарних запасів на складах та за місцем їх реалізації, та не містить імперативного припису щодо обов'язкового обліку товарних запасів виключно за місцем їх реалізації.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо того, що питання обліку товарних запасів є суто бухгалтерською категорією, тому порядок ведення обліку товарних запасів здійснюється на підставі норм законодавства, що регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку.

Порядок обліку товарних запасів визначений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", згідно ст. 1 якого бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Відповідно до п. 5 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підприємство самостійно визначає облікову політику, обирає форму бухгалтерського обліку, розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації.

У відповідності до п. 2.1. розділу 2 "Первинні документи" "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському олбіку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України за № 88 від 24.05.1995 року, первинні документи, це документи, які створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Наказом по ТОВ "Данунц" "Про проведення електронного обміну документів із застосуванням програми "М.Е. Doc" № 01/10-1 від 22.07.2014 року, відомості про внутрішнє переміщення товарів передаються в електронному вигляді до аптеки в момент його отримання.

Оскільки орган управління та бугхалтерія ТОВ "ДАНУНЦ" знаходиться більше ніж 200 км від аптеки № 35 у м. Кременчуг, товариством не були надані на момент проведення перевірки у паперовому вигляді оригінали видаткових накладних на товар та копії накладних про переміщення, однак були надані для огляду накладні на переміщення в електронному вигляді та їх роздруковані копії.

Таким чином, товар який надходить до аптеки, вже був оприбуткований та облікований ТОВ "ДАНУНЦ" на підставі видаткових накладних постачальників згідно положень бухгалтерського обліку.

Зберігання первинних документів юридичної особи з розгалуженою системою філій у місці знаходження її головного офісу не є порушенням суб`єктом господарювання правил обліку товарних запасів та відповідає встановленому нормою ст. 8 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» праву власника вирішувати питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві у межах чинного законодавства та установчих документів.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відсутність (порушення) обліку товарів за місцем реалізації або зберігання, в розумінні п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є не ведення такого обліку взагалі або ведення з порушенням встановленого порядку, а не тимчасова відсутність первинних документів за місцем зберігання або реалізації товарів.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що весь товар, який знаходиться в перевіряємій аптеці № 35 ТОВ "ДАНУНЦ" в м. Кременчуг Полтавської області по вул. 50-річчя Жовтня, 39, був оприбуткований у відповідності з вимогами чинного законодавства України на підставі видаткових накладних постачальників, а тому позивачем не порушено п. 12 ст. 3 Закону України від 07.07.1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Таким чином, колегія суддів переглянувши рішення суду першої вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2015р. по справі № 820/5024/15 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2015р. по справі № 820/5024/15 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 22 липня 2015 року. У повному обсязі буде складена 23 липня 2015 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя (підпис)Старосуд М.І.Судді(підпис) (підпис) Лях О.П. Яковенко М.М.