Ухвала суду № 47291666, 08.07.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/336/15

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурія О.В., Шляхтицького О.І.,

секретаря Мамедової С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївської митниці Міндоходів Державної фіскальної служби України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2015 року у справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" до Миколаївської митниці Міндоходів Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг" звернулося до суду з позовною заявою до Миколаївської митниці Міндоходів Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення від 21 січня 2015 року №504070000/2015/000005/1 про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21 січня 2015 року №504070000/2015/00009.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судовим розглядом встановлено, що 10 січня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Техноторг" та компанією "CNHІ International SA" (Швейцарія) укладено зовнішньоекономічний контракт поставки жниварок №UA-EAC-EUR-2014 на загальну суму 20000000євро.

18 грудня 2014 року між позивачем та компанією "CNHІ International SA" було укладено додаток №15 та специфікацію №15 до контракту № UA-EAC-EUR-2014, відповідно до якої сторони домовились про поставку, окрім іншого, нової жниварки New Holland модель 20 GHCP (ширина захвату 6,1 м), без транспортного візку, на умовах поставки - EXW Плоцьк, Польща за ціною 5000 євро за одиницю.

На виконання вказаного контракту позивачем придбано товар загальною вартістю 5000 євро за одну одиницю товару.

Для здійснення митного оформлення товару позивач подав Миколаївській митниці Міндоходів Державної фіскальної служби України митну декларацію №504070000/2015/000103 для оформлення вантажу (жниварки New Holland модель 20 GHCP), загальна митна вартість товару вказана декларантом у сумі 20576,35грн.

Вказана декларація була подана разом з документами: декларацією митної вартості від 16 січня 2015 року; контрактом № UА-ЕАС-ЕUR-2014 від 10 січня 2014 року; доповненням №1 до контракту від 10 січня 2014 року; поправкою 4 до контракту від 21 жовтня 2014 року; додатком № 15 до контракту від 18 грудня 2014 року; специфікацією № 15 до контракту від 18 грудня 2014 року; рахунком-фактурою (invoice) № FTCNH140292497 від 31 грудня 2014 року; банківською контргарантією GRI0715MK14 від 24 грудня 2014 року та її перекладом на українську мову, листом ПАТ «Райффайзен банк Аваль» №Р2- 01-05-3/14-53 від 13 січня 2015 року щодо банківської контргарантії; договором на перевезення №78 від 31 грудня 2014 року; товарно-транспортною накладною (СМR) №14012015/1 від 14 січня 2015 року; довідкою перевізника ФОП ОСОБА_1 вих. №5 від 14 січня 2015 року щодо вартості перевезення та навантаження оцінюваного товару; листом №25 від 19 січня 2015 року щодо надання додаткових документів по МД № 504070000/2015/000103 від 16 січня 2015 року; витягом з прайс-листа CNHI International SА від 01 жовтня 2014 року та комерційною пропозицією CNHI International SА від 02 грудня 2014 року, а також її перекладом на українську мову; копією митної декларації країни відправлення №15РL335010Е0009005 від 14 січня 2015 року; відповіддю CNHI International SА від 19 січня 2015 року з приводу митної декларації, а також перекладом цієї відповіді на українську мову; заявкою №3 на транспортно-експедиторське обслуговування від 31/12/2014 року та рахунком-фактурою № 4 на оплату послуг з перевезення від 12 січня 2015 року; рахунком за оплату замовлення №48 від 31 січня 2014 року; видатковою накладною №В-38 від 31 січня 2014 року; копією банківських виписок від 07 лютого 2014 року, від 27 серпня 2014 року, від 17 вересня 2014 року, від 22 жовтня 2014 року, від 24 жовтня 2014 року.

З матеріалів справи вбачається, що під час здійснення Миколаївською митницею Міндоходів Державної фіскальної служби України контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено розбіжності в поданих декларантом документах, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: відсутня копія гарантії забезпечення платежу відповідно до п.2.1 додатку 12 від 16 жовтня 2014 року до контракту № 11А- ЕАС-ЕІЖ-2014 від 10 січня 2014 року; надані декларантом документи містять розбіжності та неточності, а саме: інформація щодо витрат на навантаження, зазначена у довідці про транспортні витрати від 30.10.2014 № 004, суперечить п. 3.2 розділу 3 договору №9 на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 30 травня 2014 року; надані документи не містять інформацію щодо числових значень складових митної вартості, а саме: транспортні витрати відповідно до методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспортні послуги, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05 лютого 2001 року №65 при подачі дорожнього-транспортного засобу до місця завантаження; найменування оцінюваного товару не відповідає асортименту продукції, передбаченому розділом 3.1 додатка 9 «Загальні умови продажу» договору про імпортування та дистрибуцію від 01 травня 2014 року.

Для підтвердження митної вартості та її складових частин відповідно до частини 3 ст.53 Митного кодексу України необхідно було надати: виписку з бухгалтерської документації щодо складових митної вартості (пакування, страхування, транспортних витрат), а також бухгалтерські документи, передбачені розділом 4 договору №9 на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 30 травня 2014 року: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; копію декларації країни відправлення та митні документи передбачені п.8.4 контракту №11А-ЕАС-ЕІЖ-2014 від 10 січня 2014 року; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Листом від 19 січня 2015 року на вимогу митниці позивач надав додаткові документи: витяг з прайс-листа СNНІ Industrial SA від 01 жовтня 2014 року, комерційну пропозицію СNНІ Industrial SA від 02 грудня 2014 року, копію митної декларації країни відправлення №15РL335010Е0009005 від 14 січня 2015 року, лист CNHI International SА від 19 січня 2015 року, заявку №3 від 31 грудня 2014 року, рахунок №4 від 12 січня 2015 року, бухгалтерські та банківські документи позивача, що стосуються відчуження оцінюваного товару, ідентичного товару на території України.

Вищезазначеним листом декларант повідомив митний орган про неможливість надання деяких документів, а саме; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; довідкової інформації щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунку ціни (калькуляцію).

Миколаївською митницею Міндоходів Державної фіскальної служби України за результатами опрацювання поданої декларації та доданих до неї документів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №504070000/2015/000005/1 від 21 січня 2015 року, оскільки митним органом було визначено митну вартість товару позивача в сумі 13251 євро, замість задекларованих ним самостійно 5000 євро.

Також, відповідачем було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №504070000/2015/00009 від 21.10.2015 року.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Миколаївської митниці Міндоходів Державної фіскальної служби України не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 2 ст. 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 «Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування» Митного кодексу України.

За правилами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин 1-3 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 Митного кодексу України, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин 2-7 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 Митного кодексу України.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини 5 ст. 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Частинами 7 та 8 ст.55 Митного кодексу України встановлено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

З аналізу наведених норм законодавства з питань митної справи вбачається, що право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.

Відповідно до ч.1 - 3 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч.2 ст.58 Митного кодексу України.

Так, відповідно до вищевказаної норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.4, 5 ст.58 Кодексу митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно з п.5,6 ч.10 ст.58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно з ч.1,2 ст.64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі, зокрема, мінімальної митної вартості (п.6 ч.3 ст.64 Кодексу).

Судом з матеріалів адміністративної справи встановлено, що позивачем з метою підтвердження заявленої ним митної вартості товару, подавалися митному органу відповідні обов'язкові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості імпортованих товарів, проте вони не були визнані відповідачем достатніми для підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару.

Колегія суддів, вивчивши відповідні документи вважає їх такими, що в повній мірі ідентифікують оцінюваний товар та містять об'єктивні і достовірні дані, що піддаються обчисленню та підтверджують його ціну, що підлягає сплаті на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість зазначеного товару за ціною договору.

Відповідач не спростував договірну ціну товару, а також об'єктивну можливість і спроможність відповідача на підставі наданих позивачем документів визначити цю ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору за правилами, визначеними ст.58 Митного кодексу України.

Слід зауважити, що наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про декларування аналогічного товару, за більшою або меншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, країна виробництва, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Таким чином, відповідачем неправомірно скореговано митну вартість товару за резервним методом.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності в декларації інформації про вартість транспортних витрат при подачі порожнього транспортного засобу до місця навантаження колегія суддів до уваги не приймає, оскільки відповідно до з ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до договору транспортного перевезення від 31 грудня 2014 року №78 з ФЛ-П ОСОБА_1 послуга перевезення вантажу (оплачується безпосередньо за перевезення вантажу, а не за прибуття порожнього транспортного засобу до місця завантаження). /т.1 а.с.51-52/

Так, перевізник може не нести витрати пов'язані з доставкою транспорту до місця завантаження, в зв'язку з перевезенням товарів в пункт навантаження за іншими договорами з іншими контрагентами.

Виключний перелік складових митної вартості товару наведений у ч.10 ст. 58 Митного кодексу України серед переліку яких відсутня така складова митної вартості товару як транспортні витрати при подачі порожнього транспортного засобу до місця завантаження.

Натомість відповідно до п.5 та п.6 ч.10 ст. 58 Митного кодексу України передбачено такі складові митної вартості товару, а саме витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Так, довідка перевізника ФЛ-П ОСОБА_1 про транспортні витрати №5 від 14 січня 2015 року про вартість перевезення містила всі числові значення складових митної вартості товару, а саме витрати на транспортування оцінюваних товарів до місці ввезення на митну територію України відповідно до CMR 14012015/1 - 10 000,00 грн. та витрати на навантаження цих товарів. Зазначено, що страхування товару не здійснювалось /т.1 а.с.21,54/.

Таким чином всі складові митної вартості були зазначені в цій довідці.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що відповідачем не було доведено, що під час проведення митного контролю заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлених декларантом, а надані останнім документи містили всі данні числових значень складових митної вартості товару, відомості щодо ціни, що була фактично сплачена та не містили розбіжностей чи ознак підробки.

За таких підстав, висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" до Миколаївської митниці Міндоходів Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є правильними.

Оскільки, при вирішенні справи суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Миколаївської митниці Міндоходів Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: О.І. Шляхтицький